- •1. Предмет психології вищої школи та її завдання.
- •2. Основні категорії психології вищої школи та її зв'язок з іншими науками.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психоогічних досліджень.
- •5. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •6. Проблеми вищої освіти України на сучасному етапі розвитку та напрями її реформування.
- •7. Психологічна характеристика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •8.Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12.Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13.Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •15. Делінквентної поведінки студентської молоді, її причини та шляхи подолання ( є різновидом девіантної поведінки).
- •16.Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
- •17.Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
- •18.Причини,подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
- •19.Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки
- •20.Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді
- •21/Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі.
- •22.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23.Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •24Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •25.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції.
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі.
- •28.Професіоналізація як новоутворення студентського віку
- •29.Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30.Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •32.Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні.
- •33.Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34.Психологічна характеристика студентського колективу та його вплив на формування особистості студента.
- •35.Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36.Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості
- •37.Шляхи розвитку творчих можливостей студентів.
- •38.Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів
- •40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41.Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42.Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43.Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44.Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45.Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •49. Психологічна сутність професіоналізму діяльності викладача.
- •50.Професійна спрямованість викладача, її види та роль у професійній діяльності.
- •51. Педагогічні здібності, їх структура та рівні.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача.
- •53. Стилі діяльності викладача та ефективність навчання студентів.
- •54. Сутність, види та роль рефлексії у професійній діяльності викладача.
- •55. Рушійні сили розвитку особистості студента.
- •56.Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57.Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58.Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача
- •59.Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60.Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61.Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •63.Взаємозвʼязок виховання та самовиховання студентської молоді.
- •64.Сутність самовиховання і саморозвитку майбутнього фахівця із вищою освітою.
- •65.Цілі та аспекти професійно-педагогічного спілкування у вищій школі
- •66.Психологічні механізми взаєморозуміння у педагогічному спілкуванні
- •67.Психологічні бар’єри педагогічного спілкування та шляхи їх подолання.
- •68. Причини та види конфліктів у вищій школі.
- •69.Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71.Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72.Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74.Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •76.Психологічна характеристика стилів педагогічного спілкування та їх вплив на навчально-професійну діяльність студентів.
- •77.Психологічна культура викладача внз.
- •78.Психотехнології збереження професійного здоров’я викладача.
- •79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів.
- •80.Стресові фактори роботи викладача внз.
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •82 .Маніпулювання та актуалізація у педагогічному спілкуванні.
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85.Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
77.Психологічна культура викладача внз.
Визначення „психологічної культури педагога" намагається дати у своїй роботі А.Б. Орлов. Він стверджує, що "Справжня психологічна культура вчителя передбачає культуру його переконань, переживань, уявлень і впливів, яка виявляється у відношенні до самого себе і до учнів. Така культура є результатом поступового подолання і зживання невротичних (тобто ілюзорних) компонентів власного внутрішнього світу в різного роду психотерапевтичних по своїй суті практиках "
Психологічна культура може бути розкрита в трьох головних аспектах, що їх виділяє Колмогорова Л.С.:
- у гносеологічному аспекті;
- у процесуальне-діяльному аспекті;
- у суб'єктивно-особистісному аспекті.
Гносеологічний аспект включає у себе норми, знання, цінності, символи, значення. Якщо мова йде про норми, то це саме культурні норми, які має засвоїти людина.
Головним напрямом процесуально-діяльного аспекту є вирішення питання про зміст тієї активності, яка лежить в основі освоєння культури.
Будь-яке освоєння включає у себе усі потрібні характеристики діяльності, починаючи від мотивації діяльності через процеси й операції її здійснення до результатів й подальшої їх оцінки.
Суб'єктивно-особистісний аспект включає до свого складу культуру спілкування, мови й мовлення, поведінки, культуру почуттів, культуру мислення тощо.
Складові психологічної культури визначені Колмогоровою Л.С. наступним чином:
1) психологічна грамотність;
2) психологічна компетентність
;3) ціннісно-смисловий компонент;
4) рефлексія;
5) культуротворчість
Психологічна культура є складовою загальної культури викладача (на одному рівні з тими, що звуться „педагогічною культурою" та „політичною культурою" тощо). Проте психологічна культура є визначальною для багатьох рис професіонала.Так, якщо психологічна культура майже не впливає на спеціальні ЗВН фахівця, то усі інші риси професіонала безпосередньо пов'язані із нею. Жоден фахівець не може усвідомлювати сенс власної діяльності, не маючи культури мислення.Будь-яка професійна етика має обов'язково спиратися на культуру спілкування та культуру поведінки. Врешті решт, ефективність діяльності викладача прямо залежить від його психологічної культури. Зауважимо, що викладач може мати різний рівень психологічної культури. Так, психологічна грамотність допомагає викладачеві орієнтуватися у тих психологічних ситуаціях, які трапляються під час навчального чи виховного процесів, але для вдалого, ефективного вирішення цих ситуацій психологічної грамотності вже не досить - викладача тут повинен бути психологічно компетентним (а це вже зовсім інший рівень психологічної культури). Втім, найважливішим виявляється вплив ціннісно-смислового компоненту, оскільки він віддзеркалює внутрішній світогляд людини, і особистість викладача через цей компонент має часто неусвідомлений вплив на студентів. Рефлексивна здатність викладача буде сприяти пробудженню й розвитку рефлексії у студентів, звісно за тієї умови, що вони хоч трохи поділяють погляди свого викладача.І нарешті, культуротворчість теж є неусвідомленою частиною психологічної культури викладача, оскільки він вже сам по собі є носієм усіх видів культури - з усіма їх перевагами й недоліками - для студентів, що навчає.