1.Туристичний бізнес як економіко-технологічна система Туристичний бізнес виступає єдиною економіко-технологічною системою формування й реалізації туристичного продукту з метою задоволення попиту на туристичні послуги. Він охоплює чотири основних елементи: 1) виробництво туристичних послуг; 2) комплектування туристичного продукту; 3) реалізація туристичного продукту або окремої послуги;

4) споживання туристичного продукту . Туристична послуга в економіко-технологічній системі бізнесу виступає товаром, а суб'єкт туристичної діяльності - підприємницькою структурою, що створює, пропонує і реалізує на ринку ці послуги споживачам, тобто туристам. Окрема туристична послуга може задовольнити тільки якусь конкретну потребу туриста, а не комплекс його потреб. Тому виникає об'єктивна необхідність об'єднання всіляких за призначенням туристичних послуг у єдиний комплекс, який прийнято називати туристичним продуктом. Необхідність формування комплексу туристичних послуг у вигляді продукту з метою задоволення потреб туристів стала основою створення таких підприємницьких структур як туристичні оператори та агенти .Отже, на шляху до ринку туристичні послуги проходять стадії виробництва комплектування й анімації, тобто об'єднання в турпродукт. Туристичні послуги та товари поділяються на дві групи: характерні та супутні. Важливу роль у туристичному бізнесі відіграє просування туристичного продукту до

споживачів, яке охоплює комплекс заходів, спрямованих на створення та підготовку до

реалізації туристичного продукту або окремих туристичних послуг. До таких заходів

відносяться організація рекламно-ознайомлювальної діяльності, проведення або участь успеціалізованих виставках, ярмарках, видання каталогів, буклетів. На відміну від звичайних споживчих товарів, які постачаються до місць перебування споживача, основні туристичні послуги надаються там, де знаходяться об'єкти інтересу туристів, що викликає необхідність подорожей з метою отримання таких послуг. Оскільки туризм – це переміщення людини з місця постійного проживання до туристичного об'єкта і повернення назад, то появилося поняття «тур». Формування турів охоплює розробку маршрутів і пакетування товарів і послуг, необхідних для задоволення потреб туристів під час подорожування за певним маршрутом. Формування, продаж та проведення турів здійснюють спеціальні суб'єкти туристичної діяльності. Споживання туристичного продукту завершує відтворювальний цикл руху туристичних послуг. Туристичні ресурси при цьому виступають факторами формування турів як комплексу туристичних послуг за певним маршрутом подорожей.

2.Що включає економіка туристичної діяльності Економіка туризму вивчає поведінку людей, які виробляють, розподіляють, обмінюють і споживають туристський продукт на всіх рівнях даної сфери господарства з метою задоволення потреб значної частини населення в туристських послугах. Предметом економіки туризму є економічні відносини, що виникають і розвиваються в сфері туризму в процесі виробництва, розподілу і споживання туристичних продуктів і послуг, призначених для задоволення потреб споживача. кономіка туризму - це наукова дисципліна, що досліджує галузеві аспекти економічних відносин у цій сфері діяльності, а також процеси та явища, які відбуваються в процесі виробництва, формування обміну і споживання туристичних продуктів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Економіка туристичної діяльності охоплює: - створення та надання туристичних послуг в обсягах і в терміни, обумовлені договором на організацію подорожей;- ефективне використання наявної і створення нової матеріально-технічної та ресурсної бази туризму;- забезпечення валютних надходжень до бюджету держави та отримання прибутку суб'єктами туризму;- кооперування засобів туристичної діяльності- сприяння зайнятості населення та задоволення його різноманітних потреб. До основних завдань економічної діяльності суб'єктів туристичного бізнесу належать такі:а) створення туристичного продукту; б) формування ринку туристичних послуг; в) удосконалення інфраструктури туризму; г) реалізація туристичних послуг через систему гуртової й роздрібної торгівлі з використанням комп'ютерних технологій; д) пріоритетний розвиток внутрішнього та в'їзного туризму. Економічне значення туризму залежить не тільки від ефективності туристської діяльності, а й від типу і характеру економіки. Економіку туризму можна вивчати за різними аспектами: як сукупність факторів виробництва; як сукупність підгалузей і видів діяльності; як співвідношення попиту і пропозиції. Виокремлюють п'ять основних економічних функцій туризму: виробнича функція, забезпечення зайнятості населення, функція створення доходу, функція згладжування, функція нівеляції платіжного балансу.

3.Завдання економічної діяльності субєктів туристичного бізнесу. До суб'єктів туристичної діяльності відносяться підприємства, установи, організації та фізичні особи, які зареєстровані у встановленому законодавством України порядку і отримали ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. До основних завдань економічної діяльності суб'єктів туристичного бізнесу відносяться: а) створення туристичного продукту; б) формування ринку туристичних послуг; в) удосконалення інфраструктури туризму; г) реалізація туристичних послуг через систему оптової й роздрібної торгівлі з використанням комп'ютерних технологій; д) пріоритетний розвиток внутрішнього та в'їзного туризму.

4.Субєкти туристичного бізнесу та їх роль Суб'єктами туристичної діяльності відповідно до Закону є: туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність; інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення , харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг; гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу - фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом, і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування; фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення , харчування.

5.Властивості та функції туристичного бізнесу Туристичний бізнес як складова економічного комплексу країни характеризується такими властивостями і функціями: - має свою індустрію виробництва і надання послуг туристам; - створює туристичні послуги, формує турпродукт і здійснює їх реалізацію; - формує ринок туристичних послуг різного рівня комплексності; - виступає мультиплікатором росту національного доходу, валового внутрішнього продукту, зайнятості населення, розвитку місцевої інфраструктури і підвищення рівня життя населення; - є сферою, в якій дешево створюються робочі місця і забезпечується високий рівень ефективності й швидка окупність інвестицій; - виступає ефективним засобом охорони навколишнього середовища та історико-культурної спадщини людства, що є матеріальною основою ресурсного потенціалу туризму, який утворює специфічну сферу діяльності; - сумісність практично з усіма сферами, галузями і видами діяльності людини; - має переваги в інтеграційних і глобалізаційних процесах, що відбуваються у світовому просторі. Основною властивістю туризму є його здатність впливати на економіку регіону, країни і світу. До головних функцій туризму відноситься: а) функція відпочинку, пов'язана із задоволенням потреб відновлення фізичних і психічних сил; б) оздоровча функція, пов'язана з покращенням стану здоров'я в результаті туристичних виїздів, напр. до санаторіїв; в) виховна функція, яка стосується сукупності впливів і діяльності, спрямованої на формування розвитку людини в процесі туристичного виїзду; г) економічна функція, яка виникає з факту, що туризм є, зокрема, чинником економічного розвитку територій туристичної рецепції; д) навчальна функція, пов'язана з пізнаванням світу, набуванням досвіду; е) функція охорони природи, яка виникає з охорони об'єктів природної спадщини для розвитку туризму а також формування екологічної свідомості серед туристів; є) політична функція, напр. через формування іміджу країни за кордоном; ж) містоформуюча функція, що виникає з процесу туристичної урбанізації і розвитку міст; з) етнічна функція, яка супроводжує приїзд осіб до країни предків.

6.Фактори розвитку туристичного бізнесу Фактори, що впливають на розвиток туризму, різноманітні й багатогранні. Наявність сприятливих факторів приводить до лідерства окремих регіонів і країн у світовому туризмі, і ,на-йпаки, небажані фактори знижують туристичний потік. Основні фактори, що впливають на розвиток туризму, можна розподілити на дві групи: статичні і динамічні. Статичні мають незмінне в часі значення. До цієї групи належать природно-кліматичні, географічні, культурно-історичні фактори. До динамічних факторів відносяться: - демографічні; - соціальні; - економічні; - культурні;- науково-технічний прогрес; - міжнародні фактори. Демографічні фактори. Важливим демографічним фактором є зміна вікової структури населення. Збільшення в багатьох країнах середньої тривалості життя приводить до того, що все більше людей мають вільний час і засоби, що дозволяють їм робити закордонні подорожі. Соціальні фактори. До них відноситься зростання добробуту населення розвинутих країн, що активно беруть участь в туристичному обміні, збільшення тривалості оплачуваних відпусток і скорочення тривалості робочого тижня. Економічні фактори. Вони полягають у зміні структури споживання товарів і послуг у бік збільшення в споживчому кошику населення частки різних послуг, у тому числі й туристичних. Культурні фактори. Це насамперед зростання культурного рівня населення багатьох країн і в зв'язку з цим прагнення людей до ознайомлення із закордонними культурними цінностями. Науково-технічний прогрес. Він зумовлює швидкий розвиток матеріально-технічної бази міжнародного туризму, іншими словами - туріндустрії, що створює необхідні умови для масового туризму. Міжнародні фактори. Це пом'якшення міжнародного клімату, перехід від конфронтації між окремими державами до співробітництва і взаєморозуміння, процеси глобалізації, рішення спірних міжнародних питань шляхом переговорного процесу.

7.Ринок туристичних послуг та його субєкти Туристичний ринок – це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов’язаних з відпочинком, змістовним проведенням дозвілля чи оздоровленням .Серед основних функцій туристичного ринку В. Квартальною виділяє такі: реалізація вартості та споживчої вартості, які входять до складу туристичного продукту; організація процесу доведення туристичного продукту до споживача ; економічне забезпечення матеріальних стимулів до праці. У процесі виконання туристичним ринком першої функції відбувається рух вартості, який відображається за посередництвом обміну: "гроші — туристичний продукт". Функція організації процесу доведення туристичного продукту до споживача здійснюється через створення мережі туристичних операторів і агентств з його реалізації.Функція економічного забезпечення матеріальних стимулів до праці полягає в тому, що у процесі обміну "гроші — туристичний продукт" на туристичному ринку розподіл, як необхідна фаза відтворення, постає у завершеному вигляді. У працівників туристичної фірми, які отримують за свою працю грошову винагороду, створюються матеріальні стимули до підвищення якості та збільшення кількості туристичного продукту, виробництва його відповідно до запитів споживачів. Туристичний ринок характеризується наявністю суб'єктів, тобто юридичних і фізичних осіб, які одночасно є виробниками та споживачами туристичних послуг. Можна виділити чотири основні суб'єкти туристичного ринку: туроператорів; турагентів, виробників туристичних послуг; споживачів. Формування національного туристичного ринку обумовлене дією внутрішніх та зовнішних чинників. До внутрішніх чинників відносяться наступні: 1. рівень соціально-економічного розвитку, 2. якість життя населення, 3. соціально-політична ситуація. - економічна та політична стабільність держави; До зовнішних чинників формування та функціонування ринку туристичних послуг відносяться: - економічна та політична стабільність держави; - участь держави в міжнародних організаціях; - характер міжнародних відносин; - ступінь інтегрованості у світогосподарську систему.

8.Туристичний ринок як економічна система Багато підприємств і організацій беруть участь в обслуговуванні туристів, отримуючи при цьому значні прибутки, що дозволяє говорити про туризм як про галузь бізнесу. У широкому розумінні, ринок є цариною прояву економічних відносин між людьми, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання. Окрім спеціальної функції забезпечення руху товарів та послуг від виробника до споживача, ринок виконує в економічній системі суспільства регулятивно-контрольну та стимулюючу функції. Світовий досвід свідчить, що ринок є найбільш досконалим інструментом саморегуляції суспільного виробництва.Стимулююча функція ринку полягає в тому, що він ініціює виробництво саме тих товарів та послуг, які потрібні споживачам. Туристичний ринок як сфера обміну послуг має свої просторово-територіальні межі. З урахуванням останніх, а також масштабів обміну можна виділити місцевий, регіональний, національний, транснаціональний і світовий ринки. Кожному з них притаманні власні специфічні риси, зумовлені місткістю ринку, різновидами послуг, особливостями інфраструктури, рівнем цін та іншими чинниками. Поряд із визначеними законодавством України нормами і правилами господарювання та юридичної відповідальності в ринковій економіці сформувалися і широко використовуються у підприємницькій діяльності загальновизнані принципи поведінки суб'єктів господарювання на ринку. Особливе місце займає принцип соціального партнерства, який випливає з того, що підприємство як соціально-економічна цілісність водночас є складовою частиною свого зовнішнього оточення. Тому разом із суто економічними функціями з виробництва продукції і послуг та одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку підприємство зобов'язане постійно опікуватись питаннями соціального розвитку не тільки свого трудового колективу, а й місцевого населення. Соціально відповідальна поведінка всіх суб'єктів господарювання сприяє можливості узгодження своїх дій в суспільстві, надійному партнерству з іншими суверенними соціальними верствами і групами, державними і громадськими організаціями. Економічна діяльність у галузі туризму полягає в забезпеченні ефективного використання наявної та створення нової матеріально-технічної бази туризму, збільшення валютних надходжень до бюджету держави, кооперування коштів суб'єктів туристичної діяльності, зайнятості населення, задоволення його різноманітних потреб. Основними завдання економічної діяльності такі: створення туристичного продукту та надання туристичних послуг, формування ринку туристичних послуг, удосконалення інфраструктури туризму, розвиток внутрішнього та іноземного туризму.

9.Туристичний попит,пропозиція та ціни Туристичний ринок як будь-який інший - абстрактне поняття, що характеризується попитом і пропозицією на туристичні товари та послуги. Туристичний попит можна визначити як сукупність туристичних благ, послуг і товарів, які туристи схильні придбати за визначеного рівня цін. Туристична пропозиція — це сукупність послуг і продуктів, які подаються на розгляд клієнта, котрий бажає здійснити туристичну подорож. Об'єктом туристичної пропозиції є споживач — турист. Туристичний попит залежить від: — економічних чинників, таких, як: рівець доходів споживачів, ціни на туристичний продукт, курси обміну валют.— демографічних чинників, таких, як: стать, вік, освіта, розмір майнового володіння; — географічних чинників: місця проживання, кліматичних умов, рівня забрудненості та індустріалізації; — суспільно-культурних чинників: поглядів, суспільної позиції, релігії, сімейних традицій ;— особистої мотивації та зацікавлень туристів;— регуляторних прикордонних правил, політично-законодавчої ситуації місця призначення; — засобів масової інформації.Ціна - це результат функціональної взаємодії комплексу ціноутворюючих факторів. Суть ціни проявляється в таких факторах: 1. Розподільчий. 2. Стимулюючий. 3. Функції орієнтації. Розподільча функція полягає в тому, що за допомогою цін перерозподіляються доходи господарюючих об'єктів. Стимулююча функція ціни виражається у стимулюванні виробництва та якості продукції і послуг за допомогою певного рівня ціни. Орієнтаційна функція проявляється в тому, що ціна повинна давати необхідну інформацію про якість туристичних послуг як покупцеві так і продавцеві. Ціна на туристичні послуги визначається собівартістю та граничною корисністю, тобто попитом споживача. На ціну туристичних послуг впливають ряд факторів: клас обслуговування ; вид туристичної подорожі; форми обслуговування ; кон'юнктура ринку туристичних послуг; сезонний характер надання послуг; географія розміщення туристичних фірм.

10.Конкуренція на туристичному ринку,її види та типи Конкуренція - суперництво між окремими суб'єктами ринкового господарства за найбільш вигідні умови виробництва і реалізації товарів. Суть конкуренції в будь-якій галузі економіки виражається п'ятьма силами. В сфері туристичного бізнесу такими силами слід вважати суперництво між існуючими конкурентами; появу туристичних послуг аналогічного або вищого рівня; появу нових конкурентів; постійну зміну уподобань споживачів щодо характеру послуги; зміну загальної ситуації в країні, яка може завадити розвитку туристичного бізнесу. Конкуренцію на туристичному ринку можна розглядати як на макро, так і на мікро рівні. На макрорівні вона представлена змаганням держав за залучення найбільшої кількості туристів, які принесуть їм значні доходи. Існує чотири можливі конкурентні структури, що визначають собою вид ринку:Чиста конкуренція,монополістична конкуренція,олігополія,чиста монополія. Ринок, на якому переважає чиста конкуренція, складається з безлічі продавців і покупців якого-небудь схожого товарного продукту. Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців і продавців, які заключають угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні цін. Ринок олігополії складається з невеликого числа продавців, дуже чутливих до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного. Ознайомлення з різними типами конкуренції дозволяє краще зрозуміти особливості існуючого ринкового середовища.

11.Досконала конкуренція її основні характеристики Під досконалою конкуренцією розуміють термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм, чи жоден із споживачів не є достатньо могутніми, щоб вплинути на ринкову ціну. Основною рисою досконалої конкуренції являється наявність великої кількості незалежно діючих продавці, що звичайно пропонують свою продукцію на високоорганізованому ринку, або існує така значна кількість продавців і покупців, що жоден з них не може істотно вплинути на ціну, тобто стати монополістом. Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів ; випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів. За досконалої конкуренції існує так багато виробників, постачальників і продавців, що кожен з них знає, що він сам не може помітно вплинути на ринкову ціну шляхом змін у кількості виробленої продукції. Кожен виробник чи продавець постачає такий незначний обсяг продукції порівняно з її загальною кількістю, що зміни в обсязі виробництва окремого виробника не впливають на ринкову ціну. За досконалої конкуренції продукція однієї фірми не відрізняється від виробленої іншими фірмами. Це важлива умова, яка забезпечує індиферентність покупця щодо продавця, поки залишається однакова ціна. За досконалої конкуренції необхідно, щоб споживачі, фірми - виробники і власники ресурсів мали повне уявлення про відповідні екологічні і технологічні умови. Споживачі повинні мати всю цінову інформацію. Висока мобільність ресурсів. Досконала конкуренція вимагає того, щоб усі ресурси були повністю мобільними. Іншими словами, кожна ресурсна одиниця може вільно входити в ринок чи виходити з нього, швидко переключаючись з одного способу використання на інший. 

12.Монополістина конкуренція.її основні характеристики Монополістична конкуренція здійснюється тоді, коли відносно вепика кількість фірм конкурують між собою за продаж диференційованого товару на ринку, де можлива поява нових продавців. - Ознаки монополістичної конкуренції: 1. Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару, що реалізується іншими фірмами. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. 2. На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє незначну частку ринкового попиту. Частка кожного з виробників коливається від 1% до 10% продажу на ринку. 3. Продавці, встановлюючи ціни на свої товари або визначаючи обсяги продажу, не враховують реакцію своїх конкурентів. Малоймовірно, щоб якийсь конкурент поніс збитки або втратив значну частку ринку при зменшенні продажної ціни будь-якою фірмою, оскільки він має унікальний товар, на який є досить сталий попит. 4. На ринку є умови для вільного входу і виходу. Вхід на ринок нових підприємств не заблокований, але більш складний, ніж за умов досконалої конкуренції, оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, ноу-хау, та певний термін для визнання покупцями товарів нових торгових мереж. Крім того, кількість вільних місць на ринках та можливих місць для будівництва магазинів також обмежена, що є додатковим бар'єром на шляху нових підприємців.

13.Олігополія і її основні характеристики Олігополія — це структура ринку, на якому панує декілька великих фірм-виробників. Олігопольні ринки мають такі основні ознаки:1)всього декілька фірм постачають весь ринок. Продукт, який вони постачають, може бути як однорідним, або стандартизованим , так і диференційованими; 2)фірми в олігопольній галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. Продавці зав¬жди зважають на реакцію своїх конкурентів, коли встановлюють ціни, орієнтири для обсягів продажу, величину рекламних витрат, 3)окремі фірми в олігопольній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, для деяких фірм є характерними високий ступінь ринкової влади, здатність впливати на ціну товару. На олігополістичних ринках деякі фірми можуть впливати на ціну завдяки великій долі своєї продукції у загальній кількості товару. Продавці на олігополістичному ринку знають, що коли вони або їхні суперники змінять ціни чи обсяг продажів, наслідки позначаться на прибутках усіх фірм на ринку. Продавці усвідомлюють свою взаємозалежність. Передбачається, що кожна фірма в галузі визнає, що зміна її ціни чи випуску викликає реакцію з боку інших фірм. Реакція, яку який-небудь продавець очікує від фірм, які суперничають з ним, у відповідь на зміни встановлених ним ціни, обсягу випуску чи зміни діяльності в області маркетингу, є основним чинником, що визначає його рішення. Реакція, яку окремі продавці чекають від своїх суперників, впливає на рівновагу на олігополістичних ринках.У багатьох випадках олігополії захищені бар'єрами для входу на ринок, схожими з тими, котрі існують для монопольних фірм. Природна олігополія має місце коли кілька фірм можуть поставляти продукцію для всього ринку при нижчих довгострокових витратах, ніж ті, які були б у багатьох фірм.

15.Характерні риси ринку туристичних послуг Туристичний ринок, це сфера задоволення потреб населення у послугах, пов'язаних з відпочинком та змістовним проведенням дозвілля у подорожі. У предметному розумінні ринок туристичних послуг можна охарактеризувати як процес, в якому споживачі туристичних послуг та продавці послуг з'ясовують, що саме вони хочуть купити чи продати і на яких умовах. 1. Спеціалізація ринку, на якому функціонує туристичне підприємство, визначається об'єктом реалізації, що пропонує підприємство. До таких об'єктів відноситься окрема туристична послуга або їхня сукупність без утворення туристичного продукту, окремий товар або товарна група для туристів і, нарешті, туристичний продукт як комплекс туристичних послуг і товарів. 2. При плануванні виділяється внутрішній ринок, який може бути загальнодержавним або регіональним , ринок для іноземних туристів і ринок для виїзного туризму. Окремо в цій групі може виділятися міський і сільський туристичний ринок. 3.3а рівнем монополізації в туризмі переважає конкурентний ринок із усіма його атрибутами, хоч об'єкти туристичного інтересу можуть бути унікальними. 4. За рівнем насичення туристичний ринок може бути ринком продавця, коли попит на ньому переважає пропозицію, або ринком покупця, якщо пропозиція перевищує чи дорівнює попиту. Ця характеристика відіграє велику роль при розробці збутової політики підприємства, обгрунтуванні стратегії ціноутворення та політики застосування цінових знижок. 5. Рівень інтеграційних зв'язків країн світу визначає відкритість туристичного ринку. Наприклад, замкнутий ринок обмежується територіальними рамками в'їзду туристів і туристичних груп, оскільки застосовується адміністративна заборона або обмеження на пересування поза встановленим маршрутом.

6. Життєвий цикл ринку визначає такі його види: народжуваний, зростаючий, стабільний, занепадаючий та безперспективний. Кожен з цих видів ринку вказує на доцільність нарощування туристичної діяльності.

16.Структурованість як риса ринку туристичних послуг Територіальна структура відтворює властивості туристичного процесу і спрямована на зростання доступності турпродукту, що є одним з основних оптимізаційних критеріїв. Ринок туристичних послуг має власну структуру, яка відповідає специфіці споживання туристичних послуг. Виділяють 2 структурні компоненти цього ринку: ринок споживача, де формується попит на турпродукт, та ринок виробника, діяльність суб’єктів якого спрямована на задоволення цього попиту. Елементи територіальної структури ринку споживача є територіальними утвореннями, які характеризуються деяким рівнем концентрації попиту та залежним від нього радіусом обслуговування. Територіальна концентрація та спеціалізація лежать в основі виділення елементів територіальної структури: пунктів, центрів та вузлів. Наявність туристичних підприємств, які забезпечують практично неструктурований попит, характеризує формування пунктів територіальної структури ринку туристичних послуг. Нарощування однотипних туристичних фірм призводить до структурування пропозиції та попиту в регіоні і сприяє формуванню центрів територіальної структури ринку споживача. Подальше урізноманітнення попиту внаслідок удосконалення соціально-економічних умов життя, створення великих підприємств посередників – туроператорів – відповідає формуванню вузлів. З іншої сторони, елементи територіальної структури виробника можуть бути представлені екскурсійними пунктами, туристичними центрами та туристсько-рекреаційними вузлами. Екскурсійні пункти існують за наявності пам’яток історії та культури, атрактивні властивості яких дозволяють використовувати їх у туристичному бізнесі. Концентрація значної кількості культурно-історичних ресурсів збільшує обсяг часу необхідного для задоволення культурно-пізнавальної мети туриста, зумовлює формування туристсько-екскурсійного центру. Якщо ж туристсько-екскурсійна діяльність охоплює значну територію, ускладнюючи функції центру, до туристично-рекреаційних, то мова йде про туристично-рекреаційний вузол.

17.Механізм обігу коштів на ринку туристичних послуг Механізм обігу коштів на ринку турпослуг виглядає таким чином: процес реалізації - турист сплачує гроші туристичному підприємству за турпродукт і отримує його (при цьому гарантією якості цього продукту є угода між туристичним підприємством і туристом, а правовим документом, який гарантує виконання зобов'язань туристичного підприємства перед клієнтом - ваучер або путівка); процес споживання - турист отримує послуги та враження, реалізуючи мету подорожі, що забезпечується всією діяльністю туристичного підприємства; процес розвитку - туристичне підприємство інвестує кошти у розвиток, на створення нового турпродукту і його просування на ринку; процес розрахунків - туристичне підприємство сплачує до бюджету податки та провадить інші види розрахунків з державою та місцевими органами влади, недержавними організаціями. 18.Економічна природа попиту Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову потребу в това-рах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в гро-шовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має власти-вість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Розгляне-мо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов'язаний з реальними суспіль-ними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах гро-шовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попи-ту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб'єкт попиту репрезентує сферу спожи-вання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку по-купцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

19.Економічна природа пропозиції Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва], що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами - продавцями. Еволюція товарного виробницт-ва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначе-ності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструкту-ри, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей вироблюваної продукції чи послуг існуючому попиту.

20.Теорія загальної рівноваги на ринку туристичних послуг Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі: 1. Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги. 2. Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції, спів-відношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.3. Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. 4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів — це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються. 5. Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку. 6. Рівновага здатна забезпечити максимально високий рівень за-доволення потреб. 7. Попит на кожний товар залежить не тільки від його ціни, а і від цін на всі інші товари. 8. Сума попиту споживача на всі закуплені ним товари і покупки дорівнює за вартістю сумі всіх проданих ним товарів і послуг. 9. Ринок безперервно здійснює «пошук» так званих рівноважних цін.

10. Конкуренція — це важливий чинник встановлення рівноваги. Існуючі цінові сигнали регулюють ринок, з допомогою їх досягається рівновага. 11. Для рівноваги потрібний ринковий механізм, який діє значно ефективніше, ніж у минулому так звана планова система.

21.Фактори формування попиту Субєктивні:психолого традиційні-уподобання та смаки споживача,поведінка продавця т стосунки що скллися між продавцем і споживачем,місцеві традиції т принципи виховання,сила і особливості релігійного впливу на повсякденне споживання; естетичні- відповідність моді,привабливість зовнішнього вигляду товару,реклами,форми продажу;природно-клімтичні:клімат,кількість опадів,рельєф та місцезнходження,флора т фауна.Обєктивні:економічні-базовий рівень розвитку виробництва,середній рівень грошових доходів нселення,структура і рівень оптових і роздрібних ринкових цін,рівень цін споріднених товарів,принцип розподілу доходів;соціальні-рівень розвитку масової культури,духовних цінностей,соціальна структура суспільства,освітній рівень життя,поширений спосіб життя;демографічні-ємність ринку зумовлена кількістю населення,розмір та склад середньої сімї,статевовіковий склад населення,співвідношення сільського та міського нселення.

22.Характерні риси формування туристичного попиту Формування попиту – процес досягнення певного рівня споживання туристського продукту за допомогою впливу на потенційних споживачів різними методами просування. Попит формується на основі численних факторів, вплив яких може його підвищувати або знижувати. До загальних факторів, що визначає попит на туристичні послуги відносяться: купівельна спроможність, наявність вільного часу, демографічна структура, соціальні та культурні чинники, мотиви подорожей, туристське пропозицію і результат маркетингової діяльності підприємств. Величину попиту на регіональному рівні визначають такі чинники як ціна, привабливість подорожі за місцем призначення, можливості та послуги, доступність, імідж і асоціації, що виникають у зв’язку з цим. Сучасна концепція розвитку туризму на регіональному рівні передбачає використання моделі, у рамках якої розвиток відбувається без нанесення збитку ресурсам, що досягається формуванням попиту такого рівня, при якому ресурси будуть поновлюватися з тією ж швидкістю, з якою використовуються.

23.Фактори формування пропозиції на туристичному ринку 1) Ціни на ресурси. Як ми знаємо, існує найтісніший зв'язок між витратами -, виробництва і пропозиції. Крива пропозиції фірми грунтується на витратахвиробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. 2) Рівень технології. Удосконалення технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншоювитратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться пропозиція. 3) Податки і субсидії. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на продажу або на власністьзбільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. 4) Ціни на інші товари. Зміна цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. 5) Очікування. Очікування зміни ціни продукту в майбутньому також може вплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у цей час. 6) Кількість виробників. При даному обсязі виробництва кожної фірми, чим більше число виробників, тим більше ринкова пропозиція. І відповідно менша ціна на пропонований товар. І навпаки якщо кількість виробників у галузі зменшується, відповідно пропозиція знижується, що спричиняє за собою підвищення ціни на товар. 

24.Конюктура ринку туристичних послуг Кон'юнктура є невід'ємною рисою функціонування ринку. Вона складається внаслідок сукупної дії внутрішніх та зовнішніх умов та чинників і характеризує стан ринку в даний час і в даному місці. Ознакою кон'юнктури є коливання та динамізм, підпорядковані циклічному розвитку світової економіки, що знаходить свій прояв на різних рівнях. На мікрорівні досліджуються короткотермінові коливання і зміни співвідношення попиту/пропозиції, що впливають на діяльність суб'єктів ринку, на макрорівні - середньо- та довгострокові тенденції розвитку ринку, які враховуються в галузевій та національній стратегії соціально-економічного розвитку. Розрізняють кон'юнктуру попиту та пропозиції з подальшим поділом за конкретними ринками; цінову та товарну кон'юнктуру та форми її прояву (мал. 8). Попит і пропозиція формуються в результаті сукупної дії різних умов та чинників, до того ж в кожний момент часу їх співвідношення та сила впливу різні. Це визначає певні вимоги до добору та оцінки дії факторів: обов'язковим є врахування тотальної взаємодії всіх явищ соціально-економічного життя; неприпустимо тенденції розвитку кон'юнктури одного ринку механічно переносити на інший; необхідно забезпечити безперервність та послідовність спостережень за рівнем кон'юнктури з огляду на її постійну мінливість.

25.Показники конюктури ринку

Показники кон'юнктури можна поділити на три групи: - показники матеріального виробництва, які характеризують пропозицію товарів; - показники попиту на товари;

- ціни. Показники матеріального виробництва можна, своєю чергою, поділити на три групи: - абсолютні показники - натуральні і вартісні; - відносні показники - індекси, темпи зростання; - непрямі показники - портфель замовлень, динаміка завантаження виробничих потужностей, обсяг капіталовкладень та . До показників попиту, які відображують динаміку споживання на національних ринках товарів індивідуального споживання, відносять дані про оптову та роздрібну торгівлю, рух товарних запасів, обсяг внутрішніх перевезень. Попит на зовнішньому ринку характеризується такими показниками, як валовий імпорт, валовий експорт, нетто-імпорт. Ріст зазначених показників, як правило, свідчить про зростання попиту на товар, зниження - про його падіння. Важливими показниками кон'юнктури є ціни: - абсолютні - характеризують рівень і зміни цін у грошовому вимірі вираженні на конкретні вироби; - відносні - характеризують як змінюються ціни з часом .

26) Суть підприємницької діяльності в туризмі

У законодавстві України підприємництво визначається як безпосередня самостійна систематична, на свій ризик діяльність, пов'язана з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою одержання прибутку, що здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, установленому законодавством.

Статус підприємницької структури можуть отримати фізичні та юридичні особи шляхом державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Економічною передумовою існування підприємництва є приватна власність на фактори виробництва. Сучасна економічна наука до факторів розвитку підприємництва відносить не тільки природні ресурси, працю та капітал, а й підприємницькі здібності, що утворюють особливий ресурс - інтелект.

Необхідними умовами розвитку підприємництва в туризмі є такі:

- стабільність державної економічної й соціальної політики;

- пільговий податковий режим для соціальних видів туризму;

- розвинена інфраструктура підтримки підприємництва, починаючи з ліцензування і завершуючи державними органами регулювання й контролю;

- гнучкий ринковий механізм участі туризму в глобалізаційних процесах і в інтеграції України в європейські та світові економічні структури.

Принципи підприємництва в туристичному бізнесі:

1. Свобода вибору виду діяльності.

2. Формування на добровільних засадах ресурсного потенціалу підприємства.

3. Розробка програми діяльності (бізнес-плану) відповідно до засад економічної науки.

4. Вільне наймання працівників із чітким дотриманням їхніх прав на оплату праці та відпочинок.

5. Застосування маркетингових підходів до формування та реалізації туристичного продукту.

6. Використання чистого прибутку на власний розсуд.

7. Виконання податкових зобов'язань.

8. Самостійне провадження зовнішньоекономічної діяльності з дотриманням вимог національного та міжнародного законодавства.

Головною метою підприємництва в туризмі є розроблення туристичних маршрутів, формування туристичних потоків за обраними маршрутами, виробництво туристичних товарів і надання туристичних послуг, комплектування туристичного продукту відповідно до попиту споживачів з вигодою (прибутком) для себе. Якщо діяльність не передбачає отримання прибутку, то вона не належить до підприємницької.