- •Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна
- •Імітаційне моделювання транспортних систем
- •Задача 1 моделювання категорії поїздів, що прибувають у приймально-відправний парк станції
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Моделювання окремих випадкових подій
- •1.2. Моделювання випадкових подій, які утворюють повну групу несумісних подій
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання прибуття поїздів в парк станції
- •Задача 2 моделювання інтервалів між поїздами, що прибувають у приймально-відправний парк
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Випадкові величини. Закони розподілу випадкових величин
- •Приклад статистичного ряду розподілу випадкової величини
- •1.2. Числові характеристики випадкових величин
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Значення функції розподілу інтервалів прибуття поїздів на станцію
- •Результати моделювання інтервалів прибуття поїздів
- •Статистичний ряд та визначення числових характеристик випадкової величини інтервалів прибуття поїздів
- •Задача 3 моделювання тривалості обслуговування поїздів у приймально-відправному парку
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання тривалості обслуговування поїздів у парку
- •Задача 4 моделювання надходження вагонів на певне призначення плану формування
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •Статистичний ряд розподілу кількості вагонів призначенням на г
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання кількості вагонів призначенням на г в поїздах, що прибули у розформування
- •Задача 5 моделювання роботи приймально-відправного парку як одноканальної системи масового обслуговування
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Приймально-відправний парк як одноканальна система масового обслуговування
- •1.2. Визначення показників роботи приймально-відправного парку за результатами моделювання
- •1.3. Моделювання накопичення вагонів у сортувальному парку
- •2. Приклад вирішення задачі
- •2.1. Умови задачі
- •2.2. Рішення задачі
- •Моделювання роботи приймально-відправного парку
- •Розрахунок вагоно-хвилин простою під накопиченням на г
- •Бібліографічний список
- •Козаченко Дмитро Миколайович Малашкін в’ячеслав Віталійович
2. Приклад вирішення задачі
2.1. Умови задачі
На протязі доби в
приймально-відправний парк сортувальної
станції прибуває в середньому
поїздів. Інтервал прибуття є випадковою
величиною, що розподілена за законом
Ерланга з параметрами
і
.
Виконати графічним
методом моделювання 50 інтервалів
прибуття. Виконати статистичну обробку
одержаних значень інтервалу. Число N
прийняти згідно з завданням задачі №1
.
2.2. Рішення задачі
Графічне
моделювання інтервалів прибуття поїздів.
Інтегральна функція розподілу випадкової
величини інтервалів прибуття поїздів
при
має вигляд
(2.2). Математичне очікування інтервалів
прибуття поїздів на станцію визначається
за формулою:
. (2.10)
хв.
За формулою (2.2) з
кроком 10 хв. розраховуються значення
функції розподілу
;
при
розрахунок здійснюється за виразом
(2.3). Значення
для
та
наведені в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Значення функції розподілу інтервалів прибуття поїздів на станцію
|
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
110 |
120 |
130 |
|
||||||||||||||
|
0,000 |
0,293 |
0,501 |
0,647 |
0,751 |
0,824 |
0,875 |
0,912 |
0,938 |
0,956 |
0,969 |
0,978 |
0,984 |
0,990 |
|
||||||||||||||
|
0,000 |
0,154 |
0,404 |
0,616 |
0,765 |
0,861 |
0,920 |
0,955 |
0,975 |
0,986 |
0,992 |
– |
– |
– |
За даними табл. 2.2 будується графік інтегральної функції розподілу випадкової величини інтервалу прибуття (рис. 2.2). При виконанні контрольної роботи графік необхідно будувати на міліметрівці у масштабі: горизонтальному – 1 см – 10 хв; вертикальному – 1 см – 0,1 значення функції .
Р
1
Моделювання
випадкових величин графічним методом
виконується наступним чином (рис. 2.2).
Із таблиці рівномірно розподілених
випадкових чисел (табл. №1 Додатку до
бланку завдання), потрібно вибрати
чергове випадкове число
(у прикладі, наведеному на рис. 2.2,
)
і відкласти
його на осі
ординат. Далі необхідно провести лінію,
яка паралельна осі
абсцис, до перетину з графіком
функції
;
з точки перетину опустити вертикальну
лінію на вісь абсцис та визначити
відповідне значення випадкової величини
(у прикладі
хв).
Моделювання 50 інтервалів прибуття
поїздів звелено в табл. 2.3; в кожній
клітині цієї таблиці у чисельнику
записується випадкове число
,
а в знаменнику – відповідний інтервал
між поїздами
.
Таблиця 2.3
Результати моделювання інтервалів прибуття поїздів
0,60 |
0,18 |
0,27 |
0,44 |
0,54 |
0,77 |
0,27 |
0,73 |
0,81 |
0,39 |
26 |
6 |
9 |
17 |
22 |
42 |
9 |
38 |
48 |
14 |
0,27 |
0,57 |
0,30 |
0,87 |
0,20 |
0,86 |
0,29 |
0,99 |
0,06 |
0,03 |
9 |
24 |
10 |
59 |
6 |
57 |
10 |
130 |
2 |
1 |
0,45 |
0,26 |
0,29 |
0,89 |
0,63 |
0,88 |
0,56 |
0,16 |
0,07 |
0,01 |
17 |
9 |
10 |
64 |
29 |
61 |
24 |
5 |
2 |
0 |
0,15 |
0,36 |
0,86 |
0,88 |
0,85 |
0,80 |
0,44 |
0,17 |
0,58 |
0,70 |
5 |
13 |
57 |
61 |
55 |
46 |
17 |
5 |
25 |
35 |
0,33 |
0,84 |
0,36 |
0,82 |
0,26 |
0,41 |
0,12 |
0,08 |
0,56 |
0,21 |
12 |
53 |
13 |
49 |
9 |
15 |
4 |
2 |
24 |
7 |
Побудова статистичного ряду випадкової величини. При статистичній обробці вибірок значень випадкових величини зазвичай будують статистичний ряд розподілу, в якому окремі значення випадкової величини групуються по розрядам. При цьому ширина розряду визначається за формулою:
, (2.11)
де
,
– відповідно, максимальне та мінімальне
значення інтервалу у вибірці (прийняти
);
– об’єм вибірки (
).
Згідно
з даними табл. 2.3
хв.
Таким чином:
хв.
Величина
округлюється до цілого числа, відповідно,
приймаємо
хв.
Статистичний ряд випадкової величини
наведено у табл. 2.4.
Таблиця 2.4
