- •1. Характеристика основних теоретико-методологічних підходів до проблеми історико культурного розвитку
- •2. Релігійні вірування доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту на українських землях.
- •3. Мистецькі пам’ятки пізнього палеоліту, мезоліту’, неоліту. Функції прадавнього мистецтва.
- •4. Культурний комплекс доби міді-бронзи на території сучасної України.
- •5. Культура їраномовних кочовиків доби раннього заліза на українських землях. Пам'ятки мистецтва звіриного стилю скіфів і сарматів.
- •6. Роль еллінської колонізації Північного Причорномор’я у творенні культурного комплексу праслов’ян.
- •7. Особливості язичництва давніх слов'ян. Характеристика старожитностей.
- •8. Особливості візантійського (східного) християнства та його адаптація у давньоруському суспільстві. Феномен двовір'я.
- •9. Книжна культура у давньоруській державі.
- •10. Архітектура Київської Русі (візантичний, візантійсько-романський, готичний стилі).
- •11. Візантійський канон іконописання та його адаптація мистецтвом Русі. Стінописи, ікони, книжкові мініатюри.
- •12. Театрально-музична творчість у давньоруській державі.
- •13. Розвиток культури в українських землях у XIV – першій половині XVI ст.
- •14. Культура українських земель доби першого національно-культурного відродження (кінець XVI – перша половина XVII ст.).
- •15. Характеристика діяльності українських церковних братств.
- •16. Вплив Реформації та Контрреформації на культурний розвиток українських земель.
- •18. Культурно-освітній розвиток українських земель у 17-18 ст. Роль Київського колегіуму в системі освіти регіону.
- •19. Особливості архітектури українського бароко.
- •20. Реформація візантійського іконописного канону 15-18 ст. В творчості українських художників.
- •21. Іконостас та його роль у духовній культурі України.
- •22. «Золота доба» українського церковного співу д. Бортнянський, м. Березовський, а. Ведель.
- •23. Українська графіка доби бароко.
- •24. Архітектурні пам’ятки стилю рококо в Україні.
- •25. Ктиторство як культурне явище в Україні доби бароко.
- •26. Світоглядні орієнтири людини доби бароко.
- •27. Садибно-паркова культура України.
- •28. Заснування й розвиток міст Півдня України в кінці XVIII - на початку XIX ст.
- •29. Класицизм в українській архітектурі
- •30. Регіональні варіанти архітектури класицизму.
- •31. Портретний живопис в Україні в другій половині XVIII - першої половини XIX ст. Д.Левицький, в.Боровиковський.
- •32. Творча спадщина т.Шевченка-художника.
- •33. Театрально-музична творчість доби барокко
- •34. Становлення українського професійного театру в першій половині 19 століття.
- •35. Архітектурні пам’ятки модерну в Україні
- •36.Становлення класичної системи освіти в 19 ст.
- •37. Репрезентативний і романтичний портрети. Порівняльна характеристика.
- •38. Театрально-музична творчість в Україні і 19 столітті
- •39. Освітня реформа кінця 18 ст і еволюція шкільної освіти в 19 ст.
- •40. Розвиток основних жанрів українського живопису 2 половини 19 століття
- •Позашкільна освіта в українських землях у XIX - на початку XX ст.
- •Рух передвижників в Україні.
- •Загальна характеристика тоталітарної культури.
- •Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •Український авангардний живопис.
- •Характеристика тоталітарного мистецтва та своєрідність його проявів у мистецтві соцреалізму в урср.
- •Культура урср пізнього тоталітаризму (1960 - 1980-ті рр.).
- •Особливості культурного розвитку України доби незалежності.
2. Релігійні вірування доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту на українських землях.
Нагромадженням практичних знань про світ і неможливість пояснити велику кількість явищ зумовило появу релігійних уявлень ,які уже зявляються в добу палеоліту. Релігія – віра людини в надприродні сили та існування богів. За допомогою їх людина намагалася пояснити те загадкове та незрозуміле, а можливо й лякаюче, що існувало у природі. До первісних форм релігії належать: тотемізм, фетишизм, магія, анімізм.
Тотемізм (від індіан. ототем – його рід) – віра у походження роду від спільного предка – тварини, рослини чи і птаха. Пращура вважали захисником роду, просили у нього допомоги у полюванні. Тварину-тотем не можна було вбивати. їй поклонялися, зображали на стінах печер, вирізьблювали з каменю та кістки.
Фетишизм (від португ. feitigo – талісман) – наділення неживих предметів надприродними властивостями. Люди вірили, що фетиш міг захистити від злих сил, подарувати удачу. Фетишем могла бути будь-яка річ. її носили із собою, тримали у помешканні, клали у поховання. Поклоніння предметам збереглося й донині. У храмах можна побачити ікони, скульптури богів, яких сучасна людина наділяє надприродними властивостями.
Магія (від грецьк. mageia – чаклунство) – віра у можливість впливати на навколишній світ за допомогою ворожіння, заклинань, замовлянь. На думку первісної людини, магічні дії могли викликати дощ, допомогти у полюванні або завдати шкоди ворогам.
Виникнення анімізму (від лат. anima – душа) було пов'язане з намаганням зрозуміти, чому людина, яка нещодавно рухалась, розмовляла, раптом ставала нерухомою і холодною. Первісна людина пояснювала це тим, що з тіла пішла душа. Вважалося, що, втративши тіло, душа шукала нового притулку. Не знайшовши його, вона змушена була блукати вічно, лякаючи родичів або чинячи їм кривди. Із цим віруванням пов'язаний звичай ховати небіжчиків. А оскільки первісна людина вважала, що у потойбічному світі дух живе так само, як і на землі, то небіжчика забезпечували їжею, знаряддями праці тощо. Якщо померлий за життя був вождем, то після смерті він мав особливу пошану. Таким чином анімізм – це наділення живих істот та неживих предметів душею, яка живе самостійно.
Не кожна людина знала, як говорити з духами, задобрити чи вигнати їх. З часом з'явилися шамани, чаклуни, жерці, які знали замовляння, закляття. їх кликали, коли хворіла людина чи помирала худоба. Від імені роду, племені вони спілкувалися з душами та духами предків. Усі ці форми релігії тісно переплелися між собою, що зрештою привело до появи культу богів.Культ – спосіб поклоніння богам.
Знайдені статуетки жінок вказують на культи жінки-матері, що були поширені в Україні у палеолітичні і неолітичні часи. Перші форми соціальної організації мали відверто матріархальний характер. У неоліті в Україні з'являються елементи міфології, наприклад, уявлення про святість шлюбу. Жіночі статуетки з трипільських знахідок в деяких випадках обвиті змієм або мають вигляд богині, що сидить на кріслі у формі бика. Такі вироби символізували відродження природи навесні, єднання Землі, Сонця, Місяця і були поширені в усьому Надсередземномор'ї (зокрема, різне зображення Зевса у шлюбі з богинями).
