- •1. Характеристика основних теоретико-методологічних підходів до проблеми історико культурного розвитку
- •2. Релігійні вірування доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту на українських землях.
- •3. Мистецькі пам’ятки пізнього палеоліту, мезоліту’, неоліту. Функції прадавнього мистецтва.
- •4. Культурний комплекс доби міді-бронзи на території сучасної України.
- •5. Культура їраномовних кочовиків доби раннього заліза на українських землях. Пам'ятки мистецтва звіриного стилю скіфів і сарматів.
- •6. Роль еллінської колонізації Північного Причорномор’я у творенні культурного комплексу праслов’ян.
- •7. Особливості язичництва давніх слов'ян. Характеристика старожитностей.
- •8. Особливості візантійського (східного) християнства та його адаптація у давньоруському суспільстві. Феномен двовір'я.
- •9. Книжна культура у давньоруській державі.
- •10. Архітектура Київської Русі (візантичний, візантійсько-романський, готичний стилі).
- •11. Візантійський канон іконописання та його адаптація мистецтвом Русі. Стінописи, ікони, книжкові мініатюри.
- •12. Театрально-музична творчість у давньоруській державі.
- •13. Розвиток культури в українських землях у XIV – першій половині XVI ст.
- •14. Культура українських земель доби першого національно-культурного відродження (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •15. Характеристика діяльності українських церковних братств.
- •16. Вплив Реформації та Контрреформації на культурний розвиток українських земель.
- •18. Культурно-освітній розвиток українських земель у 17-18 ст. Роль Київського колегіуму в системі освіти регіону.
- •19. Особливості архітектури українського бароко.
- •20. Реформація візантійського іконописного канону 15-18 ст. В творчості українських художників.
- •21. Іконостас та його роль у духовній культурі України.
- •22. «Золота доба» українського церковного співу д. Бортнянський, м. Березовський, а. Ведель.
- •23. Українська графіка доби бароко.
- •24. Архітектурні пам’ятки стилю рококо в Україні.
- •25. Ктиторство як культурне явище в Україні доби бароко.
- •26. Світоглядні орієнтири людини доби бароко.
- •27. Садибно-паркова культура України.
- •28. Заснування й розвиток міст Півдня України в кінці XVIII - на початку XIX ст.
- •29. Класицизм в українській архітектурі
- •30. Регіональні варіанти архітектури класицизму.
- •31. Портретний живопис в Україні в другій половині XVIII - першої половини XIX ст. Д.Левицький, в.Боровиковський.
- •32. Творча спадщина т.Шевченка-художника.
- •33. Театрально-музична творчість доби барокко
- •34. Становлення українського професійного театру в першій половині 19 століття.
- •35. Архітектурні пам’ятки модерну в Україні
- •36.Становлення класичної системи освіти в 19 ст.
- •37. Репрезентативний і романтичний портрети. Порівняльна характеристика.
- •38. Театрально-музична творчість в Україні і 19 столітті
- •39. Освітня реформа кінця 18 ст і еволюція шкільної освіти в 19 ст.
- •40. Розвиток основних жанрів українського живопису 2 половини 19 століття
- •Позашкільна освіта в українських землях у XIX - на початку XX ст.
- •Рух передвижників в Україні.
- •Загальна характеристика тоталітарної культури.
- •Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •Український авангардний живопис.
- •Характеристика тоталітарного мистецтва та своєрідність його проявів у мистецтві соцреалізму в урср.
- •Культура урср пізнього тоталітаризму (1960 - 1980-ті рр.).
- •Особливості культурного розвитку України доби незалежності.
34. Становлення українського професійного театру в першій половині 19 століття.
Наприкінці ХVІІІ ст. поряд з чисельними аматорськими музично-драматичними колективами утворюється професійний український театр.
Становлення професійного театру починалося з розвитку аматорських і кріпацьких театрів. Здебільшого аматорські театральні вистави гралися по містах та маєтках, їх «режисерами» були домашні вчителі, гувернери, вчителі навчальних закладів, а «акторами» - молоді чиновники, канцеляристи, студенти, члени родин. Подібний театр існував в Харкові з 1790 по 1796 рік, на його базі був створений перший український постійний професійний театр(у 1797 р. Харківський театр, директором, режисером і актором якого згодом став Г.Квітка-Основ’яненко). Відомий також аматорський театр Д.Трощинського в селі Кибинцях на Полтавщині – в 1812 році його керівником став Василь Гоголь – батько письменника (називали «Українськими Афінами»). В першій чверті 19 ст. міцні аматорські колективи вже існують практично по всіх навчальних закладах України, адже саме в цей час відкривається ряд вищих і середніх навчальних закладів, як-от: університет в Харкові (1804 рік), Царськосільський ліцей (1810 рік), Ніжинська гімназія вищих наук (1820 рік), Одеський Рішельєвський ліцей (1826 рік), Київський університет (1834 рік), гімназії по практично всіх губернських містах. Репертуар аматорських театрів складали спочатку перероблені п’єси із здобутку шкільного театру, сатиричні комедії, інсценування лицарських романів, пізніше – твори російського класицизму (Сумароков, Верьовкін, Фонвізін тощо), а з другої чверті 19 ст. додалася і українська класика Серед численних колективів аматорів театрального мистецтва другої половини дев’ятнадцятого століття найбільшої уваги заслуговує творчість Бобринецького та Єлісаветградського аматорських театрів, адже саме там почали свій творчий шлях корифеї української сцени – М.Кропивницький та родина Тобілевичів.
У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стаціонарних театральних споруд просувався повільніше. Так, у Києві перший стаціонарний театр з'явився у 1806 році, в Одесі — в 1809, в Полтаві — в 1810. Становлення класичної української драматургії пов'язане з іменами Івана Котляревського, який очолив театр у Полтаві та Григорія Квітки-Основ’яненка, основоположника художньої прози в новій українській літературі.
35. Архітектурні пам’ятки модерну в Україні
Модерн в перекладі з французької означає новітній, сучасний. Цей художній стиль виник на межі XIX - XX століть в eвpoпeйьcкoму і aмepикaнcькoму мистецтві. Основні ознаки стилю модерн - декоративність, асиметрія фасадів і об'ємів, а також зображення витких рослин.
На Україну стиль модерн прийшов на початку ХХ століття. Українські архітектори - модерністи починають використовувати у своїй роботі новий будівельний матеріал - залізобетон, а також скло, метал і кераміку. Композиції фасадів будівель стають підкреслено асиметричними, а в їх декорі використовують маскарони у вигляді жіночих і чоловічих голів і численні рослинні елементи. Лінії карнизів, перила сходів, балконні огорожі характеризуються химерними вигинами і контурами.
Модерн в архітектурі України можна простежити, провівши екскурсію по головних вулицях столиці. Модерн в Києві розпочинається з будівлі залізничного вокзалу. Центральний портал будівлі привертає увагу незвичайною формою даху, який обрамляє величезне параболічне вікно. Під зводами будівлі викладені панно з видами історичних пам'яток міста. Головною пам'яткою української столиці є будівля архітектора В. В. Городецького по вулиці Банковій, 10. Вона відома у всьому світі, як Будинок з химерами. Знаменитий майстер прикрасив фасад будинку русалками, слонами, жабами, пітонами, скульптурами риб і рослин. Усі вони виконані з бетону. Це найвідоміша будівля Києва в стилі модерн. Вона неповторно і прекрасно ілюструє собою xyдoжні прийоми українського модерну, а саме: асиметричність, орнаментальність і декоративність.
Фасад будинку № 15 по вулиці Городецького вбрався в одяг українського стилю модерн. Прибутковий будинок № 6 на вул. Банковій також відрізняється характерними модерними рисами. "Маєток вдови, яка плаче" на вул. Лютеранській цікавий асиметрією форм і своєрідним силуетом своєї огорожі. На вулиці Ярославів Вал навпроти будинку-замку барона Штейнгеля знаходяться два типові представники українського модерну, фасади яких сміливо декоровані ажурними палітурками рослинних елементів і масками усміхнених богинь і німф. Погляду приїжджого мандрівника, який прогулюється від Володимирської вулиці до Хрещатика неодмінно зустрінеться Прем'єр Палац, - відносно новий представник стилю модерн в Україні, фасад якого привертає увагу оригінальним скульптурним ліпленням.
Але самобутні риси українського архітектурного модерну проявляються в архітектурі інших міст. У Львові будівля Народного Дому, Будинок страхового товариства "Дністер" і будинок санаторію Червоного хреста - усе це дивовижні зразки українського національного модерну початку ХХ століття.
