Види та оцінка рентабельності
Основним показником ефективності роботи корпорації є прибуток. Однак по цьому показнику, взятому ізольовано, не можна зробити обґрунтовані висновки про рівень рентабельності. Сума оголошеного прибутку, як правило, не дає можливості судити про масштаби фірми. Відповідно і ступінь відносної вагомості цієї суми буде неоднаковою для компаній, що мають значну відмінність в обсягах оборотів. Тому в аналізі використовують коефіцієнти рентабельності, що розраховуються як відношення отриманого доходу (прибутку) до середньої величини використаних ресурсів.
Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, що порівнює отриманий ефект із витратами або ресурсами, які використані для досягнення цього ефекту.
Коефіцієнти рентабельності (прибутковості) показують кінцевий результат економічної і фінансової діяльності корпорації. Вони залежать від руху попередніх показників. Рентабельність визначається швидкістю обороту активів, ступенем їх покриття, боргом, ліквідністю, співвідношенням зобов’язань і акціонерного капіталу та іншими показниками. Тому управління прибутком залежить від управління процесами оборотності, методів фінансування, покриття боргів і процентів, співвідношення випущених корпорацією цінних паперів з фіксованим і нефіксованим доходом.
Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності корпорації. Від цього в першу чергу залежить вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунках. Найчастіше використовується чотири різних показники: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподатковування, чистий прибуток.
Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці по періодах звітності розглядається як позитивна тенденція.
В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи коефіцієнтів рентабельності:
рентабельність інвестицій (капіталу);
рентабельність продажів.
I. Рентабельність інвестицій (капіталу). В цій групі коефіцієнтів рентабельності розраховуються два основних коефіцієнти: рентабельність активів (або сукупного капіталу) і рентабельність власного капіталу.
1. Рентабельність активів (Ра) (або сукупного капіталу) (Return on Total Asset Ration – ROA). Даний коефіцієнт показує, наскільки ефективно корпорація використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожний євро (або інша грошова одиниця), вкладений в активи.
Слід зазначити, що коефіцієнт рентабельності активів поєднує два показники: частку прибутку в одному євро реалізації і оборот активів:
2. Рентабельність власного капіталу (Рвк) (Return on Equity Ratio – ROE). Даний показник представляє інтерес насамперед для інвесторів і характеризує, наскільки ефективно корпорація використовує власний капітал.
Динаміка даного показника впливає на рівень котирування акцій на фондових біржах.
Для аналізу причин зміни коефіцієнта рентабельності власного капіталу доцільно застосувати рівняння Дюпона.
Слід звернути увагу на той факт, що збільшення фінансового левериджу пов'язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому існує визначений ризик у залученні позикового капіталу, що виправдовується тільки в тому випадку, якщо прибуток, що отримано від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки по отриманих кредитах.
II. Рентабельність продажів. При оцінці рентабельності продажів на основі показників прибутку і виручки від реалізації розраховуються коефіцієнти рентабельності по всій продукції в цілому або по окремих її видах. Існує безліч показників оцінки рентабельності продажів, різноманіття яких зумовлене вибором того чи іншого виду прибутку. Найчастіше використовується валовий, операційний або чистий прибуток. Відповідно розраховуються три показники рентабельності продажів.