86. Сумісність та квадральні відносини типів.

Квадральні відносини (від лат. «квадратум» — четверта частина) —це відносини у квадрі. Увесь соціон поділяється на 4 квадри (4 х 4 = 16).Вони характеризуються найбільш сприятливим режимом взаємодії.

До квадралиних відносин відносяться наступні види відносин:

Д — дуал. (У дуальних стосунках партнери доповнюють один одного, спілкування зазвичай легке і невимушене, а спільна робота - приємна, хоча при налагодженні відносин можлива досить болісна «притирання». Дуальні відносини вважаються одними з найбільш сприятливих (в першу чергу - для серйозних стосунків і тривалої спільного життя)

А — активізація. (Відносини активації легкі і приємні, зав'язуються швидко і легко. Будь-яка сфера діяльності опиняється в зоні сильних функцій одного з партнерів, проте вони мають різний життєвий ритм (раціонал і ірраціонал), до того ж обидва екстраверти або інтроверти, при тривалому спілкуванні схильні втомлюватися один від одного. Відносини добре підходять для відпочинку та приємного проведення часу.)

Дз — дзеркальне. (Дзеркальні відносини цікаві для спілкування та спільної діяльності, у партнерів є загальні цінності і нерідко - інтереси, можлива конструктивна критика. Сильні і слабкі сторони багато в чому збігаються. З точки зору моделі А програмна функція перетинається з творчою функцією «дзеркальник», рольова - з больовий, сугестивна - з активаційний, наглядова - з демонстративною.)

Т — тотожні. (У тотожних відносинах партнери аналогічним чином сприймають і осмислюють інформацію, мають однакові сильні і слабкі сторони, загальні цінності, нерідко - загальні інтереси. З точки зору моделі А все соціонічні функції партнерів збігаються. У тотожних відносинах відбувається швидкий і ефективний обмін інформацією, тому тотожні відносини вважаються найбільш сприятливими для навчання.)

87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.

Соціо́ніка — наука, що вивчає процес обміну інформацією між людиною і зовнішнім світом, тобто те, яким чином люди сприймають, переробляють і видають інформацію.

Як результат широкого застосування методів соціоніки у педагогіці склався новий науковий напрямок - Педагогічна соціоніка. Найбільш активно соціоніка використовується в освітньому процесі, причому не тільки як інструмент вчителя для управління навчальним процесом , але і як основа для розвитку і вдосконалення системи освіти та підготовки кадрів. Педагог, який володіє соціонічними знаннями і технологіями, може свідомо налагоджувати взаємодії з оточуючими і підвищити ефективність професійної діяльності. Цілеспрямоване використання інтертипних відносин дозволяє інтенсифікувати дидактичний процес, посилити мотивацію учнів

Соціоніка також застосовується для оцінки індивідуально-психологічних та особистих якостей людини з метою прогнозу успішності його професійної діяльності . Низка авторів, у тому числі із Запорізького національного університету, пропонує підхід, в якому саме соціоніка може стати теоретичною основою особистісно-орієнтованих освітніх технологій .

Загалом, методи соціоніки використано у більш ніж 260 докторських та кандидатських диссертаціях з питань педагогіки.