- •Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Імітаційне моделювання транспортних систем
- •Задача 1 моделювання категорії поїздів, що прибувають у приймально-відправний парк станції
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Моделювання окремих випадкових подій
- •1.2. Моделювання випадкових подій, які утворюють повну групу несумісних подій
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання прибуття поїздів в парк станції
- •Задача 2 моделювання інтервалів між поїздами, що прибувають у приймально-відправний парк
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Випадкові величини. Закони розподілу випадкових величин
- •Приклад статистичного ряду розподілу випадкової величини
- •1.2. Числові характеристики випадкових величин
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Значення функції розподілу інтервалів прибуття поїздів на станцію
- •Результати моделювання інтервалів прибуття поїздів
- •Статистичний ряд та визначення числових характеристик випадкової величини інтервалів прибуття поїздів
- •Задача 3 моделювання тривалості обслуговування поїздів у приймально-відправному парку
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання тривалості обслуговування поїздів у парку
- •Задача 4 моделювання надходження вагонів на певне призначення плану формування
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •Статистичний ряд розподілу кількості вагонів призначенням на г
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання кількості вагонів призначенням на г в поїздах, що прибули у розформування
- •Задача 5 моделювання роботи приймально-відправного парку як одноканальної системи масового обслуговування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Приймально-відправний парк як одноканальна система масового обслуговування
- •1.2. Визначення показників роботи приймально-відправного парку за результатами моделювання
- •1.3. Моделювання накопичення вагонів у сортувальному парку
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання роботи приймально-відправного парку
- •Розрахунок вагоно-хвилин простою під накопиченням на г
- •Бібліографічний список
- •Козаченко Дмитро Миколайович Малашкін в’ячеслав Віталійович
Задача 3 моделювання тривалості обслуговування поїздів у приймально-відправному парку
1. Теоретичні відомості
При виконанні моделювання на ЕОМ окремі значення випадкових величин доцільно отримувати аналітичними методами. Нижче наведено вирази для аналітичного моделювання випадкових величин з різними законами розподілу.
Розподіл Ерланга:
, (3.1)
де – математичне очікування випадкової величини ;
– параметр Ерланга;
– випадкові числа, що рівномірно розподілені в інтервалі ;
– добуток
випадкових чисел
.
Якщо всі значення
випадкової величини X обмежені знизу
(
),
то вираз для моделювання має вигляд:
. (3.2)
Показниковий розподіл:
. (3.3)
Нормальний розподіл:
, (3.4)
де
– середнє
квадратичне відхилення випадкової
величини
;
– випадкове
число, що розподілене за нормальним
законом з параметрами
.
Рівномірний розподіл неперервних випадкових величин:
, (3.5)
де
– відповідно, нижня та верхня межі
випадкової величини X.
Рівномірний розподіл дискретних випадкових величин:
, (3.6)
де
– операція здобуття цілої частини числа
,
тобто округлення числа у меншу сторону
до цілого значення;
– відповідно, найменше та найбільше
можливе значення випадкової величини
N.
Окремий випадок
має місце, коли
;
тоді формула (3.6) має вигляд:
. (3.7)
Біноміальний
розподіл. Біноміальним є закон
розподілу дискретної випадкової величини
,
що визначає кількість випадків
появи деякої події в
незалежних дослідах, в кожному з яких
ймовірність цієї події дорівнює
:
(3.8)
Розподіл Пуассона.
Закон Пуассона визначає кількість
випадків
появи деякої випадкової події за одиницю
часу, якщо інтенсивність її появи
дорівнює
(
,
де
– математичне очікування кількості
випадків появи події за одиницю часу).
Для моделювання випадкової величини
необхідно знайти добуток
випадкових чисел
,
який буде меншим за
:
. (3.9)
2. Приклад вирішення задачі
2.1. Умови задачі
В приймально-відправний
парк сортувальної станції прибувають
вантажні транзитні поїзди та поїзди у
розформування. Кількість вагонів у
поїзді є випадковою величиною, що
рівномірно розподілена в інтервалі
.
Технічний огляд составів виконує бригада
ПТО, що складається з трьох груп. Середня
тривалість обробки одного вагона є
нормально розподіленою випадковою
величиною з математичним очікуванням
хв
і середнім квадратичним відхиленням
хв.
Після технічного огляду транзитного
поїзда виконуються операції по його
відправленню тривалістю 8 хв,
а після огляду поїзда, що прибув у
розформування, виконується розпуск
состава поїзда на сортувальній гірці
тривалістю 12 хв.
Виконати моделювання тривалості обслуговування 50 поїздів в парку станції. Визначити середню тривалість обслуговування поїзда і ймовірність того, що загальна тривалість операцій з окремим поїздом перевищить її середнє значення. Категорію поїздів приймати згідно з результатами моделювання в задачі №1.
2.2. Рішення задачі
Моделювання
кількості вагонів у складі поїздів.
Кількість вагонів
у поїзді є
дискретною випадковою величиною, що
розподілена рівномірно у інтервалі
ваг.
і, відповідно, моделюється виразу (3.6).
Із таблиці рівномірно розподілених
випадкових чисел (табл. №1 Додатку до
бланку завдання) обирається чергове
число
,
яке використовується для визначення
кількості вагонів у першому поїзді:
ваг.
Моделювання тривалості технічного огляду составів. Тривалість технічного огляду состава поїзда визначається за формулою:
, (3.10)
де
– середня тривалість технічного огляду
одного вагона в составі, хв;
K
– кількість груп в бригаді ПТО (згідно
до завдання
групам).
Тривалість
технічного огляду одного вагона составі
є неперервною випадковою величиною з
нормальним розподілом і, відповідно,
моделюється за виразом (3.4). Із таблиці
нормально розподілених випадкових
чисел (табл. №2
Додатку до бланку завдання) обирається
чергове випадкове
число
,
тоді
хв.
Таким
чином,
хв.
Визначення тривалості обслуговування составів у парку. Загальний час обслуговування поїзда визначається як
, (3.11)
де
– тривалість додаткової операцій, що
в залежності від категорії поїзда є
операцією відправлення або розформування,
хв.
Згідно
з табл. 1.1 перший поїзд прибув у парк
сортувальної станції для
розформування,
тому
хв
(див. завдання).
Таким
чином:
хв.
Моделювання тривалості обслуговування поїздів у приймально-відправному парку виконано у табл. 3.1.
Аналіз результатів моделювання. На основі результатів моделювання визначимо середню тривалість обслуговування поїздів у парку за формулою:
, (3.12)
де – загальна кількість поїздів за період моделювання ( поїздів).
Таким
чином, маємо:
хв.
Визначимо
ймовірність того, що тривалість
обслуговування поїздів у парку перевищить
середнє значення цієї тривалості. З
цією метою визначимо справедливсть
умови
;
при виконанні умови в останній стовпчик
табл. 3.1 записується «1», в іншому випадку
– «0». Наприклад, оскільки для першого
поїзда величина
хв
перевищує
значення
хв,
то в останній
стовпчик
табл. 3.1 записано «1».
У наведеному
прикладі (табл. 3.1) всього зафіксовано
25 випадків виконання умови
.
За формулою (1.2) визначимо потрібну
ймовірність:
.
Таблиця 3.1
