Причини правопорушень

У юридичній літературі й до сьогодні ведуться дискусії про соціальні, біологічні причини право­порушень. Поведінка людини залежить як від соціальних, так і від біологічних чинників, але пріоритет, зазвичай, віддається соціальним через те, що особа формується і діє у відповідному соціальному середовищі, її вчинки залежать не стільки від фізіологічних особливостей, скільки від міжособистісних відносин і спільноти в цілому.

Основна причина протиправної поведінки людини пов'язана з різноманітними протиріччями, які зумовлюють дестабілізацію нормального функціонування соціального середовища та людини. Загострення цих протиріч і спричиняє правопорушення.

Є дві речі, що штовхають людей на злочин, — розкіш і жадоба.

Поняття, види, функції та цілі юридичної відповідальності

Одним із основних засобів забезпечення правомірної поведінки та боротьби з правопорушеннями є юридична відповідальність. Юридична відповідальність є одним із специфічних видів соціальної відповідальності, який регламентований правовими нормами. Це форма, якої набуває соціальна відповідальність особи в державноорганізованому суспільстві.

Юридична відповідальність - це засіб захисту інтересів особи; це реакція 11 держави на вчинене правопорушення. Міра юридичної відповідальності визначається тільки державою.

Ознаки юридичної відповідальності:

• підставою є тільки правопорушення;

• існує зв'язок юридичної відповідальності з державним примусом;

• вона проявляється у застосуванні до винного певних обмежень чи позбавлень. Мета і функції юридичної відповідальності:

1) захист правопорядку (захисна функція);

2) виховання у громадян поваги до права (виховна функція);

3) відновлення порушених прав су б'єктів правовідносин (відновлювальна функція);

4) покарання правопорушника (функція покарання).

Отже, мета і функції юридичної відповідальності мають дуже важливе значення для кожного члена суспільства і для суспільства в цілому. Саме через це законодавство приділяє особливу увагу питанням, що регулюють підстави і порядок притягнення до юридичної відповідальності, а також порядок виконання накладених стягнень.

Не задовольняйся покаранням злочинця, а попереджуй злочини.

Першндр

Краще попередити злочини, ніж карати. У цьому головна мета будь-якого доброго

законодавства

Ч.БеккарІа

Меч правосуддя не має бути ножем.

Ж. де Местр

Види юридичної відповідальності:

• конституційна відповідальність; настає для певних суб'єктів за порушення обов'язків, визначених у конституції. Полягає у таких санкціях: заборона посідати певні посади, позбавлення державних нагород, імпічмент главі держави тощо;

• цивільно-правова відповідальність, настає за вчинення цивільного правопорушення; має, зазвичай, компенсаційний характер;

• дисциплінарна відповідальність; вона є наслідком порушення трудової, військової, навчальної дисципліни;

• адміністративна відповідальність, є наслідком вчинення адміністра­тивного правопорушення;

• кримінальна відповідальність; настає за скоєння злочину та передбачає найжорсткіші санкції, які застосовуються лише в судовому порядку;

Конституція України закріплює основи юридичної відповідальності особи. За Конституцією України:

1) ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення;

2) юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;

3) ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність має певні цілі, передбачувані результати. До них належать:

• захист прав і свобод громадян;

• утвердження законності;

• охорона державного ладу;

• виховання правопорушника;

• запобігання правопорушенням.

Законність та умови її забезпечення

У юридичній науці сформована традиційна концепція законності, суть якої полягає у суворому, неухильному дотриманні та виконанні чинного законодавства усіма суб'єктами права. Вимога додержуватися визнаних державою законів сформована давно: ще римські юристи говорили про безумовну необхідність дотримуватися законів.

Законність - це фундамент держави. Любімо Батьківщину, корімося її законам! . Закон суворий, але це закон.

Законність - це суспільно-політичний режим точного неухильного здійснення законів та інших нормативних актів у ста суб'єктами суспільних відносин у сфері правотворчості та реалізації правових норм.

Законність має бути принципом діяльності держави і поведінки громадян. Держава, усі її органи, організації, установи пов'язані правовими нормами, діють в їх рамках. Законність виступає антиподом свавілля, беззаконня. Найяскравіше цей принцип проявляється у правовій державі.

Законність є умовою нормального функціонування суспільства і держави, забезпечення порядку, дисципліни.

Вимоги законності - це ті принципові положення правового життя, без яких реальна законність неможлива.