І. Хара-ка основних теоретико-методологічних підходів до проблеми іст.-культ. розвитку.

2. Релігійні вірування доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту на українських землях.

3. . Мистецькі пам’ятки пізнього палеоліту, мезоліту’, неоліту. Функції прадавнього

4. Клльтурний комплекс доби міді-бронзи на території сучасної України.

5. Культура їраномовних кочовиків доби раннього заліза на українських землях. Пам'ятки мистецтва звіриного стилю скіфів і сарматів.

6. Роль елінської колонізації Північного Причорномор'я у творенні культурного комплексу

7. Особливості язичництва давніх слов'ян. Характеристика старожитностей.

8. Особливості візантійського християнства та його адаптація у давньоруському суспільстві.

9.Книжна культура у давньоруській державі.

10. Архітектура Київської Русі (візантичний, візантійсько-романський, готичний стилі).

11. Візантійський канон іконописання та його адаптація мистецтвом Русі. Стінописи, ікони,

12. Театрально-музична творчість у давньоруській державі.

13. Розвиток культури в українських землях у XIV - першій половині XVI ст.

14. Культура українських земель доби першого національно-культурного відродження

15. Характеристика діяльності українських церковних братств.

16. Вплив Реформації та Контрреформації на культурний розвиток українських земель.

17. Ренесансні тенденції в українському мистецтві XV - першої половини XVII ст.

18. Культурно-освітній розвиток українських земель у XVII - XVIII ст. Роль Київського колегіуму-академії в системі освіти регіону.

19. Особливості архітектури українського бароко.

20. Реформація візантійського іконописного канону XV - XVIII ст. в творчості укр.художник

21. Іконостас та його роль у духовній культурі України.

22. "Золота доба” українського церковного співу. Д.Бортнянський, М.Березовський,

23. Українська графіка доби бароко.

24. Архітектурні пам'ятки стилю рококо в Україні.

25. Ктиторство як культурне явище в Україні доби бароко.

26. Світоглядні орієнтири людини доби бароко.

27. Садибно-паркова культура України.

28. Заснування й розвиток міст Півдня України в кінці XVIII - на початку XIX ст.

29. Класицизм в українській архітектурі.

30. Регіональні варіанти архітектури класицизму.

31. Портретний живопис в Україні в 2пол. XVIII – 1полов. XIX ст. Д.Левицький,

32. Творча спадщина Т.Шевченка-художника.

33. Театрально-музична творчість доби бароко.

34. Становлення українського професійного театру в першій половині XIX ст.

35. Архітектурні пам’ятки модерну в України.

36. Становлення класичної системи освіти у XIX ст.

37. Порівняльна хара-ка репрезентативного і романтичного портрета в укр..образотворчому

38. Театрально-музична творчість в Україні в XIX ст.

39. Освітня реформа кінця XVIII ст. й еволюція шкільної освіти у XIX ст.

40. Розвиток основних жанрів українського живопису другої половини XIX ст.

41. Позашкільна освіта в українських землях у XIX - на початку XX ст.

42. Рух передвижників в Україні.

43. Загальна характеристика тоталітарної культури.

44. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.

45. Український авангардний живопис.

46.Хара-ка тоталітарного мистецтва та своєрідність його проявів у мистецтві соцреалізму в УРСР.

47. Культура УРСР пізнього тоталітаризму (1960 - 1980-ті рр.).

48. Особливості культурного розвитку України доби незалежності.

1. Характеристика основних теоретико-методологічних підходів до проблеми історико культурного розвитку

1)еволюціонізм, або еволюційна теорія культурного розвитку (американець 19ст Льюіс Морган)—всі культури поставлені на одну дорогу, універсальність теорії.

-розвиток - єдиний універсальний лінійний процес. По лінії прогресу людство йде.

Дана теорія не є популярною сьогодні.

2)Марксизм-(К.-Маркс, Енгельс)

-суспільно-економічна формація, виділяється і ставиться в центр; всю історію можно поділити на формації:

1—певісно-общинний лад( не має експлуатації)

2- рабовласницький(на меншість рабовласників більше рабів)

3---феодалізм(феодали, васали, селяни залежні і виробляють ренту)

4—капіталізм(буржуа-ті хто трима. Капітал, пролетарі-«робочі душі»)

5—комунізм( диктатура пролетаріату)

Утопія

3)на піку популярності є Цинічно-цивілізаційна теорія(Данілевський Н., Оскар Шпенглер, Арнольд Тойнбі)

Кожна культура перероджується Дитинство-юність-зрілість-спад-смерть культури

Виділяють-Китайську цивілізацію, Індійську, Єгипетську, Античну, Зах.Європейську, Православно-Сибірську, Цивілзація Майя

Кожний культурно-історичний тип виникає з етнографічного матеріалу, після того входить у період розквіту, а потім зазнає занепаду. Інакше, кожний тип культури проходить в основному три фази свого розвитку: етнографічну, державну та цивілізаційну. Перехід до цивілізації характеризується розтратою культурного потенціалу.

4) теологічні концепції культури. Основна суть цих концепцій зводиться до розгляду релігії як базової основи розвитку культура — це проміжна ланка між Богом і людиною. Її розвиток відбувається по волі Всевишнього. Будучи залежною від Бога, культура впливає на природу людини і визначає її діяльність.

Так, Аврелій Августин (354—430) у своїх працях "Сповідь" і "Про град Божий" зробив спробу аналізувати динаміку всесвітньої історії і культури людства. Історію людства він розділив на два етапи: "Град Божий", що заснований на любові до Бога і "презирстві людини до себе", та "Град земний", що грунтується на "любові людини до себе" і на "презирстві до Бога". Перший етап найбільш повно уособлює церква, яка є зразком гармонії соціальних взаємовідносин, другий етап представлений державою, що є уособленням зла і карою за гріховність людини.

5)Психоаналітична-(20-21ст) (зігмунд Фрейд, Еріх Фром, Карл Юнг)

Школа фрейдизму—все життя людини є життя сексуальне (від народження до смерті), людина живе власноє сексуальністю). Ідея свідомості і несвідомості. Поняття «затриманого сексуального акту», сублімація сексуального акту.. Людина здатна регулювати власну сексуальність.

6) Теорія гри ( 2половина 20ст) ( головний вчений який розробив дану концепцію був Хейзенгі)

« Людина граюча» , дане поняття характеризує людину, і говорить про те, людина все життя живе граючись.

Ігрова концепція культури оптимістична, оскільки гра не має кінця. Справжня гра виключає будь-яку пропаганду, адже інтерес гри у ній самій. Люди, що ламають правила гри, являють для культури найбільшу небезпеку, оскільки абсолютизують або своє Я, або своє Ми. Вони прагнуть нав'язати культурі свої правила гри, що веде до насильства. Яскравим прикладом такого ставлення до культури є німецький фашизм.