Конспект лекцій
з дисципліни ПРАВОЗНАВСТВО
Лекція №1 Основні теорії держави і права ( Держава)
Мета заняття: визначити і засвоїти поняття "держава", охарактеризувати її ознаки, назвати головні умови виникнення держави, її історичні типи. Визначити функції, форми держави. Назвати та охарактеризувати форми державного устрою та форми державного режиму. Засвоїти різницю між ними.Ознайомитись із головними теоріями держави. Визначити поняття права та головні його ознаки. Прослідкувати походження права та його розвиток.
Охарактеризувати основні джерела права, його систему. Дати характеристику головним галузям права та їх особливостям. Визначити поняття юридичної відповідальності , її зміст та види.
План
Причини виникнення держави і юридичного права
Теорії походження держави
Поняття й ознаки держави
Форми держави. Функції
Причини виникнення держави і права:
три великі поділи праці;
поява надлишкового продукту, приватної власності на засоби виробництва і, як наслідок, майнової нерівності;
утворення суспільних економічних класів із протилежними інтересами, конфлікти між ними;
неспроможність суспільної впади первісного суспільства управляти ним за наявності класових суперечностей.
У суспільства з'явилася потреба в такому регулюванні, яке:
по-перше, було б динамічнішим, ніж традиції і звичаї, що давало б змогу оперативніше реагувати на зміни, котрі відбуваються в суспільстві;
по-друге, було б менш догматичним, ніж релігійні норми;
по-третє, мало б під собою раціональне і логічне обґрунтування, що давало б змогу переконати в правильності запропонованої поведінки окремого індивіда.
Причини виникнення права:
переростання первісних звичаїв, традицій в юридичні норми;
правотворча діяльність компетентних державних органів чи посадових осіб;
перетворення рішень судових органів щодо конкретних справ на загальну норму, що с обов'язковою для вирішення аналогічних справ (т.зв. прецедент).
Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю. Право, у свою чергу, встановлює межі державного втручання у життя громадян.
Юридичне право сформувалося разом зі створенням держави, воно слугувало інструментом регулювання загальносоціальних процесів і водночас захищало інтереси насамперед економічно й політичне панівних класів. Щоб право діяло, його треба захищати, бо окрім тих, хто вважав ту або іншу модель поведінки правильною, були також люди, які вважали її неправильною і не хотіли додержуватися приписів права. Отже, водночас із виникненням права формувався механізм, що забезпечував виконання правових норм
Теорії походження держави
Важливе значення у теоретичному і практичному аспектах має вивчення походження держави. Були створені десятки найрізноманітніших теорій, висловлені тисячі різноманітних припущень. Зупинимося на основних теоріях походження держави.
Теологічна (божественна) теорія виникла ще у державах Стародавнього Сходу, а саме: у Єгипті та Вавилоні жерці обґрунтовували ідею божественної природи держави, влади. У подальші етапи розвитку людської спільноти духовенство популяризувало цю теорію. Наприклад, на рубежі ХІІ-ХШ ст. у Західній Європі розвинулася теорія "двох мечів", яка виходила з того, що засновники християнської церкви мали два мечі: один - схований у піхви, - залишили при собі (не гоже церкві самій оголювати меч), а інший вручили правителям, щоб вони могли вершити земні справи. Основний зміст цієї теорії у тому, щоб утвердити пріоритет духовної організації (церкви) над світською (державою) і довести, що нема держави і влади "не від Бога". Широковідомим є вчення Томи Аквінського, який стверджував, що процес виникнення і розвитку держави аналогічний до процесу створення світу Богом.
Зауважимо, що релігійні вчення про походження держави і права зберігаються й до сьогодні.
Патріархальна теорія виходить із того, що держава утворилася зі сім'ї, стала результатом ЇЇ розростання. За Аристотелем, держава є не лише продуктом природного розвитку, а й вищою формою людського спілкування. Вона охоплює собою усі інші форми спілкування (сім'ю, поселення). У державі знаходить своє завершення політична природа людини. Державна влада, на думку прихильників цієї теорії, є продовженням батьківської влади; влада державця - це патріархальна влада глави сім'ї. Ця теорія в епоху Середньовіччя обґрунтовувала абсолютизм монархів.
Договірна теорія пояснює походження держави суспільним договором -результатом розумної волі народу, на підставі якого відбулося добровільне об'єднання людей для кращого забезпечення свободи та взаємних інтересів. Основою цієї теорії є положення про те, що державі передував природний стан. Умови життя людей і характер людських взаємин в природному стані змальовувалися по-різному: Т.Гоббс бачив природний стан у царстві особистої свободи, яке призводить до "війни всіх проти всіх"; Ж.-Ж.Руссо вважав, що це є мирне, ідилічне царство свободи; Дж.Локк писав, що природний стан людини - у її необмеженій свободі.
Прихильники природного права розглядають державу як результат юридичного акта - суспільного договору, який породжений розумною волею народу.
Теорія насильства належить до відносно нових теорій держави та права, її представники (Л.Гумплович, К.Каутський, Е.Дюрінг) вважали, що держава виникає в результаті насильства, завоювання. Виникнення приватної власності, класів, держави, на думку представників цієї теорії, було результатом внутрішнього і зовнішнього насильства, тобто здійснилося шляхом прямої політичної дії.
За Л.Гумпловичем, держава утворилася у результаті підкорення слабкого племені сильнішим. Як наслідок - виникає рабство: плем’я-переможець стає рабовласником. Рабство, у свою чергу, призводить до появи приватної власності та класів. Із приватною власністю пов'язаний й перехід від кочового до осілого способу життя.
Отже, не суспільний договір, не воля Бога, не раціоналізм людей, а лише груба сила, боротьба, підкорення одних племен іншими є основною причиною утворення держави.
Психологічна теорія виникла в середині XIX ст.; вона представлена, насамперед, Л.Петражицьким. Ця теорія визначає державу і суспільство як суму психічних взаємодій людей та їх різноманітних об'єднань. Суть цієї теорії полягає в утвердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованої спільноти, у почутті необхідності колективної взаємодії.
Ця теорія намагається пояснити виникнення державно-правових явищ особливими психологічними переживаннями та потребами людей, таких як: потреба керувати в одних і потреба коритися в інших, усвідомлення необхідності послуху, покори певним особам у суспільстві, потреба виконувати їх накази. Психологічна теорія держави та права розглядає народ як пасивну, інертну масу, яка шукає підкорення.
Расова теорія бере свій початок ще у рабовласницьку епоху, коли з метою виправдання існуючого ладу розвивалися ідеї природного поділу населення на дві категорії людей - рабовласників і рабів. Найбільшого розповсюдження расова теорія набула наприкінці XIX - у першій половині XX ст.; вона лягла в основу фашистської політики та ідеології. Зміст расової теорії складали тези про:
• фізичну і психологічну неповноцінність людських рас;
• вирішальний вплив расових відмінностей на історію, культуру;
• поділ людей на вищу та нижчу раси, де перша е будівничим цивілізації, покликана панувати у суспільстві та державі, а друга - повинна лише сліпо, безвідмовно коритися.
Органічна теорія. Уявлення про державу як своєрідну подобу людському організму були сформульовані ще у Стародавній Греції. Наприклад, Платон порівнював функції держави зі сторонами людської душі; Аристотель вважав, що держава багато у чому нагадує живий людський організм і на цій підставі заперечував можливість існування людини як істоти ізольованої.
Суть цієї теорії така: суспільство і держава представлені як організм, і тому їх сутність можна зрозуміти із будови та функцій цього організму. Органічна теорія була сформульована у XIX ст. Г. Спенсером. Він твердив, що держава утворюється одночасно зі своїми складовими - людьми - й існуватиме доти, доки існує людська спільнота.
Соціально-економічна (зокрема, класова) теорія виходить з того, що держава виникла насамперед з економічних причин: поділ праці, поява приватної власності, подальший розпад суспільства на класи з протилежними економічними Інтересами. Як об’єктивний результат цих процесів виникає держава, яка спеціальними засобами примусу й управління стримує протистояння цих класів, забезпечуючи переважно інтереси економічно панівного класу. Держава замінила родоплемінну організацію влади, а юридичне право - звичаї. Основні положення цієї теорії представлені у працях К.Маркса та Ф.Енгельса.