
- •План лекції:
- •Зміст лекції
- •1. Характеристика клінічної і біологічної смерті.
- •Штучне дихання, його різновиди.
- •Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцево-судинної системи.
- •Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками
- •6. Підведення підсумків заняття
- •7. Завдання для самостійної роботи
Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцево-судинної системи.
При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого є відсутність пульсу, серцебиття і реакції зіниць на світло (зіниці широко розкриті), негайно розпочинають непрямий (зовнішній) масаж серця.
Суть методу зовнішнього масажу серця заключається в тому, що здавлюючи серце між грудиною і хребтом, вдається виштовхнути невеликий об’єм крові в магістральні судини великого і малого кола кровообігу, цим самим штучно підтримувати кровообіг і функцію життєво важливих органів.
Непрямий (зовнішній) масаж серця
- Потерпілий повинен лежати на рівній твердій поверхні на спині;
- Стати зліва або справа від потерпілого на рівні грудної клітки;
- Натискання проводять на межі середньої і нижньої третини грудини (на 2 пальці вище нижнього краю грудини) основою долоні, поклавши долоні рук одна на одну.
- Прямими руками, не згинаючи їх у ліктях, різко натискають на грудину з такою силою, щоб грудина змістилась вглиб на 4-5 см. (50 – 60 разів за 1хв.);
- Після кожного поштовху відпускати руки, щоб дати можливість випростатися грудній клітці.
Дітям до 10-12 років зовнішній масаж серця слід проводити кінчиками двох пальців: кількість поштовхів 70-80; 100-120 за 1 хв.
Критеріями ефективності проведеного масажу є поява пульсу на сонних і стегнових артеріях при кожному натисканні на грудину, звуження зіниць. Зовнішній масаж серця поєднують з штучною вентиляцією легень, і називається це серцево-легеневою реанімацією.
Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками
Непрямий масаж серця виконується в поєднанні зі штучним диханням. У цьому випадку допомогу потерпілому надають двоє або троє. Перший робить непрямий масаж, другий – штучне дихання способом „з рота в рот”, а третій стоїть справа від потерпілого, підтримує його голову і має бути готовим змінити будь-кого з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювались безперервно.
Якщо оживлення проводить одна особа:
Очистіть дихальні шляхи.
Зробіть 2 вдихи в дихальні шляхи.
Перевірте пульс на шиї.
Якщо пульс відсутній - зробіть 15 поштовхів на грудину (80- 100 за хвилину).
Поперемінно робіть 2 вдихи, 15 масажних поштовхів.
Якщо оживлення проводять дві особи:
Людина, яка знаходиться біля голови потерпілого, очищує дихальні шляхи. Робить 2 вдихи і перевіряє пульс.
Якщо пульс відсутній, людина, яка знаходиться біля грудної клітки, робить 5 масажних поштовхів. Поперемінно робіть 5 масажних поштовхів - вдих. Не допускайте збігу вдування з поштовхом. Відчувши втому, змініть один одного.
Постійно контролюйте правильність своїх дій.
У дітей менше 1 року зовнішній масаж серця проводять кінчиками вказівного і середнього пальців, на глибину не більше 1,5-2,5 см. Частота- 100—120 масажних поштовхів на хвилину.
Штучне дихання у поєднанні з непрямим масажем серця є найпростішим способом реанімації (оживлення) людини, котра перебуває у стані клінічної смерті. Коли потерпілі - літні люди, слід пам’ятати, що кістки в такому віці крихкі, тому рухи повинні бути не дуже енергійними.
Після поновлення серцевої діяльності і дихання потерпілого зігрівають, на рани й опіки накладають стерильні пов’язки.