79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів.

Стрес (від англ. stress — напруга, тиск) — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Г. Сельє запропонував виділити три стадії розвитку стресової реакції:

1. Стадія тривожності – в цій стадії відбувається мобілізація внутрішніх ресурсів організму. Організм мало відчуває особливих складнощів, викликають стан напруги.

2. Стадія (за наявності стрессогенного чинника) настає фаза резистентності чи опору. Тут здійснюється збалансоване витрачання адаптаційних можливостей. І на цій стадії людина вже відчуває втому, розгубленість перед труднощами.

3. Якщо стресовий чинник діє тривалий час, то настає фаза виснаження, коли людина вичерпав запаси основний енергії і фізіологічні і психологічні механізми захисту є зломленими. І на цій стадії особистість не може захищатися і на відміну від початкового стадії прояви стресу, коли розвиваються резервні можливості організму, то, на стадії в людини вже «заклик до допомоги».

Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій , тому студенти часто відчувають стрес і нервово- психічну напругу. В основному у студентів стрес розвивається через великий потік інформації , через відсутність системної роботи в семестрі і, як правило , стрес в період сесії. Екзаменаційний стрес - це подія у навчальній діяльності, яка охоплює проміжок від підготовки до екзаменів до постекзаменаційного періоду, а також психологічні та поведінкові реакції субєкта в даний час, що відображають стан внутрішнього неспокою перед здачею екзаменів або його пригнічення. Емоційне напруження у студентів починається принаймні за 3-4 дні до початку сесії і зберігається на всьому її протязі навіть у самі спокійні дні . Наявність емоційної напруги і в між екзаменаційні дні свідчення того , що екзаменаційна сесія супроводжується безперервним , хронічним стресом. Наслідком такого стресу може бути невроз , тобто функціональне захворювання нервової системи. Тоді страждає , в першу чергу , нервова система , її ресурси виснажуються , примушуючи працювати організм на межі. Найбільше стрессогенних чинників посідає час екзаменаційної сесії для студентів, чи процесі тривалої напруженої багатоденної роботи особи на одне робоче місце .Саме екзаменаційний стрес окреслюється надмірне психологічне та фізіологічне напруга організму людини, що може спричинити у себе як супутні цього стану ознаки пригніченості, втоми, а й розлади організму на фізичному рівні. Для сучасного студента , як і для будь-якої людини взагалі , стрес є не надприродним явищем , а швидше реакцією на скупчені проблеми , на нескінченний процес боротьби з повсякденними труднощами. Стрес може бути викликаний чинниками , пов'язаними з роботою і діяльністю організації або подіями в особистому житті людини.Для студента вузу проблемами і труднощами можуть бути наступні: недолік сну ; нездані вчасно і незахищені лабораторні роботи ;невиконані або виконані неправильно завдання;велика кількість пропусків з якого-небудь предмету ;відсутність на потрібний момент курсової роботи або проекту з дисципліни ;недостатньо повні знання з дисципліни ;погана успішність з певної дисципліни ;перевантаження чи занадто мале робоче навантаження студента , тобто завдання, яке слід завершити за конкретний період часу;конфлікт ролей. Інформаційний стрес у навчальній діяльності за своєю природою, є різновидом психологічного стресу. Причини його виникнення пов'язані з екстремальними впливами, перш за все, факторів навчального процесу, а також із впливом організаційних, соціальних, екологічних та технічних особливостей навчальної діяльності. В основі його лежать порушення інформаційно-когнітивних процесів регуляції діяльності. І в цьому зв'язку всі ті життєві події, які супроводжуються психічною напруженістю (незалежно від сфери життєдіяльності людини), можуть бути джерелом інформаційного стресу чи впливати на його розвиток у навчальній діяльності. Розвиток інформаційного стресу у студента пов'язано не тільки з особливостями його робочого процесу, але і з самими різними подіями в його житті, з різними сферами його діяльності, спілкування, пізнання навколишнього світу. Тому поділ причин виникнення інформаційного стресу у навчальній діяльності необхідно проводити з урахуванням особливостей впливу різноманітних життєвих подій людини, які можуть бути джерелом стресу. Таким чином можна виділити основні положення та закономірності виникнення інформаційного стресу у студентів:

1.Несприятливе становище, екстремальні значення чинників організації, змісту, засобів та умов навчальної діяльності, їх надмірна дія на конкретного індивіда, невідповідність його функциональних можливостей, уявлень і установок парирувати, долати ці несподівані, інтенсивні, тривалі дії може з'явитися причиною розвитку інформаційного стресу.

2. Безпосередньою причиною інформаційного стресу можна вважати подію, прямим наслідком якого є розвиток психічної напруженості і тривоги: наприклад, складність завдання, виникнення проблемної ситуації, пов'язаною із загрозою неуспішності, дефіцит часу, конфлікт з викладачем та ін. Найчастіше безпосередні причини стресу бувають пов'язані з екстремальністю змісту та умов діяльності (сесія).

3. Головною причиною виникнення стресу є індивідуальні (психологічні, фізіологічні, професійні) особливості суб'єкта навчальної діяльності.

Існує безліч методів боротьби зі стресом.

1 . При розподілі часу тримати ситуацію під контролем не менш важливо , ніж управляти стресом . Почуття контролю ситуації , ймовірно , найважливіше і фундаментальне ставлення , необхідне для того , щоб подолати стрес.

2 . Захищаючись від стресу , можна вдатися до уяви . Його використовують для психічної релаксації .

3 . Нетривалі прогулянки на свіжому повітрі.

4 . Відвідування культурних та культурно -дозвільних установ (театр , музей , виставка , кіно та ін )

5 . Хорошим ліками від стресу є сміх. Він тренує багато м'язи , знімає головний біль , знижує артеріальний тиск , нормалізує дихання і сон. При цьому в кров надходять так звані антистресові гормони. Під час стресу в організмі також виробляються гормони , тільки стресові : адреналін і кортизол.

6. Заняття спортом. Будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу.

7 . Існує ряд вправ для боротьби зі стресом. До них відносяться 3 види вправ :релаксаційні ( ауторегуляціонние дихальні вправи , м'язова релаксація , йога) ;концентрирующие вправи. Їх можна виконувати де і коли завгодно протягом дня ;протівострессовое дихальні вправи