- •1. Характеристика основних теоретико-методологічних підходів до проблеми історико культурного розвитку
- •2. Релігійні вірування доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту на українських землях.
- •3. Мистецькі пам’ятки пізнього палеоліту, мезоліту’, неоліту. Функції прадавнього мистецтва.
- •4. Культурний комплекс доби міді-бронзи на території сучасної України.
- •5. Культура їраномовних кочовиків доби раннього заліза на українських землях. Пам'ятки мистецтва звіриного стилю скіфів і сарматів.
- •6. Роль еллінської колонізації Північного Причорномор’я у творенні культурного комплексу праслов’ян.
- •7. Особливості язичництва давніх слов'ян. Характеристика старожитностей.
- •8. Особливості візантійського (східного) християнства та його адаптація у давньоруському суспільстві. Феномен двовір'я.
- •9. Книжна культура у давньоруській державі.
- •10. Архітектура Київської Русі (візантичний, візантійсько-романський, готичний стилі).
- •11. Візантійський канон іконописання та його адаптація мистецтвом Русі. Стінописи, ікони, книжкові мініатюри.
- •12. Театрально-музична творчість у давньоруській державі.
- •13. Розвиток культури в українських землях у XIV – першій половині XVI ст.
- •14. Культура українських земель доби першого національно-культурного відродження (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •15. Характеристика діяльності українських церковних братств.
- •16. Вплив Реформації та Контрреформації на культурний розвиток українських земель.
- •18. Культурно-освітній розвиток українських земель у 17-18 ст. Роль Київського колегіуму в системі освіти регіону.
- •19. Особливості архітектури українського бароко.
- •20. Реформація візантійського іконописного канону 15-18 ст. В творчості українських художників.
- •21. Іконостас та його роль у духовній культурі України.
- •22. «Золота доба» українського церковного співу д. Бортнянський, м. Березовський, а. Ведель.
- •23. Українська графіка доби бароко.
- •24. Архітектурні пам’ятки стилю рококо в Україні.
- •25. Ктиторство як культурне явище в Україні доби бароко.
- •26. Світоглядні орієнтири людини доби бароко.
- •27. Садибно-паркова культура України.
- •28. Заснування й розвиток міст Півдня України в кінці XVIII - на початку XIX ст.
- •29. Класицизм в українській архітектурі
- •30. Регіональні варіанти архітектури класицизму.
- •31. Портретний живопис в Україні в другій половині XVIII - першої половини XIX ст. Д.Левицький, в.Боровиковський.
- •32. Творча спадщина т.Шевченка-художника.
- •33. Театрально-музична творчість доби барокко
- •34. Становлення українського професійного театру в першій половині 19 століття.
- •35. Архітектурні пам’ятки модерну в Україні
- •36.Становлення класичної системи освіти в 19 ст.
- •37. Репрезентативний і романтичний портрети. Порівняльна характеристика.
- •38. Театрально-музична творчість в Україні і 19 столітті
- •39. Освітня реформа кінця 18 ст і еволюція шкільної освіти в 19 ст.
- •40. Розвиток основних жанрів українського живопису 2 половини 19 століття
- •Позашкільна освіта в українських землях у XIX - на початку XX ст.
- •Рух передвижників в Україні.
- •Загальна характеристика тоталітарної культури.
- •Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •Український авангардний живопис.
- •Характеристика тоталітарного мистецтва та своєрідність його проявів у мистецтві соцреалізму в урср.
- •Культура урср пізнього тоталітаризму (1960 - 1980-ті рр.).
- •Особливості культурного розвитку України доби незалежності.
3. Мистецькі пам’ятки пізнього палеоліту, мезоліту’, неоліту. Функції прадавнього мистецтва.
Однією з найвизначніших особливостей епохи пізнього палеоліту було виникнення найдавнішого прикладного мистецтва. Під час археологічних розкопокв Мізині знайдено мамонтові бивні і кістки з викарбуваними візерунками. Серед знахідок виявлено унікальні браслети, вирізані з бивня мамонта. Обидва покриті складними різьбленими геометричними узорами. До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані червоною вохрою кістки мамонтів з мізинського та межиріцького жител. Велику цінність становить знахідка в Межирічі уламка бивня з різним складним малюнком, на якому зображено план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами і вогнищами в них. Найпоширенішим видом палеолітичного образотворчого мистецтва були жіночі статуетки. Особливо цікаві фігурки зі стоянки Мізин. У пізньому палеоліті вперше з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, зубів тварин…,їх використовували як намисто та нашивали на одяг. Певного розвитку набули й інші види мистецтва — музика, обрядовий танок. Так, на Мізинській стоянці знайдено комплект шумових музичних інструментів, що складався з п'яти окремих пластин, вирізаних з бивня мамонта. Цей набірний шумовий браслет належить до найдавніших звукових інструментів типу кастаньєт. Орнаментовий череп мамонта виконував роль барабана. Кістяні флейти знайдено на стоянці Молодова V. На стоянці Гагаріно виявлено жіночі статуетки в позі танцю. Таким чином, у палеолітичну епоху люди досягли відносно високого рівня матеріальної і духовної культури.
На території України мезолітична епоха датується кінцем IX — VI тисячоліттям до н.е. Це час значних змін у природі . Повністю закінчується льодовиковий період . У мезоліті масово поширюється зброя дальньої дії — лук і стріли. На півночі України, де були сприятливі умови, розвивалося рибальство. Знаряддя рибальства (гарпуни, гачки) були в основному кістяні. У мезоліті триває вдосконалення техніки обробки кременю. В цей час люди навчилися виготовляти вузькі, тонкі й гострі мікролітичні пластинки до 1 мм завтовшки. Вкладишева техніка досягла значного розвитку, виготовляли вістря списів, гарпунів, ножі. Основу цих знарядь вирізали з кістки або дерева, а в пази вставляли крем'яні вироби, що носять назву мікролітів. Пізніше виникла серія вкладишів геометричної форми — трапеції, сегменти, трикутники, ромби тощо. З мезолітичною епохою пов'язана поява знарядь для обробки дерева — сокир і тесел. Відомо два типи сокир: так званий тип транше і сокира-різак. Сокири, тесла, а також кайловидні знаряддя— піки, що теж виготовлялися в техніці двобічного оббивання, були великими знаряддями й отримали загальну назву — макроліти. Мікроліти і макроліти- основні групи кремнієвих знарядь епохи мезоліту.Печерний живопис в мезоліті зникає. Проте виявлено цікаві наскельні зображення мезолітичного часу. В межах України вони зафіксовані в гротах Криму і на плитах Кам'яної Могили на р. Молочній поблизу м. Мелітополя. Це зображення окремих диких тварин — бика, лані та сцен полювання.
Неоліт (новий кам’яний вік) тривав від VI до IV тис. р. до н.е.За часів неоліту відбувається неолітична революція. Неолітична революція – перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого. Головними ознаками в галузі виробництва з каменю були: пиляння, шліфування та свердління. Ці винаходи дали можливість людині значно збільшити асортимент знарядь. З'являються різного типу сокири, мотики, оскарди, молоти, тесла, долота, ножі, накінечники списів. У неоліті людина почала виробляти посуд з глини, посуду надають гарних форм, прикрашають орнаментами. Гончарство внесло велике полегшення в побут людини. За неолітичної доби людина опанувала ткацтво. З'являються перші примітивні верстати, виробляють тканину з вовни. Відбитки тканини зберігаються на глиняному посуді — як орнамент. За часів неоліту широко використовувалися човни. З великого стовбура дерева випилювали середину, вигладжували її сокирами з каменю, залишаючи одну-дві перегородки.
Функції прадавнього мистецтва:загальноосвітня,комунікативно – меморіальний дослід(передача цінностей), обслуговування релігійних культів, естетична, психіатрична.