
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •Дослідження діалектного матеріалу Вибір респондента
- •Паспортизація запису
- •Запис діалектного матеріалу
- •Основна
- •Додаткова
- •Програма курсу
- •Діалектні групи (наріччя) української мови
- •Говори південно-східних діалектів
- •Говори південно-західних діалектів Волинсько-подільська група говорів
- •Галицько-буковинська група говорів
- •Карпатська група говорів
Говори південно-західних діалектів Волинсько-подільська група говорів
Волинський говір – один із старожитніх говорів волинсько-подільської групи говорів південно-західного наріччя. Охоплює південні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, південно-західні райони Київської, а також північні райони Львівської, Тернопільської, Хмельницької і Вінницької областей. На півночі межує з середньополіським і західнополіським говорами північного наріччя, на сході – з середньонаддніпрянським говором південно-східного наріччя, на півдні – з наддністрянським і подільським говорами південно-західного наріччя, на заході – з польськими говорами.
Подільський говір – один з говорів волинсько-подільської групи південно-західного наріччя. Поширений у південних районах Хмельницької і Вінницької областей, у західних районах Черкаської і Кіровоградської областей, північно-західних Миколаївської і північних Одеської областей. На півночі межує з волинським говором, на сході – із середньонаддніпрянським і степовим говорами, на заході – з наддністрянським, на південному заході – з покутсько-буковинським говором, на півдні – з молдавськими говірками.
Галицько-буковинська група говорів
Гуцульський говір, східнокарпатський говір – один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя. Поширений у східній частині Закарпаття (Рахівський район), західній частині Чернівецької області (Вижницький, Путильський райони), південних районах Івано-Франківської області (Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвірнянський райони), у північних районах Сучаванської області Румунії; межує на заході із середньозакарпатським, на півночі – з бойківським і наддністрянським, на сході – з покутсько-буковинським говорами, на півдні з північно румунськими говірками.
Наддністрянський говір – один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя. Поширений у верхів’ї р. Дністер (Львівська, Івано-Франківська і Тернопільська області); межує на сході з подільським говором, на півдні – з покутсько-буковинським говором, гуцульським говором, бойківським говором, на заході – з надсянським говором та польськими говірками, на півночі – з волинським говором.
Надсянський говір, долівський говір – один з архаїчних говорів галицько-буковинської групи південно-західного наріччя. Поширений на заході Львівської області (Городоцький, Старосамбірський райони).
Покутсько-буковинський говір, надпрутський говір – один з говорів південно-західного наріччя. Поширений в Івано-Франківській (південно-східні райони) і в Чернівецькій областях (за винятком Вижницького та Путильського районів). На заході межує з гуцульським говором, на півночі – з наддністрянським говором, на північному сході – з подільським говором. Складається з двох говіркових масивів – покутських і буковинських (основних) говірок.
Карпатська група говорів
Бойківський говір – один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя; охоплює говірки північних схилів Карпат (Бойківщина) – південних районів Львівської і південно-західних районів Івано-Франківської областей, говірки північних районів Закарпатської області; межує на півночі з наддністрянським говором, на сході – з гуцульським говором, на півдні – із закарпатським говором, на заході – з лемківським говором.
Середньозакарпатський говір – один з архаїчних говорів карпатської групи діалектів південно-західного наріччя. Поширений у долинах південних Карпат і правого берега р. Тиси. Займає майже всю Закарпатську область, за винятком північних районів і Рахівського району. Говірки цього типу функціонують у деяких українських селах Румунії. На сході межує з гуцульським говором, на півночі – з бойківським говором, на заході – з лемківським говором, на півдні – з румунською, словацькою та угорською мовами.
Лемківський говір – один з архаїчних говорів карпатської групи південно-західного наріччя. Поширений на крайньому заході українського етномовного ареалу в західних районах Закарпатської області, Східнословацькому краї (Словаччина). Утворився у ХІV–ХVІ ст. внаслідок переселення людності з Надсяння (Сяноцької і Перемиської земель). На сході межує з бойківським говором і закарпатським говором, на півдні і заході – зі словацькими, на півночі – з польськими говорами.