1.4. Як поєднати різні моделі навчання

Усе сказане вище, звичайно, не означає, що потрібно викори­стовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій. Як можна по­мітити з поданого нижче опису різноманітних інтерактивних технологій, обов'язковим складником їх є і так звані пасивні ме­тоди. Сильні й слабкі сторони пасивного, активного та інтерак­тивного навчання можна подати у вигляді таблиці.

Критерії порівняння		Пасивна модель (субєкт-обєкт навчання)	Активна модель (субєкт-обєкт навчання)	Інтерактивна модель
1. Обсяг інформації		Великий обсяг інформації можна подати за ко­роткий час у структурованому вигляді великій кількості учнів.	Високий рівень плдання інформації. Велика кількість учнів, які можуть одночасно отримувати інформацію.	На вивчення не­великого обсягу інформації ви­трачається знач­ний час.
2. Рівень засвоєння знань та результати навчання (знання, знання та навички, життєва компетенція)		Як правило, орієнтована на рівень знання й розуміння, розвиток уміння слухати, записувати, конспектувати велику кількість інформації та вміння відтворювати її.	Орієнтована на розвиток широкого спектра пізнавальних умінь і навичок. Передбачає диференціацію навчання шляхом індивідуальних програм та завдань. І	Можливість розвитку соціальної та громадянської Компетентності учнів з усіх предметів. Розширення пізнавальних можливостей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні інформації з різних джерел. Можливість перенесення отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів.
3. Відсоток засвоєння		Як правило, невисокий.	Досить високий.	Як правило, високий.
4. Контроль над процесом навчання		Викладач добре контролює обсяг і глибину вивчення, час і хід навчання. Результати роботи учнів передбачені. Зворотний зв'язок вчителя з учнями відсутній.	Можливість співпраці учителя 3 КОЖНИМ 3 учнів окремо. Постійний зворотний зв'язок вчителя з учнями.	Опосередкований контроль вчителя за обсягом і глибиною засвоєння знань, часом і ходом навчання. Результати роботи тих, хто навчається, менш передбачені. Є необхідність подальшої корекції знань, умінь та навичок учнів.
5. Роль особистості педагога		Безпосередній вплив учителя (або автора навчальних матеріалів) на учнів. Особисті якості педагога залишаються «в тіні», він виступає як «джерело» знань.	Особисті якості педагога та його професійна майстерність є однією з умов функціонування цієї моделі. Високий рівень навантаження на вчителя.	Педагог сильніше розкривається перед учнями, виступає як організатор, консультант, фасилікатор дискусії. Забезпечення можливості демократичного, рівноправного партнерства між вчителем і учнями та в середині учнівського колективу.
6. Роль учнів	Відносно пасив­на; учні не при­ймають важли­вих рішень щодо процесу навчання.		Відсутність взає­модії всередині учнівського ко­лективу. Небезпе­ка вилучення частини учнів з навчального процесу.	Учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання, мають можливість спіл­кування і розвит­ку комунікатив­них умінь та на­вичок. Поєднан­ня різноманітних видів діяльності учнів.
7. Джерело моти­вації навчання	Зовнішнє (оцін­ки, педагог, бать­ки, суспільство).		Поєднання зов­нішніх (оцінки, педагог, батьки, суспільство) та внутрішніх (інте­рес самого учня) мотивів.	Глибока внут­рішня мотивація інтерес самого учня).
8. Навчально- методичне забезпечення спільне для всіх моделей навчання

Ця таблиця також допоможе вчителеві вибрати тип уроку за­лежно від завдань і умов роботи. Як правило, сучасна система навчання чекає від учителя охоплення великого обсягу інфор­мації й орієнтована на «знання» і «розуміння». Це підштовхує педагога на використання в основному пасивного навчання. У середньовіччі використання пасивних методів було виправда­но. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учню. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній люди­ні знати все навіть у якійсь вузькій галузі знання. До того ж,'як відомо, численні факти добре запам'ятовують комп'ютери. Учні ж повинні мати інші навички: думати, розуміти суть ре­чей, осмислювати ідеї й концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах. Цьому саме і сприяють інтерактивні техно­логії. Проте, як ми бачимо з таблиці, при їхньому застосуванні педагог стикається з певними труднощами.

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонав­чання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необ­хідно враховувати, використовуючи цю технологію.

Позитивні сторони	Слабкі сторони
1. Вчитель отримує можливість раціональніше розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними пробле­мами — особистісними та інтелектуальними.	1. Важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм.
2. Вчитель менше часу змушений витрачати на подолання труд­нощів з дисципліною.	2. Дорослим важко контролювати процес взаємонавчання, а резуль­тат не завжди ефективний.
3. Учні, які мають свій досвід вчителювання, ставляться до вчи­телів з більшою повагою.	3. За невдалого навчання необхід­но перевчати учня школяра-вчи-теля (і його самого), що потребує додаткового часу.

Для того щоб подолати складності застосування окремих ін­терактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

1. Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними незнайомі. Як педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактив­них занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».

2. Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаш­туйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології -робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли у вас і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребу­ватиме багато часу.

3. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка най­краще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзич­ливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

4. Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретно­му класі веде до протилежних результатів, треба перегляну­ти вашу стратегію й обережно підходити до її використання.

5. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями ( чи пра­вильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й учні до їх використання?)

6. Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

/ дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

/ відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми;

/ під час самих інтерактивних вправ дати учням час поду­мати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

/ на одному занятті можна використовувати одну (мак­симум — дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;

/ дуже важливим є проведення спокійного глибокого обго­ворення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема ак­центуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не по­рушеному в інтерактивній вправі;

/ проводити швидкі опитування, самостійні домашні робо­ти з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання викладач та­ кож повинен попередньо добре підготуватися:

/ глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі до­датковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки доку­ментів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

/ старанно спланувати і розробити заняття: визначити хро­нометраж, ролі учасників, підготувати питання і можли­ві відповіді, виробити критерії оцінки ефективності за­няття (при описі занять автори постаралися максимально полегшити підготовку викладача до проведення заняття, докладно описуючи весь хід занять);

/ мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікаві­ших для учнів випадків, проблем; оголошення очікува­них результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів*

передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дис­ципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні впра-ви-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.

Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріа­лу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумов но, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання Проте використання його дає можливість для фахового росту для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити першиі крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, зі якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом одержати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (д< того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають одно значної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, післ, кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відч} ти, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмс сфера у класі — і це послужить додатковим стимулом до робот з інтерактивними технологіями.