КОМП’ЮТЕРНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ З АНАТОМІЇ
СТУДЕНТКИ 53 ГРУПИ І КУРСУ НУФВСУ
ВИКОНАЛА РАНДРІАМАНДІМБІЗА КРІСТАБЕЛЬ
СЛАЙД 2
Череп являє собою скелет голови, складається з 23 кісток, які утворюють два відділи: мозковий і лицевий.
Мозковий череп.
Мозковий череп виконує захисну функцію, в його порожнині міститься головний мозок.
Мозковий череп має основу й склепіння. Кістки склепіння мають особливу будову. Кожна кістка складається із зовнішньої та внутрішньої пластинок компактної речовини, між якими міститься губчаста речовина з комірками, заповненими червоним кістковим мозком. Внутрішня пластинка компактної речовини, яка прилягає безпосередньо до мозку, називається склоподібною. У разі травм черепа вона тріскається на дрібні шматочки й може ушкоджувати судини мозку.
До складу мозкового черепа входить 8 кісток — 2 парні (2 тім’яні, 2 скроневі) та 4 непарні (лобова, решітчаста, клиноподібна й потилична)
3СЛАЙД
ФУНКЦІЇ МОЗКОВОГО ВІДДІЛУ-це захист головного мозку та захист органів,які розташовані там,це слухові органи та органи рівноваги
4СЛАЙД
ФУНКЦІЇ ЛИЦЕВОГО ВІДДІЛУ. До функцій лицевого відділу мозку відносяться:
1. ПЕРЕЖОВУВАННЯ ЇЖІ
2. ЗАХИСТ ОРГАНІВ СМАКУ, НЮХУ ТА ЗОРУ
3.ОПОРА ДЛЯ ПОЧАТКОВИХ ОРГАНІВ ТРАВНОЇ ТА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМ
4. ОПОРА ДЛЯ М’ЯЗІВ
5 Слайд
Кістки мозкового черепа(ossa neurocranii; ossa cranii cerebralis)
Вони утворюють:
- основу черепа (basis cranii);
- склепіння черепа (calvaria).
Основа черепа (basis cranii) поділяється на:
- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);
- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).
Основа черепа утворена:
- лобовою кісткою (os frontale);
- решітчастою кісткою (os ethmoidale);
- клиноподібною кісткою (os sphenoidale);
- скроневою кісткою (os temporale);
- потиличною кісткою (os occipitale).
На внутрішній основі черепа (basis cranii interna) знаходяться;
- передня черепна ямка (fossa cranii anterior);
- середня черепна ямка (fossa cranii media);
- задня черепна ямка (fossa cranii posterior).
Склепіння черепа (calvaria) утворене:
- потиличною лускою (squama occipitalis);
- лусковою частиною скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis);
- лобовою лускою (squama frontalis);
- тім’яною кісткою (os parietale).
6 Слайд
СКОРЕНЕВА КІСТКА-ПАРНА складається з:
ЛУСКОПОДІБНОЇ ЧАСТИНИ
СОСКОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА
ВНУТРІШНЬОГО ВУШНОГО ОТВІРУ
ШИЛОПОДІБНОГО ОТВІРУ
ЩЕЛЕПНОГО ОТВІРУ
7СЛАЙД
Тім’яна кістка-парна, широка, має дві поверхні (зовнішню та внутрішню) та чотири краї. Верхніми зубчастими краями обидві тім’яні кістки з’єднуються стріловим швом. Передні краї з’єднуються з лобовою кісткою вінцевим швом. Задні краї тім’яних кісток з’єднуються з потиличною кісткою, утворюючи лямбдоподібний шов. Бічні краї разом зі скроневими кістками утворюють лускоподібний шов. Тім’яна кістка має чотири кути: передньоверхній — лобовий; верхньозадній — потиличний, передньонижній — клиноподібний і задньонижній — соскоподібний. Мозкова поверхня кістки має пальцеподібні втиснення й артеріальні борозни. Зовнішня поверхня тім’яної кістки опукла, має дугоподібну вискову лінію, до якої кріпиться жувальний м’яз. Посередині кістки є тім’яний горб: у немовлят він добре виражений, а у дорослих згладжений і являє собою незначне підвищення.
8 Слайд
Решітчаста кістка — непарна. Розташована посередині, попереду тіла клиноподібної кістки. Бере участь в утворенні основи черепа та очної ямки і належить до складу кісткових стінок порожнини носа.
Решітчаста кістка є кісткою мозкового черепа (neurocranium), бере участь у формуванні лицевого черепа (viscerocranium) і належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica). Вона складається з:
- перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis);
- дірчастої пластинки (lamina cribrosa), раніше її називали горизонтальною пластинкою (lamina horizontalis);
- решітчастого лабіринта (labyrinthus ethmoidalis).
Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) дірчастою пластинкою поділяється на дві частини: верхня в порожнині черепа утворює півнячий гребінь (crista galli), а нижня спускається в носову порожнину (cavitas nasi) і бере участь в утворенні носової перегородки (septum nasi). Крила півнячого гребеня (alae cristae galli) обмежовують сліпий отвір (foramen caecum).
Дірчаста пластинка (lamina cribrosa) містить 15–20 дірчастих отворів (foramina cribrosa). З боків до неї прикріплюється решітчастий лабіринт решітчастої кістки (labyrinthus ethmoidalis ossis ethmoidalis). Бічна поверхня лабіринтів гладка і називається очноямковими пластинками (laminae orbitales).
Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) складається з:
- передніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores);
- середніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales mediae);
- задніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales posteriores).
До решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) прикріплюються:
- верхня носова раковина (concha nasalis superior);
- середня носова раковина (concha nasalis media), між якими проходить верхній носовий хід (meatus nasi superior). Інколи буває найвища носова раковина (concha nasalis suprema).
Найбільша комірка решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) має назву решітчастого пухиря (bulla ethmoidalis).
Від решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) латерально від середньої носової раковини (concha nasalis media) простягається гачкуватий відросток (processus uncinatus). Між гачкуватим відростком та решітчастим пухирем знаходиться решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale), яка переходить у півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris).
Завдяки решітчастій лійці (infundibulum ethmoidale) та півмісяцевій щілині (hiatus semilunaris) порожнини решітчастої кістки (os ethmoidale) сполучаються з лобовою пазухою (sinus frontalis) та середнім носовим ходом (meatus nasi medius).
Скостеніння. Решітчаста кістка формується з хрящової закладки носової плакоди (капсули). Перші точки скостеніння з'являються на п'ятому місяці ембріогенезу. Усі частини кістки зростаються на шостому році життя