Тести для самоперевірки знань до теми 9

1. Система управління ризиками включає такі блоки завдань...

а) ідентифікація ризиків;

б) створення системи раннього попередження та реагування;

в) оцінка ризиків;

г) бенчмаркінг;

д) нейтралізація ризиків.

2. До основних інструментів нейтралізації фінансових ризиків належать...

а) формування резервів;

б) френчайзинг;

в) страхування ризиків з допомогою страхових компаній;

г) диверсифікація ризиків;

д) хеджування.

3. До основних фінансових інструментів хеджування ризиків належать...

а) форвардні та ф'ючерсні контракти;

б) диверсифікація вкладень;

в) опціони;

г) поручительство;

д) операції типу «своп».

4. Фінансовий інструмент використовується як хеджування, якщо...

а) точно визначена позиція активів, за якою існує ризик втрат від зміни цін і яку підприємство через це хеджуе;

б) фінансовий інструмент точно визначений як хедж у момент його придбання або продажу;

в) у результаті операції підприємство отримує суттєві прибутки;

г) існує зворотна залежність між зміною ціни на актив і зміною ціни на інструмент, визначений як хедж;

д) у результаті операції ризик втрат від зміни цін на активи суттєво знижується.

5. Оптимізація портфеля боргових зобов'язань досягається на основі...

а) диверсифікації кредиторів;

б) розрахунку ефекту фінансового лівериджу;

в) використання деривативів;

г) максимізації рівня показника дюрації;

д) мінімізації платежів за користування позичковим капіталом.

6. Інвестиційний ризик— це...

а) фінансовий ризик;

б) ризик втрати інвестованого капіталу та очікуваного доходу;

в) одна зі складових ділового ризику;

г) ризик, що лежить у площині структури капіталу;

д) ризик, який належить до оборотних активів.

7. На рівень інвестиційного ризику впливають такі фактори:,

а) процентний ризик;

б) валютний ризик;

в) ліквідність інвестиційного портфеля;

г) кредитний ризик;

д) рівень дюрації,

8. На рівень операційного ризику впливають такі фактори:

а) організація постачання;

б) структура капіталу;

в) збутова політика;

г) ліквідність підприємства;

д) ліквідність активів.

9. У разі збитковості на покриття збитків підприємства можна спрямовувати:

а) резервний капітал у повному обсязі;

б) резервний капітал, якщо він перевищує 25% статутного капіталу;

в) додатковий капітал;

г) приховані резерви;

д) статутний фонд.

Перелік програмних питань для самостійного вивчення

1. Сутність і класифікація фінансових ризиків.

2. Політика управління фінансовими ризиками.

3. Порядок виявлення та оцінки ризиків.

4. Показники оцінки фінансових ризиків.

5. Організація ризик-менеджменту на підприємстві.

6. Премія за ризик та порядок її визначення.

7. Хеджування як інструмент нейтралізації ризиків,

8. Зовнішнє страхування фінансових ризиків.

9. Механізм диверсифікації фінансових вкладень підприємства.

10. Прогнозування ризиків.

Тема 9 аналіз фінансових звітів

9.1 Оцінка фінансової звітності як основа прийняття фінансових рішень

За сучасних умов особливо важливим і практично значущим для забезпечення беззбиткової діяльності суб'єктів господарювання та запобігання їх банкрутству є систематичний та якісний аналіз фінансової діяльності, зокрема аналіз фінансових звітів.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності,які складені на підставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді,який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Під фінансовим станом підприємства розуміють спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективного використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю Тобто фінансовий стан — рівень сбалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є однією з головних умов успішного його розвитку в майбутньому періоді. У той же час кризовий фінансовий стан підприємства свідчить про серйозну зафозу настання його банк­рутства .Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким і кризовим .Він характеризується сукупністю по­казників, які відображають процес формування і використання фінансових ресурсів підприємства.

Отже, фінансовий стан підприємства — це найважливіша характеристика його ділової активності і надійності. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективності діяльності як самого підприємства, так і його партнерів. Фінансовий аналіз підприємства включає велику кількість різних видів оцінок результатів його діяльності. Оптимізація та обсяги даного аналізу залежать насамперед від поставленої мети: визначення дохідності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості

Фінансова інформація — це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

-господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;

-рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов'язані з ними ризики;

-оборотів фірми та якість її активів;

-обсягу та якості потоків грошових коштів.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень .У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:

а) відкритості інформації;

б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;

в) корисності чи значущості та вірогідності;

г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності.