2.3.Дослідження уявлень батьків зщодо інтернет залежності дітей.

Для того, щоб дослідити уявлення батіків в тому, чи знають вони, скільки часу їх діти вистачають в інтернет просторі. Ми провели анкетування у групі батьків і у групі дітей. (Додаток Д).

Отримані дані представлені увигляді діаграми рисунок 2.3

За даним рисункам можемо сказати, що……

2.4. Аналіз отриманих даних у ході експерименту з урахуванням гендерних відмінностей.

Ґендер (англ. gender – стать, від лат. genus – рід) – у широкому сенсі слова – та стать, представником якої людину сприймають у суспільстві: родичі, друзі, колеги на роботі, однокласники, випадкові перехожі і т. д. У вузькому сенсі слова – соціальна стать, тобто та стать, яку «приписали» даній людині від імені суспільства уповноважені на те органи, інакше – паспортна стать, або стать у документах.

Е. Маккобі і К. Джеклін критично проаналізували й узагальнили публікації, де були результати порівняльних характеристик чоловіків і жінок у різних сферах. Вони виявили близько 300 відмінностей і застосували факторний аналіз. Ми ж розглянимо лише такий критерій , як жінки перевершують чоловіків за вербальними здібностями.

Тому ми вирішили порівняти відмінності результатів нашого досліжнення за гендерною ознакою. Експериментальну базу дослідження склали учні 9- тих класів 48 осіб, 25 юнаків та 23 дівчат, віком 14-16 років. (рисунок 2.4.)

Отже можемо сказати, що хлопці більше піддаються залежності від інтернету ніж дівчата. Але як, що порівняти результати чим переважно займаєтесь за комп’ютером підлітки, то виходить , що дівчата більше часу витрачають на соціальні мережі та спілкування в чатах, а хлопці на комп’ютерні ігри. Це свідчить про те, що Ні це свідчить про те що дівчатам важливо бути прийнятими в соціумі, і мати схвалення оточуючих(навіть соц. ережою). А хопцям важливо бути героем і всесильним, що він і робить у грі. батьки можливо не достатньо приділяють дытям уваги та турботи і вони намагаються десь знайти те місце де можна поділитися своїми думками, стражданнями та іншим. І це місце має назву інтернет. Тож можна порадити батькам більше приділяти свою увагу дітям.

2.5. Рекомендації батькам, щодо того, як запобігти інтернетзалежності та запропонувати засоби профілактики.

Батькам слід приділяти серйозну увагу вихованню дітей і поглиблювати їхню обізнаність прозагрози інформаційного середовища. Необхідно пам'ятати, що комп'ютер для дітей є інструментом навчання і розвитку, а не тільки розваг та ігор. Незважаючи на широкі можливості віртуального спілкування, він не може виключати і замінювати реальних стосунків між людьми. Але якщо дитина надмірно захоплюється грою та Інтернетом, не варто забороняти їй користуватися комп'ютером. Заборона може викликати протилежну реакцію і призвести до замикання дитини в собі. Перш за все, слід знайти альтернативу онлайн-інтересам дитини і переключити увагу на досягнення успіхів у реальному житті.

Батькам потрібно :

Цікавитися, що їхні діти роблять в Інтернеті і як вони взагалі використовують комп'ютер.

Слід намагатися регламентувати час, проведений дитиною за комп'ютером.

Добре, коли мама або тато беруть участь у покупці ігор і знають, у чому їхня суть.

Головне – увійти в простір дитини. Тільки розпочавши розмовляти її мовою, можна перетягнути дитину з віртуального простору в реальний.

Практичні рекомендації щодо рятування від залежності. М. Орман рекомендує всім, хто прагне позбутися від інтернет-залежності, такі дії:

Визначити час, який можна проводити в Інтернеті.

• Змушувати себе час до часу кілька днів поспіль не працювати в Інтернеті.

• Програмними діями заблокувати доступ до певних ресурсів.

• Встановити для себе правило: у жодному разі не заходити в Інтернет упродовж робочого дня (якщо тільки це не є частиною робочих обов´язків).

• Ввести вагомі для себе (однак без заподіяння шкоди здоров´ю) санкції за недотримання цих правил і обмежень.

• Накладати на себе такі санкції доти, доки не відновиться здатність виконувати обіцянки самому собі.

• Змушувати себе замість роботи в Інтернеті займатися чимось іншим.

• Призвичаїтися до інших насолод, здатних замінити або перевершити задоволення, яке дає Інтернет.

• Звертатися по допомогу щоразу, коли власних зусиль недостатньо.

• Уникати зустрічей і перебування в місцях, що могли б спонукати повернутися до аддиктивної поведінки.

ВИСНОВКИ

Інтернет залежність- це психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету. Діти залежні томущо їх приваблює в інтернеті: – Можливість анонімних соціальних інтеракцій

– Можливість для реалізації представлень, фантазій зі зворотним зв'язком (у тому числі можливість створювати нові образи "Я"; вербалізація представлень і фантазій, не можливих для реалізації в звичайному світі, наприклад, кіберсекс, рольові ігри в чатах і т.д.).

– Надзвичайно велика можливість пошуку нового співрозмовника, що задовольняється практично будь-яким критеріям (тут важливо відзначити, що немає необхідності утримувати увагу одного співрозмовника – тому що в будь-який момент можна знайти нового).

– Необмежений доступ до інформації ("інформаційний вампіризм”) (займає останнє місце в списку, тому що в основному небезпеку стати залежним від Всесвітньої Павутини підстерігає тих, для кого комп'ютерні мережі виявляються, чи ледве не, а іноді і єдиним засобом спілкування). "Інтернет-залежність" - це широкий термін, що позначає велику кількість проблем поводження і контролю над потягами. Основні п'ять типів, що були виділені в процесі дослідження, характеризуються в такий спосіб:

1. Кіберсексуальна залежність – нездоланний потяг до відвідування порносайтів і заняттю кіберсексом.

2. Пристрасть до віртуальних знайомств - надмірність знайомих і друзів у Мережі.

3. Нав'язлива потреба в Мережі - гра в онлайнові азартні ігри, постійні покупки або участі в аукціонах.

4. Інформаційне перевантаження (нав'язливий web-серфінг) - нескінченні подорожі по Мережі, пошук інформації з баз даних і пошуковим сайтам.

5. Комп'ютерна залежність - нав'язлива гра в комп'ютерні ігри . Після нашого дослідження ми дізнались що 30%(?осіб) інтернет-залежні , 10%(?осіб) мають середній рівень залежності ,а 60% (?осіб) незалежні.Діти які не інтернет-залежні виховуються в позитивному або в авторитарному стилі. Вони отримують достатньо уваги,спілкування ,про них піклуються батьки . Інтренетом вони користуються для здобутку інформації або часткового спілкування. Діти які інтернет- залежні виховуються в враждебному(я не знаю як правильно по українські) або в автономному стилі . Вони не отримують достатньо уваги та спілкування тому хочуть реалізуватися в інтренеті, в чатах ,на сайтах знайомств ,в іграх .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Розділ підліткі

20. Єгоров А.Ю. Нехімічні (поведінкові) адикції// аддіктологія. p> 2005. № 1. С.65-77. p>22. Жічкіна А.Є., Белінська Є.П. Самопрезентація у віртуальній комунікації і особливості ідентичності підлітків-користувачів Інтернету// Праці з соціології освіти. М., 2000. Т.5. Вип.7. p> 23. Короленка Ц.П. Адиктивна поведінка. Загальна характеристика та закономірності розвитку. // Оглянувши. психіатрі. і мед. психол., 1991/1.

28. Фельдштейн Д.І. Вікова та педагогічна психологія. Вибрані психологічні праці. - М.: Видавництво Московського психолого-соціального інституту, 2002. - 432 с. p>

ДОДОТКИ

ПРактика

Не можна звинувачувати у виникаючих проблемах тільки Інтернет. Факт, що діти проводять в Інтернеті багато часу, засмучує більшість батьків. Спочатку дорослі вітали появу Мережі, вважаючи, що вона – безмежне джерело нових знань. Незабаром з’ясувалося, що підлітки не користуються Інтернетом для виконання домашніх завдань або пошуку корисної інформації. Замість цього вони спілкуються в чатах і грають в онлайнові ігри.

Підтримка розумної рівноваги між розвагами та іншими заняттями у дітей завжди було випробуванням для батьків; Інтернет зробив це ще більш важким завданням. Спілкування в Інтернеті і інтерактивні ігри настільки затягують дітей, що вони втрачають відчуття часу. Кілька порад допоможуть дітям не впасти в інтернет-залежність.

Інтернет — це чудовий засіб спілкування, особливо для сором’язливих дітей, у яких виникають труднощі під час спілкування з іншими. Адже ані вік, ані зовнішність та фізичні дані тут не мають значення. Проте часте відвідування Інтернету веде до формування інтернет-залежності. Виявити цю проблему досить складно доти, доки вона не набуде дуже серйозного значення. До того ж саме існування такої хвороби не завжди й не всіма визнається Сьогодні як дослідники, так і звичайні люди говорять про

Інтернет залежність— психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету. У 2008 році вона була визнана офіційною хворобою. Визначення захворювання і його діагностичні критерії були розроблені співробітниками Пекінського центрального військового госпіталю за матеріалами 1300 «проблемних» користувачів інтернету

Зале́жність — це набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. У практиці, цей термін має кілька значень. (з вікіпедії)

Залежність буває алкогольна,тютюнова,наркотична і т.д.

Але мало хто знає що «інтренет залежність»

Інтернет-залежність - психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету. Вона є широко обговорюваним питанням, але її статус поки знаходиться на неофіційному рівні.

Часто люди не помічають залежності,але вона є.