4. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків.

Запровадження в КПК особливих порядків провадження в суді першої інстанції, а саме - спрощеного провадження щодо кримінальних проступків та провадження в суді присяжних, обумовлено специфікою кримінальних проваджень цієї категорії, що викликає необхідність диференціації кримінальної процесуальної форми. Стосовно кримінальних проступків спостерігається спрощення процесуальної форми, що пояснюється їх невеликою суспільною небезпекою. Провадження ж у суді присяжних, навпаки, характеризується ускладненням процесуальної форми, передбаченням додаткових гарантій забезпечення прав обвинуваченого, що пов’язано із тяжкістю вчиненого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Стаття 381 КПК передбачає певні умови застосування спрощеного провадження щодо кримінальних проступків: 1) наявність клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, до суду про розгляд обвинувального акта про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження; 2) обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності; 3) потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням особливостей, які передбачено статтями 381, 382 КПК. При цьому необхідно підкреслити, що призначення розгляду обвинувального акта та клопотання слідчого, прокурора у спрощеному провадженні щодо кримінальних проступків є правом суду, а не його обов’язком. У зв’язку з цим ч. 3 ст. 382 КПК надає суду право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, який надійшов з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Однією із умов застосування цього порядку, як уже зазначено, є беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості. Процесуальне оформлення такого визнання здійснюється у відповідній заяві, яка складається у присутності захисника і є необхідним додатком до обвинувального акта і клопотання слідчого, прокурора. Присутність захисника є процесуальною гарантією того, що визнання підозрюваним своєї винуватості, надання згоди на застосування спрощеного провадження є добровільним. Крім того, присутність захисника є також гарантією роз’яснення підозрюваному під час досудового розслідування наслідків застосування такого порядку, які, зокрема, полягають в обмеженні права апеляційного оскарження вироку суду.

Процесуальною умовою спрощеного провадження щодо кримінальних проступків є також наявність письмової заяви потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права апеляційного оскарження та розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Особливості процедури розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні передбачено ст. 382 КПК. Суд у п’ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта з клопотанням прокурора або слідчого, погодженого із прокурором, про його розгляд у спрощеному провадженні вивчає його та додані до нього матеріали та ухвалює вирок. Таким чином, на відміну від загального порядку судового розгляду, у спрощеному провадженні щодо кримінальних проступків сторони взагалі не беруть участі, а суд ухвалює вирок на підставі досліджених матеріалів кримінального провадження.

Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду (етапі 368, 370, 371, 373, 374). Окремо необхідно звернути увагу на те, що особливістю обґрунтування вироку суду за результатами спрощеного провадження є те, що замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. При цьому у вироку суд не може посилатися на докази, які не були досліджені в судовому засіданні.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК, а саме - він не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин. Про ці наслідки сторони були заздалегідь попереджені, про що свідчать їх письмові заяви.

Якщо суд визнав це за необхідне та розглянув справу в судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження, у загальному порядку судового розгляду, то вирок суду може бути оскаржений відповідно до загального порядку апеляційного оскарження (ч. 3 ст. 382 КПК).