Висновки

Соціальна робота з сім'ями, дітьми та молоддю - діяльність уповноважених органів, підприємств, організацій та установ, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, а також фахівців з соціальної роботи та волонтерів, яка спрямована на соціальну підтримку сімей, дітей та молоді, забезпечення їхніх прав і свобод, поліпшення якості життєдіяльності, задоволення інтересів та потреб.

Суб'єктами соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю є: уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю; фахівці з соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю; об'єднання громадян, благодійні, релігійні організації; юридичні та фізичні особи, які надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді; волонтери у сфері соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю.

Оцінка потреб - це гнучкий процес збору, узагальнення та аналізу інформації щодо стану клієнта з метою визначення необхідних видів та обсягів послуг, їх впливу в ході подолання складних життєвих обставин, у яких він опинився. При цьому потреби клієнта є предметом оцінки, а сам клієнт - її об’єктом. Підхід до надання соціальних послуг на основі з’ясування індивідуальних потреб клієнта вимагає від практиків соціальної роботи визначати унікальні характеристики потреб кожної окремої особи й у відповідь на ці потреби розробляти індивідуальні, а не стереотипні заходи у межах узгодженої місцевої політики та наявних ресурсів.

Оцінка потреб дитини та її сім’ї має здійснюватися за адаптованою Моделлю оцінки, що відображає взаємодію і взаємообумовленість трьох систем (компонентів) - потреби дитини для розвитку, батьківський потенціал, фактори сім’ї та середовища, - що, у свою чергу, мають низку показників, кожен з яких деталізується у відповідних індикаторах. При цьому показники вимагають ґрунтовного вивчення, індивідуального підходу щодо визначення впливу того чи іншого фактора, обговорення та співставлення з’ясованих позицій. Сприятимуть зазначеному чітка процедура проведення оцінки та її документування.

Точка зору дітей на свій життєвий досвід - важливе джерело інформації. Діти надають значення подіям, що відбуваються; переживають відповідні почуття щодо них; мають свої міркування стосовно прийняття рішень і яким чином ці рішення виконуватимуться, - і все потрібно брати до уваги у процесі здійснення оцінки потреб дитини та її сім’ї, яка опинилася у складних життєвих обставинах

Основними партнерами соціального працівника в оцінці потреб дитини мають стати дорослі члени родини. Співпраця “на рівних” дозволить уникнути ризиків оцінки, підвищить її результативність.

Успішне впровадження представленої Моделі оцінки потреб дитини та її сім’ї у практику соціальної роботи можливе за умов ефективної міжвідомчої та міждисциплінарної взаємодії. Міжвідомча взаємодія і мультидисциплінарний підхід до проведення оцінки потреб є дієвим механізмом, що забезпечує ефективність цього процесу, а також інтеграцію зусиль різних інституцій у справі захисту та забезпечення прав дітей, підтримки сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Документування процесу оцінки потреб клієнтів розпочинається із форми звернення / направлення та збору первинної інформації. Ця форма має на меті занотовувати основну (первинну) інформацію про дитину і сім’ю на момент звернення / направлення та відповідь центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ) щодо цього.

Метою початкової оцінки є прийняття рішення стосовно того, чи дитина, сім’я насправді потребують допомоги, соціального супроводу, які послуги найбільшою мірою відповідатимуть потребам клієнтів, а також чи необхідно проводити комплексну оцінку потреб дитини та її сім’ї.

Комплексна оцінка проводиться після отримання і документування звернення / направлення та проведення початкової оцінки. Водночас її форму також можна використовувати для повторного обстеження дитини, сім’ї, моніторингу змін, оцінки впливу.

Додатковий інструментарій оцінки потреб дітей поглиблює оцінку, деталізує і обґрунтовує професійні висновки, допомагає правильно спланувати соціальні послуги, створює умови для зміцнення взаємодії соціального працівника і дитини, сім’ї. До такого інструментарію належать: анкета “Сильні сторони і труднощі”; Шкала щоденного догляду за дитиною / дітьми; анкета “Нещодавні події в житті”; шкали “Психічне здоров’я дорослих” та “Психічне здоров’я дітей віком від 11 до 16 років”.