33) Характерні риси підприємницької діяльності в туризмі

Характерні риси підприємницької діяльності в туризмі:

1. Головна відмінність підприємця від інших учасників суспільно-економічних відносин, що провадять корисну для суспільства діяльність полягає в обов'язковому отриманні зиску, тобто прибутку. 2. Туристичне підприємництво передбачає діяльність з метою отримання прибутку від виробництва й реалізації продукту , необхідного для задоволення потреб туристів.3. Підприємець виступає ініціативним і самостійним агентом ринку. Він діє на "свій страх і ризик", використовує власні ресурси і несе повну відповідальність за результати своєї діяльності. 4. Для підприємця в туристичному бізнесі головним ресурсом є не стільки гроші, знаряддя чи предмети праці, скільки його уміння господарювати , знання психології споживача туристичного продукту та суспільних потреб. 5. Економічний успіх підприємництву забезпечують інновації, точніше, інноваційний менеджмент. Це пояснюється тим, що інноваційна діяльність у туризмі забезпечує появу нових послуг, привабливих не тільки для туристів, а й для інвесторів. 6. Підприємництво, щоб забезпечити виконання покладених на нього функцій повинно ґрунтуватися на науково-технічних, організаційно-управлінських, виробничо-комерційних, а також і творчо-інтуїтивних засадах. 7. Туристичну діяльність слід розглядати як товарно-грошові відносини між туристами, туристичними підприємствами, сферою гостинності та обслуговування в дестинаціях.8. Результатом підприємницької діяльності в туризмі є обсяг реалізованого туристичного продукту, утвореного внаслідок економічних відносин між туристичними підприємствами, постачальниками ресурсів і туристами.

9. Туристичний бізнес охоплює могутню індустрію, центральною ланкою якої виступають туристичні підприємства - організатори туризму. Використовуючи туристичні послуги своїх постачальників, вони формують і реалізують турпродукт. Постачальники туристичних послуг, як самостійні суб'єкти підприємництва обслуговують туристів за замовленням туроператорів, а тому належать до індустрії обслуговування туризму, яка є ресурсами туристичного бізнесу. Отже, туристичний бізнес використовує ресурси у формі туристичних послуг, готових до споживання туристами в місцях їх виробництва та надання, тобто на туристичних територіях. 10. До традиційних рис підприємця за сучасних умов додали освіченість, комунікативність, інтелект, почуття соціальної відповідальності, культура ділових відносин та ін.

34) Державне регулювання підприємництва

Державне регулювання підприємництва - це система правових, організаційних, адміністративних та регулятивно-контролюючих заходів держави, спрямованих на створення сприятливих умов для становлення та розвитку підприємництва і на його підтримку, а також управління державним сектором економіки для забезпечення ефективності та конкурентноздатності національної економіки. Під державним регулюванням підприємницької діяльності слід розуміти реалізацію об'єктивності економічної необхідності координування, узгодження діяльності підприємницьких структур з метою досягнення загальної мети макроекономічного розвитку - задоволення суспільних потреб. Отже, досягнення цієї мети в значній мірі залежить від наявності системи управління, форми і методів державного регулювання підприємницької діяльності. Побудова ринкової системи господарювання за своїм цільовим спрямуванням повинна забезпечувати умови для ефективної, суспільно-продуктивної підприємницької діяльності. Однак перехід до нового типу економічних відносин є неоднозначним і суперечливим, що вимагає зіставлення існуючої системи регулювання підприємництва в Україні з тенденціями її розвитку в сучасних ринкових економічних системах. Націй основі з'являється можливість прогнозування очікуваних змін У державному регулюванні підприємництва.

Принципи державної підприємницької політики як системи заходів щодо підтримки та розвитку підприємництва: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

o однакові умови для усіх господарюючих суб'єктів, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державним регулюванням економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у підприємницьку діяльність; захист національного товаровиробника; заохочення підприємництва на основі критеріїв економічної ефективності та соціально-економічної значущості; селективна державна підтримка секторів, галузей і виробництв, які забезпечують розвиток прогресивних процесів та структурних зрушень у національній економіці; стимулювання науково-технічної та інноваційної діяльності; заохочення розвитку експортного потенціалу країни.