8. Аналіз ринкової активності корпорації

Показники ринкової активності корпорації є одним з основних аспектів, що цікавить її власників та потенційних інвесторів. Головний інтерес для власника корпорації представляє її прибутковість. У даному контексті мається на увазі прибуток, отриманий завдяки зусиллям керівництва компанії на кошти, інвестовані власниками компанії. Власників цікавить належний розподіл прибутку, тобто, яка її частина реінвестується, а яка – виплачується у вигляді дивідендів. У даному випадку має місце вплив результатів діяльності компанії на ринкову вартість їхніх інвестицій, особливо якщо акції корпорації вільно обертаються на фондовому ринку.

Одна зі складних завдань аналітика – визначити рівень прибутку. Рівень прибутку можна виразити сумою прибутку на акцію (англ. – «Еаrпiпg реr Share» – EPS), яка потрібна при оцінці вартості звичайних акцій, оцінці дивідендів та можливостей їх виплати, а також для інших цілей.

Чистий прибуток на акцію (ЕРS) є найбільш поширеною характеристикою прибутковості та часто приймається до уваги в процесі прийняття рішення про купівлю/продаж акцій на фондовому ринку. При аналізі фінансового стану велика увага завжди приділяється прибутку на одну акцію. Цей коефіцієнт розраховується діленням суми чистого прибутку, що знаходиться в розпорядженні власників простих акцій, на середню кількість простих акцій в обігу за звітний період. Чистий прибуток на одну звичайну акцію (EPS) можна вважати «історичним», тому що його можна розраховувати виходячи із чистого прибутку за минулий рік, за поточний рік і навіть прогнозувати на наступні роки. Визначається він за формулою:

де ЧП – чистий прибуток звітного періоду;

– дивіденди за привілейованими акціями, що нараховані за звітний період;

– середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходилася в обігу

у звітному періоді, шт.;

– прибуток для власників звичайних акцій.

Показник EPS може бути перерахований на грошовий базис. У цьому випадку він носить назву показника надходження грошей на 1 акцію. Це приблизний показник, і він розраховується для визначення можливостей компанії виплачувати дивіденди готівкою в результаті саме основної діяльності корпорації. До величини чистого прибутку додаються суми негрошових списань, таких як знос матеріальних і нематеріальних активів, оскільки ці бухгалтерські операції не уявляють собою руху реальних готівкових коштів. Таким чином, повертаючи назад ці бухгалтерські списання, ми приблизно визначаємо, який грошовий дохід генерує прибуток, отриманий в результаті основної діяльності компанії.

Використання даного показника часто може ввести в оману аналітика, оскільки розрахунок грошового потоку робиться за наведеними вище допущенням вельми наближено. Згідно з наведеними вище припущеннями розрахунок показника надходження грошей на одну акцію (П_Д) здійснюється за формулою:

де – прибуток для власників звичайних акцій;

Аморт. – амортизаційні відрахування;

– середньозважена кількість звичайних акцій, що знаходилася в обігу

у звітному періоді, шт.;

Зміну ринкової ціни акції характеризує так званий капіталізований дохід (КД) (Capitalization of earnings) компанії, що розраховується формулою:

де Р₀ – ринкова ціна акції на початок року;

Р₁ – ринкова ціна акції на кінець року.

Дивідендний дохід (ДД) (Dividend Yield), або дивідендний вихід (Dividend Payout) являє собою одну з компонент доходу інвестора – власника звичайних акцій. Для визначення дивідендного доходу розмір щорічних дивідендів зіставляється з поточною ціною акції на початок року або середньою ціною акції:

де Д_А або (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

Р₀ – ринкова ціна акції на початок року.

Цей коефіцієнт характеризує прибуток інвесторів від дивідендів і не може бути більше 1. Низьке значення показника дивідендного доходу характеризує високу рентабельність компанії та її подальше зростання у перспективі. Але він може підштовхнути власника акцій до продажу цінних паперів та придбанню інших акцій, у яких цей показник має тенденцію до зростання.

Однак при аналізі дивідендного доходу і зіставленні цього показника з іншими компаніями не можна забувати, що компанії проводять різну дивідендну політику, і загальна сума доходу акціонера складається з дивідендів і зміни ринкової вартості акції.

Таким чином сумарна прибутковість вкладення грошей у власний капітал компанії (Д) розраховується за допомогою наступної формули:

де Р₀ – ринкова ціна акції на початок року;

Р₁ – ринкова ціна акції на кінець року;

Д_А або (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

Відзначимо, що отримання дуже високих дивідендів за акціями, одночасно зі значним зростанням їх ринкової вартості, практично не зустрічається. Тому власнику корпоративних прав не варто розраховувати на обидва позитивних моменти відразу.

Чим вище значення даного показника, тим більш привабливі акції корпорації для акціонерів. При цьому не варто забувати про те, що ринок цінних паперів схильний до істотного впливу факторів, що не контролюються емітентами, тому коливання курсів акцій може ніяк не корелювати з бізнес-процесами, що відбуваються на господарюючому суб'єктові. Отже, аналітик, проводячи аналіз ринкової активності, повинен детально вивчити як специфіку роботи досліджуваного суб'єкта, так і вплив зовнішніх факторів на ставлення ринку до емітованих корпорацією цінних паперів.

Коефіцієнт «ціна – чистий прибуток» (P/E – price to earnings) є індикатором попиту на акції компанії та розраховується співвідношенням ринкової ціни акції до чистого прибутку з розрахунку на одну звичайну акцію. Відносно високе зростання цього показника в динаміці свідчить, що інвестори очікують прискореного зростання прибутку цієї компанії порівняно з іншими і як наслідок, зростання дивідендних виплат. Компаніям, які мають відносно високу стійкість економічного зростання, притаманні високі значення показника «ціна – чистий прибуток». Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

де – середнє значення ринкової ціни акції за аналізований період;

EPS – чистий прибуток на одну акцію.

Цей показник завжди оцінюється в разі можливого придбання компанії. Він значно змінюється в залежності від галузі діяльності та виду компанії. Фактично цей коефіцієнт показує, наскільки адекватно ринок оцінює: результати діяльності компанії та її перспективи; ризики, пов'язані з даною галуззю або компанією, по відношенню до минулого і майбутнього прибутку.

Як звичайно, проводиться порівняльний аналіз. Показник Р/Е по даній компанії зіставляється із середнім ринковим коефіцієнтом і з даними по відібраній для порівняння групі компаній.

Оскільки прибутковість компанії залежить від структури капіталу, деякі аналітики використовують уточнені варіанти коефіцієнта Р/Е, які враховують вплив структури капіталу, а саме відношення ціни до прибутку, одержаного до виплати відсотків і податків (Р/ЕВІТ). При цьому інші аналітики мають певні сумніви з приводу деструктивного ефекту на прибуток, який з'являється в результаті різних практик застосування стандартів ведення бухгалтерського обліку в частині амортизації нематеріальних активів і основного капіталу. Вони рекомендують використовувати співвідношення ринкової ціни акції і прибутку до сплати відсотків, податків і амортизації (Р/ЕВІТDА). ЕВІТDА – поширений показник фінансової діяльності компанії, оскільки він близький за значенням до операційного грошового потоку.

Коефіцієнти Р/Е, Р/ЕВІТ, Р/ЕВІТDА слід використовувати, коли компанія має позитивний обліковий (бухгалтерський) прибуток. Але не всі компанії отримують такий прибуток (особливо новостворені). Для них використовуються інші коефіцієнти, з яких найчастіше застосовується коефіцієнт «ціна – дохід» (або «ціна – обсяг продажу») (P/S – Price/Sales).

Компанія повинна вирішити, чи направити весь чистий прибуток на свій розвиток або виплатити частину цих коштів акціонерам.

Дивіденди на акцію (Dividends Per Share, DPS) – фінансовий показник, рівний співвідношенню чистого прибутку компанії, доступного для розподілу, до середньорічної кількості звичайних акцій.

Даний показник використовується при оцінці інвестиційної привабливості компаній, разом з показником EPS (прибуток на акцію).

При визначенні числа акцій, що повинні бути включені в розрахунок, слід враховувати фактор зміни складу акціонерного капіталу протягом року.

Іноді для порівняння виникає потреба у розрахунку ставки дивіденду:

Коефіцієнти дивідендних виплат і утримання прибутку показують, яку частину чистого прибутку корпорації віддає акціонерам у вигляді дивідендних виплат. Чим більше значення коефіцієнта дивідендних виплат, чим більше частка чистого прибутку у вигляді дивідендів розподіляється серед акціонерів.

Коефіцієнт дивідендних виплат (К_ДВ) (Dividend Payout Ratio – DPR) розраховується за формулою:

де Д_А або (Dividends Per Share, DPS) – дивіденд на одну акцію за рік;

EPS – чистий прибуток на одну акцію;

TDP (Total Dividend Payments) – сукупний обсяг дивідендних виплат за рік;

NI (Net Income) – чистий прибуток за рік.

В протилежність існує коефіцієнт утримання прибутку (К_УП) (Retention Ratio), що розраховується за формулою:

Як правило, новостворені компанії практично ніколи не виплачують дивіденди, а спрямовують увесь чистий прибуток на розвиток, від якого безпосередньо залежить вартість акцій компанії. Тому коефіцієнт дивідендних виплат більше у великих та міцних компаній.

Якщо розглядати коефіцієнт дивідендних виплат за кілька років, то можна оцінити тенденції в політиці ради директорів: переважне прагнення реінвестувати прибуток на розвиток компанії або виплачувати більшу частку прибутку власникам акцій.

Коефіцієнт «ціна – дохід» або «ціна – обсяг продажу» (P/S – Price/Sales) – фінансовий показник співвідношення ринкової капіталізації компанії до її річного доходу (обсягу продажів, виручки), або діленням вартості акції на обсяг продажів у розрахунку на одну акцію (SPS, Sales per Share).

Коефіцієнт P/S – вагомий коефіцієнт для порівняльної оцінки інвестиційної привабливості акціонерних компаній та прийняття інвестиційного рішення щодо вкладення в акції.

Малі значення коефіцієнта сигналізують про недооцінку аналізованої компанії, великі – про переоцінку. Істотною перевагою показника P/S є те, що він не приймає негативних значень, як коефіцієнт P/E, а також більш стійкий до суб'єктивних чинників і зловживань менеджменту компаній (його складніше підкоригувати шляхом бухгалтерських маніпуляцій, а значить оцінка компаній відбувається об'єктивніше). Недоліком показника є:

– чисельник – це міра власного капіталу, а знаменник – дохід на власний і позиковий капітал;

• неможливо провести аналіз компаній, який працюють у сфері фінансових послуг і не мають продажів (банки, компанії з управління активами тощо).

Більш того, цей коефіцієнт можна використовувати для компаній, що знаходяться на ранній стадії розвитку, коли зростання їх частки на ринку і збільшення продажів є хорошими індикаторами майбутньої діяльності та прибутковості.

Співвідношення ринкової і балансової ціни акції (M/B – market to book).), що називається також «кратне балансової вартості», дає змогу подати, можливо, найобґрунтованішу оцінку загального стану компанії на фінансовому ринку. За допомогою цього коефіцієнта, який відображається співвідношенням ринкової і балансової (книжкової) вартості акцій, встановлюється залежність між вартістю компанії на фондовому ринку та її балансовою вартістю:

Балансова вартість однієї акції є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства. Для визначення коефіцієнта «кратності балансової вартості» розрахуємо балансову вартість 1 акції через розподіл суми власного капіталу на кількість акцій, що перебувають в обороті:

У табл.18 наведено дані про акції компанії «Henkel» за 2008-2012рр., на підставі яких можна стверджувати, що протягом останніх 5 років компанія «Henkel» була дуже успішною. Протягом 2012 р. акції компанії «Henkel» показали дуже позитивні результати.

Таблиця 18

Основні показники акцій компанії «Henkel» за 2008-2012, млн євро

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Чистий прибуток на акцію (ЕРS)
Звичайна акція	2,81	1,38	2,57	2,67	3,47
Привілейована акція	2,83	1,40	2,59	2,69	3,49
Ринкова ціна акції на кінець року
Звичайна акція	18,75	31,15	38,62	37,40	51,93
Привілейована акція	22,59	36,43	46,54	44,59	62,20
Найбільш висока ринкова ціна протягом року
Звичайна акція	34,95	31,60	40,30	41,10	52,78
Привілейована акція	38,43	36,87	48,40	49,81	64,61
Найбільш низька ринкова ціна протягом року
Звичайна акція	16,68	16,19	30,31	30,78	37,25
Привілейована акція	19,30	17,84	35,21	36,90	44,31
Дивіденди
Звичайна акція	0,51	0,51	0,70	0,78	0,93
Привілейована акція	0,53	0,53	0,72	0,80	0,95
Ринкова капіталізація, млрд євро
Звичайна акція	4,9	8,1	10,0	9,7	13,5
Привілейована акція	4,0	6,5	8,3	7,9	11,1
Всього	8,9	14,6	18,3	17,6	24,6

У 2012 р. чистий прибуток компанії на звичайну акцію склав 3,47 євро, а на привілейовану акцію – 3,49 євро. Ринкова ціна привілейованих акцій компанії «Henkel» зросла до 62,20 євро, що на 39,5% вище, ніж у попередньому році. Ринкова ціна звичайних акцій також зазнала сильного зростання. До кінця 2012 р. вона збільшилася на 38,9% і досягла ціни 51,93 євро за звичайну акцію. Результати аналізу ринкової активності корпорації «Henkel» за 2011-2012 рр. представлені в табл. 19.

Таблиця 19

Динаміка ринкової активності корпорації «Henkel» за 2011-2012 рр.

Показники		2011 р.	2012 р.	Зміна (+,-)
Ринкова ціна акції на кінець року, млн євро	Звичайна акція	37,40	51,93
	Привілейована акція	44,59	62,20
Всього: ринкова ціна акції на кінець року, млн євро		81,99	114,13
Капіталізований дохід	Звичайна акція	- 0,032	0,39
	Привілейована акція	- 0,044	0,40
Всього: капіталізований дохід		- 0,076	0,79
Дивіденди, млн євро	Звичайна акція	0,78	0,93
	Привілейована акція	0,80	0,95
Всього: дивіденди, млн євро		1,58	1,88
Дивідендний дохід	Звичайна акція
	Привілейована акція
Всього: дивідендний дохід
Сумарна прибутковість вкладення грошей у власний капітал компанії	Звичайна акція
	Привілейована акція
Всього: сумарна прибутковість вкладення грошей у власний капітал компанії
Коефіцієнт «ціна – чистий прибуток»	Звичайна акція
	Привілейована акція
Всього: коефіцієнт «ціна – чистий прибуток»

Щороку компанія спрямовує 25% чистого прибутку на виплату дивідендів. Виплати дивідендів затверджуються на річних загальних зборах, а дивіденди виплачуються першого робочого дня після зборів акціонерів. На наведеному рис. 4. показано зростання дивідендних виплат за останні роки.

На річних загальних зборах компанії «Henkel», що відбулися 15 квітня 2013 року, було вирішено виплатити дивіденди у розмірі 0,93 євро за одну звичайну акцію і 0,95 євро за одну привілейовану акцію від чистого прибутку компанії за 2012 рік. Тобто, від чистого прибутку компанії «Henkel» на виплату дивідендів було спрямовано 27,2%.

Оскільки компанія має в обігу 259 795 875 звичайних акцій та 178 162 875 привілейованих акцій, то відповідно дивідендні виплати по акціям склали: 241 610 163,8 євро на звичайні акції і 169 254 731,3 євро на привілейовані акції, що в сумі становить 410 864 895,1 євро.

Рис. 5. Зростання дивідендних виплат, євро