- •Предмет політології, її зміст і методи.
- •Місце політології в системі суспільних наук. Особливості предмету політології.
- •Структура науки про політику.
- •Мова політичної науки.
- •Сутність, структура й функції політичної науки.
- •Політичні ідеї Стародавнього Сходу. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •Антична політична думка. Особливості античного варіанту політичного розвитку.
- •Політичні ідеї епохи Відродження (н. Макіавеллі, ж.Боден)
- •Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •Концептулаьно-теоретичні дилеми європейської модернізації: т. Гоббс та Дж. Локк.
- •Дискусія про розподіл влади та суспільний договір (ш.Л. Монтескьє и ж.‑ ж. Руссо.
- •Сучасна французька політична думка (м.Оріу, п.Бурд’є, р.Арон та ін.).
- •Сучасна німецька політична думка (к.Шмітт, н.Луман, ю.Хабермас та ін.)
- •Витоки та особливості розвитку політичної думки України.
- •Влада: визначення, природа, структура, ресурси.
- •Поняття, структура та функції політичної системи (концепції д.Істона, г.Алмонда). Типи політичних систем.
- •Поняття і типологія політичних режимів. Критерій ефективності політичних режимів.
- •Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •Суперечлива сутність демократії, її критерії і переваги.
- •Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •Основні національні школи західної політології (загальна характеристика).
- •Ресурси влади. Вплив глобалізаційних процесів на ресурси влади.
- •Легітимність та легітимація влади: поняття і типи. Легітимність як складова підвалин влади.
- •Зміст та особливості політичної філософії, політичної соціології та прикладної політології – основних складових науки про політику.
- •Політика як суспільний феномен: умови виникнення, властивості, функції.
- •Політична влада: влада-aythority, влада - power. Концепції влади.
- •Політика та мораль: загальне та специфічне.
- •Характер взаємодії політики та економіки.
- •Правова та соціальна держава: зміст та проблеми усталення в Україні.
- •Ознаки правової держави. Проблеми становлення правової держави в Україні.
- •Неокорпоративна держава: поняття, зміст, наслідки діяльності для суспільства.
- •Місцеве самоврядування: поняття, завдання та необхідність реформування в Україні.
- •Поняття політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична культура сучасного українського суспільства.
- •Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •Класичні теорії політичних еліт (в.Парето, г.Моска, р.Міхельс).
- •М. Вебер та контури нової теорії демократії.
- •Концепція “політичного поля” п. Бурдьє.
- •Форми державного правління й адміністративно-територіального устрою держави.
- •Демократія: критерії, переваги, хвилі й відкати (р.Даль, с.Хантінгтон).
- •Ресурси влади. Адміністративний ресурс в електоральних демократіях.
- •Пряма та представницька форми демократії: зміст, переваги, недоліки.
- •Партійні системи та їх різновиди.
- •Основні напрями політологічних досліджень у сша у 2-й половині хх та на поч. Ххі ст. Біхевіоризм та постбіхевіоризм.
- •Групи за інтересами: поняття, типологія, функції.
- •Поліархія (ліберальна демократія): зміст, соціальні, економічні та духовні передумови формування.
- •Республіка: парламентська, президентська (зміст і типи) та змішана форма.
- •Громадські об’єднання і рухи: поняття, роль у створенні незалежної України та її демократизації.
- •Етнополітика. Політика асиміляції та мультикультуралізму.
- •Президентські вибори в Україні у 2010 році.
- •Парламентські вибори в Україні у 2012 році.
- •Президентський режим в Україні. Патронажне президентство.
- •Політичні партії за умов демократичних та авторитарних систем.
- •Основні демократичні соціальні рухи сучасності.
- •5 Этапов развития пс:
- •Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі
- •Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи.
- •Переваги і недоліки змішаної виборчої системи (на прикладі діючої виборчої формули в Україні).
- •Українська національна ідея і націоналізм: зміст та роль у розбудові незалежної держави.
- •Динаміка зовнішньополітичного курсу незалежної України.
- •Принципові відмінності економічної політики держави в авторитарних (тоталітарних) і демократичних суспільствах.
- •Європейський вибір України та передумови його реалізації.
- •Визначення та основні завдання соціальної політики. Патерналістський та неоконсервативний різновиди соціальної політики.
- •Зовнішня політика: поняття та основний зміст. Суб’єкти та реалізація зовнішньої політики.
- •Сутність і основні особливості неопатримоніалізму. Неопатримоніальні політичні системи.
- •Суспільна політика: поняття, стратегії залежно від типу політичного режиму.
- •Соціальна справедливість як основна складова політики соціальної правової держави.
- •Динаміка етнічного та національного в суспільних процесах.
Партійні системи та їх різновиди.
Под партийной системой понимается политическое пространство, состоящее из политических партий и упорядоченной определенным образом совокупностью отношений между собой и с другими элементами политической сферы. Основные признаки партийной системы: взаимодействие партий на нормативно организованной основе; осуществление связей межпартийных в борьбе за власть и контроль за деятельностью властных структур; установление контактов с учреждениями государства, общественными объединениями и электоратом. Правовые основы этих взаимосвязей закладываются в Конституциях, в Законах о партиях, в Законах о выборах и других юридических актах. Формирование партийной системы в каждой конкретной стране определяется рядом факторов: социальным составом населения, историческими традициями, политическим режимом, политической культурой и религиозностью населения. При однопартийной системе партия определяет взаимосвязи со всеми структурными подразделениями политической системы. Двухпартийная система отличается: существованием двух партий, обладающих способностью достижения центральной власти; формированием состава правительства одной из двух партий, что победила на выборах; наличием оппозиции; демократическим политическим режимом. Многопартийные системы характеризуются совокупностью отношений между партиями, при которых ни одна из них не имеет перевеса, а если и имеет, то со временем уступает его другим.
___________________________________________________________________________________
Основні напрями політологічних досліджень у сша у 2-й половині хх та на поч. Ххі ст. Біхевіоризм та постбіхевіоризм.
Особенностью политической науки США является упор на социологические и социально-психологические методы и подходы. Систематическое применение эмпирических методов исследования политической власти стимулировало бурный взлет самого влиятельного направления – политической социологии. Основой данных эмпирических исследований стала новая перспектива «реалистической» политической науки в трудах Вебера, Моски, Парето, Михельса. В результате появились новые исследовательские парадигмы («политическая система», «политическая культура», «полиархия», «модернизация»), которые подняли уровень осмысления политических феноменов.
Наиболее новые тенденции анализа политической жизни появились в работе Артура Бентли «Процесс правления» (1908). Бентли исходит из того, что деятельность людей, определяемая их интересами, структурируется по тем или иным направлениям с помощью «заинтересованных групп». Деятельность этих групп и их отношение друг к другу рассматривается Бентли как постоянно изменяющийся процесс (они свободно комбинируются или распускаются). В этом процессе сильные группы доминируют, подчиняя себе слабых. По мнению Бентли, полит.управление шире «официальных» взаимодействий, поэтому необходимо эмпирические исследования.
Бихевиориалистская революция. «Чикагская школа» полит.науки в 20-30-е г. Развивает новую бихевиоралистскую парадигму. Ее сущность состоит в изучении эмпирически наблюдаемого человеческого поведения в институтах, группах. По определению основателя этого направления Гарольда Лассуелла, новой задачей политической науки становится «изучение влияющих и находящихся под влиянием». 50-60-е г. «бихевиоралистская революция» изменяет содержание и методологию полит.науки: центр анализа- политическая власть и полит.процесс.Переходит к исследованиям общественных связей (изучение общественного мнения, полит. партий, полит.социализации). Полит.наука тесно связана с культурной антропологией, психологией, историей. Т.Парсонс-идея системного анализа. 3 глобальные концепции : «полит.система» (Истон, Алмонд, Дойч); «полит.к-ра» (Алмонд, Верб); «модернизация» (Аптер, Хантингтон, Шилз).
___________________________________________________________________________________
