40

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра міжнародних фінансів

РОБОЧИЙ ЗОШИТ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

З ДИСЦИПЛІНИ

«МІЖНАРОДНИЙ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

д.е.н., проф. Фролова Тетяна Олександрівна

Київ, 2014

Фінансовий план бізнес-плану

Фінансовий аналіз звітності міжнародної корпорації

ЧАСТИНА 1

Рис.1. Загальна схема аналізу інвестиційної привабливості корпорації

1. Аналіз фінансової стійкості корпорації

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану корпорації – стабільність її діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою корпорації, ступенем її залежності від кредиторів та інвесторів.

Абсолютні показники фінансової стійкості

Економічною сутністю фінансової стійкості корпорації є забезпеченість її запасів різними видами джерел фінансування.

Вартість запасів і витрат відображена в розділі активу балансу «Оборотні активи» за статтею «Запаси».

Для характеристики джерел формування матеріальних оборотних активів (запасів і витрат) використовується кілька показників, що і характеризують види джерел (табл.1).

1. Наявність власних оборотних засобів (Квл.О.З.):

К_вл.о.з. = Власний капітал – Необоротні активи

2. Наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів – Квл.Дз (функціонуючий капітал):

К_вл._дз.= Власний капітал – Необоротні активи + Довгострокові зобов'язання

3. Загальна величина основних джерел формування запасів (Кзаг.):

К_заг.= Власний капітал – Необоротні активи +

+ Довгострокові зобов'язання + Короткострокові кредити

Цим трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їх формування.

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних засобів (К_вл.о.з.) для формування запасів:

К_вл.о.з. = К_вл.о.з. – З,

де З – запаси (сума статті активу балансу «Запаси»).

2. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (К_вл._дз):

К_вл.дз = К_вл.дз – З

3.Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (К_заг..):

К_заг. = К_заг. – З

Таблиця 1

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості компанії «Henkel», млн євро

№	Показники	На початок звітного періоду (31.12.2011)	На кінець звітного періоду (31.12.2012)	Зміни, млн євро (+,-)
1	2	3	4	5=4-3
1.	Капітал (Власний капітал) (І розділ пасиву балансу)
2.	Необоротні активи (І розділ активу балансу)
3.	Наявність власних оборотних засобів (ряд.1- ряд.2 даної таблиці)
4.	Довгострокові зобов'язання (ІІ розділ пасиву балансу)
5	Наявність власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (величина функціонуючого капіталу) (ряд.3 + ряд.4 даної таблиці)
6.	Короткострокові кредити банку (см. в ІІІ розділі пасиву балансу)
7.	Загальна величина джерел формування запасів (ряд.5 + ряд.6 даної таблиці)
8.	Загальна величина запасів (см. в ІІ розділі активу балансу)
9.	Надлишок або нестача власних оборотних засобів для формування запасів (р.3 – р.8 даної таблиці)
10.	Надлишок або нестача власних оборотних засобів і довгострокових джерел формування запасів (ряд.5 – ряд.8 даної таблиці)
11.	Надлишок або нестача загальної величини основних джерел формування запасів (ряд.7 – ряд.8 даної табл.)
12.	Трикомпонентний показник типу фінансової стійкості (S) (результати рядків 9, 10, 11)	{ }	{ }	х

За допомогою показників у рядках 9, 10, 11 визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості корпорації.

S(K)=

1. Абсолютна фінансова стійкість (трикомпонентний показник даного типу фінансової стійкості має наступний вид: S = ).

З  К _вл.о.з.

Такий тип фінансової стійкості характеризується тим, що всі запаси корпорації покриваються власними оборотними засобами і компанія не залежить від зовнішніх кредиторів, але така ситуація зустрічається вкрай рідко. Більш того, вона навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки означає, що керівництво компанії не вміє, не бажає або не має можливості використовувати зовнішні джерела фінансування для основної діяльності.

2. Нормальна фінансова стійкість (показник типу фінансової стійкості: S = )

З  К _вл._дз

У цій ситуації корпорація використовує для покриття запасів крім власних оборотних засобів також і довгострокові джерела. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним», і для компанії – найбільш бажаним. При даній ситуації гарантується платоспроможність корпорації.

3. Нестійкий (передкризовий) фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості: S = ).

З = К_заг. + Д _тм.,

де Д _тм. – тимчасово вільні джерела.

Така ситуація характеризується недоліком у компанії «нормальних» джерел фінансування запасів і пов'язана з порушенням її платоспроможності, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел (скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів, прострочену кредиторську заборгованість і ін.).

4. Кризовий фінансовий стан (показник типу фінансової стійкості: S = ).

При такій ситуації компанія знаходиться на грані банкрутства, тобто маючи кредити і позики які не погашені своєчасно, прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси не забезпечуються джерелами їхнього формування.

З  К_заг. + Д _тм.

Відносні показники або коефіцієнти фінансової стійкості (капіталізації)

Серед відносних показників або коефіцієнтів фінансової стійкості (капіталізації) доцільно розрахувати наступні.

Коефіцієнт фінансової автономії (або фінансової незалежності, або коефіцієнт концентрації власного капіталу) (К_ф.а):

Цей коефіцієнт характеризує частку власного капіталу корпорації в загальній сумі засобів, авансованих у її діяльність. Чим вище значення коефіцієнта автономії, тим більше фінансово стійка, стабільна і незалежна компанія від зовнішніх кредиторів і інвесторів.

Коефіцієнт фінансової залежності ( або коефіцієнт концентрації позикового капіталу, або коефіцієнт заборгованості) (Debt to Total Assets) (К_ф.зал.) є зворотним коефіцієнту автономії):

або:

К_ф.зал. = 1 – К_ф.а

Тобто, сума коефіцієнтів фінансової автономії і фінансової залежності дорівнює 1:

К_ф.а + К_ф.зал. = 1

Економістами пропонується і інший варіант розрахунку даного коефіцієнта:

Добуток К_авт. і К_ф.зал. дорівнює 1. Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі джерел фінансування активів. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні корпорації, отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують свою компанію.

Для поглибленого аналізу боргового навантаження на капітал використовується коефіцієнт «квоти власника» (К_кв) – відношення довгострокового боргу до акціонерного капіталу, що розраховується за формулою:

Коефіцієнт фінансового ризику (К_ф._р.) (або фінансового левериджу) показує співвідношення позикових і власних засобів:

Даний коефіцієнт має досить просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів приходиться на кожну одиницю власних. Чим більше значення показника, тим вище ризик акціонерів, тому що у випадку невиконання зобов'язань зростає можливість банкрутства компанії.

Критичне значення дорівнюється 1.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними засобами (К_заб.оа):

Характеризує ступінь забезпеченості компанії власними оборотними засобами, яка необхідна для фінансової стійкості.

Коефіцієнт забезпеченості запасів власними оборотними засобами (К_заб.з):

Показує, у якому ступені запаси покриті власними оборотними засобами або мають потребу в залученні позикових.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (К_м):

Показує наскільки мобільні власні джерела засобів з фінансової точки зору.

Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних оборотних засобів корпорації. Нормальною вважається ситуація, при якій коефіцієнт маневреності незначно збільшується. Різке зростання даного коефіцієнта не може свідчити про нормальну діяльність корпорації. Пов'язано це з тим, що збільшення цього показника можливо або при зростанні власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. У зв'язку з цим різке збільшення коефіцієнту маневреності автоматично викликає зменшення інших показників, наприклад, коефіцієнту автономії, що приведе до посилення залежності компанії від кредиторів.

Будь-які інші універсальні рекомендації по величині цього показника або тенденціям його змін навряд чи можливі; він може варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої належності компанії.

Коефіцієнт поточної заборгованості (К _п.з.) розраховується за формулою:

Даний показник характеризує питому вагу поточної заборгованості корпорації в загальній структурі джерел фінансування. Чим нижче рівень даного показника, тим більш стійкий фінансовий стан компанії.

Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (або коефіцієнт фінансової стійкості) (К_ф.с.) розраховується за наступною формулою:

Зростання значення даного коефіцієнта свідчить про збільшення в структурі джерел засобів компанії питомої ваги стабільних джерел фінансування, що, в свою чергу, свідчить про зміцнення фінансової стійкості корпорації.

Таблиця 2