62. Можливі напрями розподілу чистого прибутку

Для перспективного розвитку підприємства першочергове значення має розподіл чистого прибутку на споживання і накопичення. У межах фонду споживання важливу роль для інвестиційної привабливості підприємства відіграє пропорція його розподілу на фонд виплат дивідендів та інші фонди споживання.

63.Капіталізація прибутку та напрями його використання

капіталізація –оцінка вартості підприємства, земельної ділянки, цінних паперів та іншого

майна, шляхом визначення суми очікуваного доходу за період, протягом якого

планується його використання. Більш повніше економічний зміст та сутність капіталізації проявляється у певних функціях: - стратегічна – вибір перспективних напрямків діяльності підприємства, які визначають довгострокову перспективу досягнення конкурентних переваг підприємством та утримання своїх позицій на ринку; - прогнозна – оцінка потенціалу та планування майбутнього стану підприємства; - оцінювальна – аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства, виявлення наявних резервів та відповідність міжнародним критеріям ефективності; - розподільна – ефективний розподіл залучених ресурсів на розвиток та розширення діяльності підприємства, тобто здійснення процесу капіталізації, збалансованість економічної діяльності підприємства; мобілізаційна – залучення ресурсів для розширення виробництва,

досягнення цілей підприємства; - інформаційна – збір та розповсюдження інформацію про економічну стійкість та інвестиційну привабливість підприємства на мікро-, мезо- та

макрорівні; - стимулююча – стабільний розвиток економічної, науково-технічної та

підприємницької діяльності.

64.Напрями використання прибутку.

Прибуток завжди є власністю підприємця, який авансував капітал для його одержання. Привласнення прибутку — це одна з важливих форм економічної реалізації власності. Виходячи з цього, власник капіталу, що приніс прибуток, визначає і напрями використання прибутку. Прибуток використовується, по-перше, для розрахунку з державним бюджетом різних рівнів, по-друге, для створення резервного фонду, по-третє, для створення фонду нагромадження і, по-четверте, для формування фонду споживання. Ці напрями використання прибутку регулюються законодавчими актами кожної країни. Згідно з законодавством, державний вплив на вибір напрямів і обсягів використання прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. У практиці підприємницької діяльності розрізняють балансовий і чистий прибуток. Балансовим прибутком називають різницю між загальною сумою виручки підприємства і загальними витратами виробництва за певний період. З одержаного балансового прибутку вносять передбачені чинним законодавством податки та інші обов'язкові платежі до бюджету. Частину прибутку, що залишається після здійснення зазначених платежів, називають чистим прибутком. Його спрямовують насамперед на формування резервного фонду. Кошти цього фонду використовують для стабілізації фінансових зв'язків з державним бюджетом, банками, партнерами, на позапланове придбання устаткування та нової техніки.Другим напрямом використання чистого прибутку є формування фонду нагромадження. Його створюють з метою фінансування витрат на розвиток виробництва, технічне переоснащення і реконструкцію, нове виробниче будівництво і розширення об'єктів. Крім зазначених напрямів використання чистого прибутку в господарських товариствах і колективних підприємствах частину чистого прибутку спрямовують на виплату дивідендів.