6.2 Управління власним капіталом

Фінансовою основою підприємства є сформований ним власний капітал.

Відповідно до національних положень(стандартів)бухгалтерського обліку капітал підприємства відображається в пасиві балансу і складається з власного капіталу і зобов’язень.Ускладі власного капіталу виділяють:

-статутний,

-пайовий,

-додатково вкладений,

-іншийдодатковий,

-резервний капітал,

-нерозподілений прибуток.

Крим цих складових елементів власного капіталу П(С)БО 2 визначає коригівальні показники,які відображають рух власного капіталу підприємства у процесі його формування та управління.До цих показників відносять неаплачений та вилучений капітал .

Статутний капітал означає суму вкладень підприємства в його активи за номінальною вартістю,зафіксованою в установчих документах.

Пайовий капітал-це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб,добровільно вкладених у здійснення спільної фінансово-господарської діяльності.

Додатково вкладений капітал-це сума,на яку вартість реалізації випущених акції перевищує їхню номінальну вартість.

Інший додатковий капітал-це сума дооцінки необоротних активів,вартість активів ,безкоштовно отриманих підприємством від інших фізичних або юриджичних осіб,та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал створюється відповідно до законодавства та засновницькими документами підприємства на покриття в майбутньому непередбачуваних збитків і витрат.Створоення резевного капіталу може мати обов яхковий (передбачається законодавством) і добровільний характер-відповідно до установчих документах.На сучасному етапі створення резевного капіталу є обов язковим тільки для акціонерних підприємств і підприємств з іноземними інвестиціями.Якщо в установчих документах не передбачено створення резервного фонду,то підприємство його не створює.

Нерозподілений прибуток-сума прибутку,яка реінвестована у підприємство.Нерозподілений прибуток формує переважну частину власних фінансових ресурсів підприємства, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і зростання ринкової вартості підприємства.

Здійснюючи господарську діяльність,підприємство завжди використовує залучені кошти,отже власний капітал підприємства вихзначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями.

ВК= А-З (6.1)

де ВК-власний капітал

А -вартість активів за балансом

З- боргові зобов’язання

Управління власним капіталом пов’язано не тільки з забезпеченням ефективного використання вже накопиченої його частини, але й з формуванням власних фінансових ресурсів, які забезпечують майбутній розвиток підприємства

Сутність політики управління щодо забезпечення капіталом функціонування компанії і виплат засновникам і власникам кпіталу зводиться до вирішення таких питань :

-вибір між джерелами формування капіталу(власні і позичені кошти)

-вибір схеми мінімізації податкових платежів

-вибір форми залучення зовнішніх джерел фінансування і забезпечення їх привабливості на фінансових ринках

-вибір дивідендної політики,схем виплат власникам капіталу підприємства і пропорції між реінвестованим прибутком і прибутком,якиц сплачується власникам.

Управління власним капіталом пов’язано не тільки з забезпеченням ефективного використання вже нагромаджуваної його частини, але й з формуванням власних фінансових ресурсів, які забезпечують майбутній розвиток підприємства. В процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються за джерелами цього формування. Склад основних джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства приведений на рисунку 6.2

Рисунок 6.2 - Склад основних джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства

В складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, - він формує переважну частину його власних фінансових ресурсів, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і зростання ринкової вартості підприємства. Визначну роль в складі внутрішніх джерел відіграють також амортизаційні відрахування, особливо на підприємствах з високою вартістю власних основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються; проте суму власного капіталу підприємства вони не збільшують, я лише являються засобом його реінвестування. Інші внутрішні джерела не відіграють помітної ролі в формуванні власних фінансових ресурсів підприємства.

В складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових зносів в статутний фонд) або акціонерного (шляхом додаткової емісії та реалізації акцій) капіталу. Для окремих підприємств один із зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів може являтися надана їм безповоротна фінансова допомога( як правило, така допомога робиться лише окремим державним підприємствам різного рівня). До числа інших зовнішніх джерел входять безкоштовно передані підприємству матеріальні та нематеріальні активи, які включаються до складу його балансу.