- •Предмет політології, її зміст і методи.
- •Місце політології в системі суспільних наук. Особливості предмету політології.
- •Структура науки про політику.
- •Мова політичної науки.
- •Сутність, структура й функції політичної науки.
- •Політичні ідеї Стародавнього Сходу. Етико-патерналістська теорія Конфуція.
- •Антична політична думка. Особливості античного варіанту політичного розвитку.
- •Політичні ідеї епохи Відродження (н. Макіавеллі, ж.Боден)
- •Мислителі Середньовіччя про сутність і форми реалізації влади (Аврелій Августін, Фома Аквінський, Марсилій Падуанський).
- •Раціонально-критичне розуміння політики мислителями Нового часу (т.Гоббс, Дж.Локк, ш.-л. Монтескьє, ж.-ж.Руссо).
- •Концептулаьно-теоретичні дилеми європейської модернізації: т. Гоббс та Дж. Локк.
- •Дискусія про розподіл влади та суспільний договір (ш.Л. Монтескьє и ж.‑ ж. Руссо.
- •Сучасна французька політична думка (м.Оріу, п.Бурд’є, р.Арон та ін.).
- •Сучасна німецька політична думка (к.Шмітт, н.Луман, ю.Хабермас та ін.)
- •Витоки та особливості розвитку політичної думки України.
- •Влада: визначення, природа, структура, ресурси.
- •Поняття, структура та функції політичної системи (концепції д.Істона, г.Алмонда). Типи політичних систем.
- •Поняття і типологія політичних режимів. Критерій ефективності політичних режимів.
- •Авторитарний політичний режим. Головні відмінності авторитаризму від тоталітаризму.
- •Суперечлива сутність демократії, її критерії і переваги.
- •Походження і сутність держави. Ознаки держави.
- •Основні національні школи західної політології (загальна характеристика).
- •Ресурси влади. Вплив глобалізаційних процесів на ресурси влади.
- •Легітимність та легітимація влади: поняття і типи. Легітимність як складова підвалин влади.
- •Зміст та особливості політичної філософії, політичної соціології та прикладної політології – основних складових науки про політику.
- •Політика як суспільний феномен: умови виникнення, властивості, функції.
- •Політична влада: влада-aythority, влада - power. Концепції влади.
- •Політика та мораль: загальне та специфічне.
- •Характер взаємодії політики та економіки.
- •Правова та соціальна держава: зміст та проблеми усталення в Україні.
- •Ознаки правової держави. Проблеми становлення правової держави в Україні.
- •Неокорпоративна держава: поняття, зміст, наслідки діяльності для суспільства.
- •Місцеве самоврядування: поняття, завдання та необхідність реформування в Україні.
- •Поняття політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична культура сучасного українського суспільства.
- •Політична свідомість: загальне поняття, структура і типи.
- •Соціально-етнічні спільноти як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Економічні функції держави в умовах ринкової економіки.
- •Класичні теорії політичних еліт (в.Парето, г.Моска, р.Міхельс).
- •М. Вебер та контури нової теорії демократії.
- •Концепція “політичного поля” п. Бурдьє.
- •Форми державного правління й адміністративно-територіального устрою держави.
- •Демократія: критерії, переваги, хвилі й відкати (р.Даль, с.Хантінгтон).
- •Ресурси влади. Адміністративний ресурс в електоральних демократіях.
- •Пряма та представницька форми демократії: зміст, переваги, недоліки.
- •Партійні системи та їх різновиди.
- •Основні напрями політологічних досліджень у сша у 2-й половині хх та на поч. Ххі ст. Біхевіоризм та постбіхевіоризм.
- •Групи за інтересами: поняття, типологія, функції.
- •Поліархія (ліберальна демократія): зміст, соціальні, економічні та духовні передумови формування.
- •Республіка: парламентська, президентська (зміст і типи) та змішана форма.
- •Громадські об’єднання і рухи: поняття, роль у створенні незалежної України та її демократизації.
- •Етнополітика. Політика асиміляції та мультикультуралізму.
- •Президентські вибори в Україні у 2010 році.
- •Парламентські вибори в Україні у 2012 році.
- •Президентський режим в Україні. Патронажне президентство.
- •Політичні партії за умов демократичних та авторитарних систем.
- •Основні демократичні соціальні рухи сучасності.
- •5 Этапов развития пс:
- •Виборчі системи: типи, значення у політичному процесі
- •Переваги і недоліки пропорційної виборчої системи.
- •Переваги і недоліки змішаної виборчої системи (на прикладі діючої виборчої формули в Україні).
- •Українська національна ідея і націоналізм: зміст та роль у розбудові незалежної держави.
- •Динаміка зовнішньополітичного курсу незалежної України.
- •Принципові відмінності економічної політики держави в авторитарних (тоталітарних) і демократичних суспільствах.
- •Європейський вибір України та передумови його реалізації.
- •Визначення та основні завдання соціальної політики. Патерналістський та неоконсервативний різновиди соціальної політики.
- •Зовнішня політика: поняття та основний зміст. Суб’єкти та реалізація зовнішньої політики.
- •Сутність і основні особливості неопатримоніалізму. Неопатримоніальні політичні системи.
- •Суспільна політика: поняття, стратегії залежно від типу політичного режиму.
- •Соціальна справедливість як основна складова політики соціальної правової держави.
- •Динаміка етнічного та національного в суспільних процесах.
Влада: визначення, природа, структура, ресурси.
Власть есть везде, где есть стойкие объединение людей. Власть – это определенные взаимосвязи, которые предусматривают наличие субъекта и объекта, особенное волевое отношение субъекта к объекту. Это отношение заключается в побуждении к действию, которое объект должен осуществить по желанию субъекта. Самое общее представление о власти заключается в том, что это воля. Это принуждение или господство. Когда речь идет о политической власти, то имеется в виду не индивидуальная, а общая воля. Вторая ее характеристика заключается в том, что власть – это взаимодействие двух сторон: субъекта и объекта, причем отношения здесь имеют ассиметричный характер: первый – заставляет, второй подчиняется. Ресурсы: Ресурс – это атрибут, обстоятельство или благо, владение которым увеличивает способность влияния его обладателя на других индивидов или группы. При изучении власти речь идет о восприятии ресурсов власти как всех тех средств, использование которых обеспечивает влияние на объект власти со стороны субъекта. В такой интерпретации ресурсы власти являются самыми важными для объекта ценностями (деньги, предметы быта и др); средствами, способными влиять на внутренний мир человека, его мотивацию (телевиденье, пресса и др.); средствами, с помощью которых можно избавить человека тех или иных ценностей, в том числе и жизни (оружие, карательные органы) Ресурсы по характеру власти: утилитарные (материальные и социальные блага, связанные с повседневными интересами людей), нормативные (средства влияния на внутренний мир человека, ее ценностные ориентации и нормы поведения) и принудительные (средства административного влияния, которые используются в тех случаях, когда утилитарные оказываются неэффективными). По сфере деятельности: экономические (материальные ценности, необходимые для общего производства и потребления), социальные ( способность повышать \ понижать социальный статус, ранг или место в социальной сертификации), политико-силовые ( аппарат силового принуждения), культурно-информационные (знание и информация, а также средства их получения и распространения), демографические (создают все остальные ресурсы). Структура: классификация власти в зависимости от ресурсов: экономическая (контроль над эконом.ресурсами), социальная (распределение состояний в социальной структуре, определение статусов, привилегий), духовно-информационная ( осущ. с помощью научных знаний и информации), политико-силовая (опирается на силовые ресурсы, контроль за людьми). Классификация институциональной власти в зависимости от уровней функционирования (3 уровня): 1. Макрополитическая система высших инстанций власти (правительство, его центральные учреждения; распространяется на внутреннюю и внешнюю политику гос-ва), 2. Власть среднего или промежуточного уровня (создана аппаратами власти средней планки, бюрократии разных рангов; реализуется на региональном уровне), 3. Власть микро-уровня (общение людей, самоуправление). Типология власти по содержанию: по наличию и глубины организационного начала: институциональная/неиституциональная; по количеству свойств или структурой управляемого субъекта: единоличная (монархическая, диктаторская), олигархическая (власть группы) и полиархическая (власть ряда институтов); по социальному типу управления: монархическая, республиканская.
___________________________________________________________________________________
