4. Специфіка роботи з підлітком на заняттях фізичними вправами.

1. У роботі з підлітками необхідно здійснювати диференційований (до хлопчиків і дівчаток), а краще індивідуальний підхід у дозуванні навантаження, нормативних вимог, використанні методів і засобів виховного впливу з урахуванням темпів і особливостей статевого дозрівання школярів. Спеціально контролюйте процес відновлення після навантаження, привчайте молодь до самоконтролю за самопочуттям (наприклад, за пульсом).

2. При деавтоматизації рухових навиків у спортсменів перш за все правильно налаштуйте підлітка психологічно, підкреслюючи, що дане явище тимчасове, часто зустрічається, але завжди минає. Потім запропонуйте спортсмену пригадати внутрішні відчуття і орієнтири при вдалому виконанні даної рухової дії, нехай кілька разів повторить його подумки. І, нарешті, коли він приступить до виконання вправи, всі ваші вказівки і установки повинні стосуватися дії в цілому (“швидше”, “вище”, “активніше” і таке інше), без фіксації уваги спортсмена на дрібних деталях.

3. У роботі над розвитком рухових якостей слід враховувати сензитивність (самий сприятливий період для розвитку певних якостей) підліткового віку для вдосконалення сили, швидкісно-силових якостей, швидкості; до 12 років – ще спритності і гнучкості. З вольових якостей підлітковий період найбільш сприятливий для розвитку сміливості.

4. Доцільно спиратися на максимальний рівень інтелектуального розвитку школярів. Підліток завжди хоче знати, розуміти, навіщо виконувати саме так, на роль бездумного виконавця він не згоден. Тому головним методом навчання руховим діям мають стати пояснення, які розкривають закономірності правильного виконання фізичних вправ. У той же час у спортсменів зростає інтерес до теоретичної підготовки (вивчення спеціальної літератури, бесіди). Цей інтерес потрібно розвивати. Доцільно спеціально удосконалювати здатність підлітків до самоспостереження, самоконтролю і самооцінки виконання рухових дій, а також розвитку вольових якостей. Результати самоспостережень підлітки можуть фіксувати в спортивному щоденнику. Бажано вести аналогічні щоденники з фізкультури і у школярів із записами своїх результатів, рекордів і оцінками самопочуття на уроці.

5. Боріться з одноманітністю на заняттях! Пам’ятайте, що одноманітна робота швидко призводить до стомлення, а нестійкість уваги може бути причиною стану монотонії або психічного пересичення і як наслідок цього спалахів роздратованості, упертості, негативізму, навмисного порушення дисципліни. Враховуйте і важливість емоційної розрядки, включайте до змісту уроків і тренувальних занять емоційно забарвлені завдання ігри, елементи змагань.

6. Заохочуйте прагнення підлітків до самостійності, створюйте можливості для прояву ініціативи, творчості, допомагайте у виборі ідеалу дорослості, керуйте самовихованням. Використовуйте будь-яку можливість (краще всього “за гарячими слідами” у зв’язку з якою-небудь конкретною ситуацією) для роз’яснення підліткам суті основних вольових і етичних якостей людини. У бесідах і розмовах на ці теми уникайте нотацій, наказового тону, прислухайтеся до заперечень і аргументів підлітків. Пам’ятайте, що ваше завдання не пригнічувати індивідуальність учня, а формувати і всебічно розвивати її.

7. Щоб уникнути конфліктів з підлітками та їх негативних наслідків, вивчайте своїх учнів, намагайтеся зрозуміти їх, вчиться встати на їх місце, спробуйте зайняти їх позицію, зрозуміти і прийняти як свою їх точку зору. Частіше згадуйте себе в цьому віці, пригадуйте власні проблеми і труднощі. Можливо, саме це допоможе вам обрати вірний тон у спілкуванні з підлітками, запобігти виникненню конфліктів.

8. Приділяйте належну увагу формуванню колективу класу або спортивної команди, вивчайте неформальні угруповання підлітків, грамотно керуйте висуненням лідерів. Пам’ятайте, що об'єднання колективу, висунення і закріплення лідерів здійснюється тільки в процесі спільної діяльності всіх членів групи. Організуйте таку діяльність, такі заходи, щоб лідируючі позиції в них могли зайняти підлітки, які мають найбільш високі інтелектуально-етичні цінності. Піклуйтеся про формування і підтримку позитивного соціально-психологічного клімату в колективі, створіть умови, щоб кожен підліток міг затвердитися в групі за рахунок цікавих і корисних справ, проявити себе з якнайкращої сторони, не вдаючись до потворних форм самоутвердження. В цілому прагніть керувати ненав’язливо, щоб підліткам здавалося, що все витікає від них самих.

9. У спілкуванні з підлітками доцільно дотримуватися наступних правил:

а) “Якомога більше вимог до людини, але і якомога більше поваги до нього” (А.С.Макаренко). Пам’ятайте про два критерії ефективності педагогічного спілкування:

• діловому (необхідності вирішувати завдання навчання або виховання);

• особистому (важливості встановити або зберігати контакт, довірливі відносини з підлітком).

б) Не вселяйте негативне типу: “Ти нетямущий, бездарний, невиправний, нічого з тебе не вийде та інше”. Не користуйтеся словесними інструкціями, які підкреслюють безперспективність роботи підлітка над собою, наприклад: “Ти знову, як завжди, спізнюєшся, не слухаєш, заважаєш іншим, боїшся, нічого іншого від тебе і не чекаю”. Не давайте прізвиськ, не наклеюйте ярликів, як позитивних, так і негативних. Негативні прізвиська: “пустун”, “невдаха”, “клоун” та інші шкідливі, так само як і всі згадані вище негативні навіювання, тим, що повторюючи їх день у день, ми вселяємо підлітку цілком певну самооцінку, нав’язуємо відповідну соціальну роль, по суті справи вимушуємо його бути таким. Навіть “позитивний ярлик”, скажімо, “кращого учня”, “зірки”, “світила”, може мати негативні наслідки, наприклад, у вигляді формування мотивації уникнення невдачі, страху: “Я не маю права провалитися!”, або у формі негативного ставлення інших дітей до цього підлітка.

в) Частіше надихайте на позитивне. Кажіть, що ваші вихованці, не дивлячись ні на що, хороші, добрі, цікаві люди і вам подобається з ними працювати.

г) При осуді і покараннях дотримуйтесь “закону недоторканності особистості”, тобто оцінюйте, засуджуйте не людину-підлітка, а його вчинок. Не зловживайте їдким кепкуванням. Воно по-справжньому дієве лише відносно учнів із сильною нервовою системою, упевнених у собі, з розвиненим почуттям гумору (тобто для тих, хто в принципі може відповісти тим же). Ніколи не принижуйте підлітка. Цю помилку нерідко здійснюють тренери. Пам’ятайте: якщо тренер постійно принижує спортсмена, не можна чекати, щоб він зумів відстояти себе в боротьбі або показати високий результат на відповідальних змаганнях.

д) Пам’ятайте, що всі заохочення і покарання є набагато дієвими для підлітка, якщо вони висловлюються не у вигляді особистої думки вчителя або тренера, а подаються як колективна думка групи.

10. Тренеру, вчителю фізичної культури, що працює з підлітками, необхідно постійно працювати над собою, підвищувати професійну кваліфікацію, розширювати ерудицію, удосконалювати свої етичні, комунікативні, інтелектуальні, емоційні, вольові якості й уміння. Пам’ятайте, що це основа вашого авторитету серед підлітків, а отже, й ефективності всієї вашої роботи з ними.