Характеристика необоротних активів
Необоротні активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.
Програми які найчастіше використовуються для обліку:
"1С: Бухгалтерія 7.7"
"Парус-Предприятие 7.11"
1.2."1С: Бухгалтерія 7.7"
Облік необоротних активів поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення. Такими етапами є:
надходження необоротних активів;
зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію);
нарахування амортизації на необоротні активи;
вибуття необоротних активів.
1.2.1. Облік надходження.
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику "Необоротні активи", що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві. Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад, "Производственного назначения" та "Непроизводственного назначения ". Для створення групи об'єктів основних засобів виконуються дії: "Действия" - "Новая груша". У вікні групи необхідно ввести "Код" та "Наименование" об'єкту. В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп'ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів. Після входження в групу основних засобів потрібно ввести дані об'єкт основних засобів у вікно.
Мал.1. Необоротные активы.
У довіднику "Необоротные активы" параметри елемента розташовані на двох сторінках, позначених у верхній частині картки закладками "Основные" та "Дополнительно". Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви:
1) короткий - (заноситься до поля "Наименование" картки елементу) використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні) форми;
2) повний - (вводиться до поля "Полное наименование") буде автоматично підставлятись в усі друковані форми (рахунки, акти, накладні тощо), що відображають рух цього об'єкту.
Далі зазначається вид необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиниця виміру об'єктів необоротних активів.
Над елементами та групами елементів довідника "Необоротнеє активи", які надійшли, можна виконувати різні дії:
перейменовувати;
змінювати значення реквізитів (параметрів);
переміщувати з однієї групи до іншої;
знищувати (позначати на знищення);
здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами;
сортувати, копіювати тощо.
"Инвентарный номер" об'єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку інвентарної нумерації. Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об'єкту, упорядкувати і перевірити інвентарні номери та інші реквізити в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки з обліку основних засобів. При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки записи заносяться до журналу бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені. Основним документом для введення в експлуатації необоротних активів є одноіменний документ "Введення необоротних активів в експлуатацию". Для заповнення даного документу необхідно виконати такі дії:
Мал.2. Ввод в эксплуатацию.
1.2.2. "Документи" -"Необоротнеє активи й МБП"- "Ввод в эсплуатацию".
Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції "Введе/те в жсплуатацию пеоб. активов", де проставляється вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально відповідальні особи, за якими вони закріплені. В табличній частині документу вказується наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість та назва об'єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ.
При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проводок щодо прийняття об'єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку. При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об'єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів. У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється. В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої. Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу "Перемещение" .Для цього необхідно виконати наступні дії:
Мал.3. Перемещение.
"Документи" - "Складские" - "Перемещение".
В цьому документі зазначається, звідки та куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проводки тощо. Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною в кореспонденції з рахунком "00", при чому цей актив залишається обліковуватись на відповідному рахунку. Порядок нарахування В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, амортизації що віддозщдо зменшує їх фактичну вартість.