- •1. Дати визначення, що таке “охорона праці”.
- •2. Основні законодавчі акти з охорони праці.
- •3. Види відповідальності за порушення законодавства з питань охорони праці.
- •Що таке інструкція з питань охорони праці, з яких розділів вона складається?
- •5. Види інструктажів по охороні праці.
- •6. Ступені оперативного контролю за станом охорони праці на підприємстві.
- •7. Види виробничого травматизму.
- •8. Причини виробничого травматизму на підприємствах газового господарства.
- •9. Склад комісії і порядок розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •10. Види відшкодування шкоди, заподіяної працівникові в процесі трудової діяльності.
- •11. Медичні огляди, періодичність їх проведення.
- •12. Засоби індивідуального захисту при виконанні газонебезпечних робіт.
- •13. Протигази, які застосовуються в газовому господарстві.
- •14. Основні засоби пожежогасіння.
- •15. Вимоги до інструменту при виконанні газонебезпечних робіт.
- •16. Вимоги до переносних світильників при роботі в загазованому середовищі.
- •17. Дотримання правил техніки безпеки при виконанні робіт на висоті.
- •18. Техніка безпеки при роботі з ручним електроінструментом.
- •19.Техніка безпеки при виконанні земляних робіт
- •20. Вимоги техніки безпеки при транспортуванні зрідженого газу
- •1. Надання першої медичної допомоги потерпілому, який перебував у
- •2. Надання першої долікарняної допомоги при отруєнні чадним газом.
- •3. Методи проведення штучного дихання.
- •4. Техніка проведення непрямого масажу серця.
- •5. Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.
- •6. Види ран, долікарняна допомога при пораненнях.
- •7. Кровотечі, їх види, долікарняна допомога.
- •9. Перша медична допомога при переломах і вивихах ключиці
- •13. Опіки, їх види, ступені, долікарняна допомога при опіках.
- •14. Обмороження, їх ступені, надання першої медичної допомоги.
1. Надання першої медичної допомоги потерпілому, який перебував у
загазованому середовищі (удушенні).
Потерпілого необхідно винести із загазованого середовища, або добре провітрити приміщення після усунення витоків газу.
Штучне дихання проводиться тоді, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано, а також якщо дихання потерпілого поступово погіршується.
Для проведення штучного дихання, потерпілого слід покласти на спину на жорстку поверхню (стіл, підлогу) та розстебнути одежу, яка спирає дихання. Після цього потрібно забезпечити прохідність дихальних шляхів, які можуть бути закриті запалим язиком або іншим стороннім вмістом. Голову потерпілого необхідно максимально відкинути назад шляхом підкладання однієї руки під шию і натискуванням другою рукою на чоло. При такому положенні голови рот розкривається, корінь язика зміщується від задньої стінки гортані і відновлюється прохідність дихальних шляхів. Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені, то їх потрібно розціпити яким-небудь тупим плоским предметом та покласти між зубами валик, виготовлений з бинта, вати або іншої м'якої тканини. Для збереження досягнутого положення голови під лопатки потерпілого підкласти валик із скрученого одягу.
При наявності в роті потерпілого рвотних мас, слизу, крові або інших сторонніх предметів, повернути голову і плечі потерпілого в бік (при цьому дозволяється підвести коліно під плечі), пальцем, обгорнутим чистою хусточкою, марлею або шматком чистої тонкої тканини, швидко обстежити ротову порожнину та звільнити її. Вищевказані приготування робити швидко та обережно.
Починати штучне дихання слід негайно після усунення дії на потерпілого факторів, що загрожують його життю або здоров’ю та проводити безперервно до досягнення позитивного результату або до прибуття лікаря.
Є два найбільш ефективних методи проведення штучного дихання, це - "із рота в рот" або "із рота в ніс".
Для виконання штучної вентиляції легень особа, яка надає допомогу, розташовується збоку від потерпілого. Рот та ніс його прикрити чистою хусточкою, марлею, серветкою. Після цього зробити один-два глибоких вдохи та видохи, а потім, зробивши черговий вдих, щільно притиснути свої губи до губ потерпілого і, стиснувши пальцями його ніс, провести енергійний видох, внаслідок чого грудна клітка потерпілого розшириться. Видох потерпілого здійснюється пасивно.
Метод штучного дихання "із рота в ніс" аналогічний методу "із рота в рот".
Штучне дихання необхідно проводити до відновлення у потерпілого власного глибокого і ритмічного дихання або прибуття лікаря.
2. Надання першої долікарняної допомоги при отруєнні чадним газом.
Початковими ознаками отруєння чадним газом є відчуття загальної слабкості,
болі в області чола і скронь, відчуття важкості в голові, пришвидшене серцебиття, почервоніння шкіри. В більш важких випадках до перерахованих ознак додаються: зростаюча м’язова слабкість, головокружіння, шум в вухах, блювання, сонливість.
Необхідно негайно винести потерпілого на свіже повітря або перенести в тепле приміщення з чистим повітрям і, якщо можливо, дати йому подихати чистим киснем. Звільнити його від затруднюючого дихання одягу.
При втраті потерпілим свідомості або, коли в нього слабкий пульс, слабке і нерівне дихання, то негайно викликати швидку допомогу і розпочати штучне дихання і зовнішній масаж серця.