- •1. Предмет психології вищої школи та її завдання.
- •2. Основні категорії психології вищої школи та її зв'язок з іншими науками.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психоогічних досліджень.
- •5. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •6. Проблеми вищої освіти України на сучасному етапі розвитку та напрями її реформування.
- •7. Психологічна характеристика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •8.Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12.Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13.Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •15. Делінквентної поведінки студентської молоді, її причини та шляхи подолання ( є різновидом девіантної поведінки).
- •16.Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
- •17.Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
- •18.Причини,подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
- •19.Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки
- •20.Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді
- •21/Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі.
- •22.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23.Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •24Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •25.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції.
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі.
- •28.Професіоналізація як новоутворення студентського віку
- •29.Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30.Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •32.Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні.
- •33.Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34.Психологічна характеристика студентського колективу та його вплив на формування особистості студента.
- •35.Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36.Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості
- •37.Шляхи розвитку творчих можливостей студентів.
- •38.Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів
- •40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41.Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42.Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43.Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44.Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45.Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •49. Психологічна сутність професіоналізму діяльності викладача.
- •50.Професійна спрямованість викладача, її види та роль у професійній діяльності.
- •51. Педагогічні здібності, їх структура та рівні.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача.
- •53. Стилі діяльності викладача та ефективність навчання студентів.
- •54. Сутність, види та роль рефлексії у професійній діяльності викладача.
- •55. Рушійні сили розвитку особистості студента.
- •56.Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57.Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58.Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача
- •59.Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60.Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61.Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •63.Взаємозвʼязок виховання та самовиховання студентської молоді.
- •64.Сутність самовиховання і саморозвитку майбутнього фахівця із вищою освітою.
- •65.Цілі та аспекти професійно-педагогічного спілкування у вищій школі
- •66.Психологічні механізми взаєморозуміння у педагогічному спілкуванні
- •67.Психологічні бар’єри педагогічного спілкування та шляхи їх подолання.
- •68. Причини та види конфліктів у вищій школі.
- •69.Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71.Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72.Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74.Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •76.Психологічна характеристика стилів педагогічного спілкування та їх вплив на навчально-професійну діяльність студентів.
- •77.Психологічна культура викладача внз.
- •78.Психотехнології збереження професійного здоров’я викладача.
- •79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів.
- •80.Стресові фактори роботи викладача внз.
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •82 .Маніпулювання та актуалізація у педагогічному спілкуванні.
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85.Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
Невербальні аспекти спілкування відіграють істотну роль і в регулюванні взаємовідносин, встановлення контактів, багато в чому визначають емоційну атмосферу і самопочуття як вчителя, так і учня.
Невербальні засоби спілкування завжди відповідним чином задіяні в ході навчально-виховного процесу, незважаючи на те, що, як правило, педагог не усвідомлює їхнього значення. Загальноприйнято, що у взаємодії вчителя з дітьми, як, втім, будь-яких суб'єктів спілкування, невербальне спілкування здійснюється по декількох каналах:
- міміка;
- дотик;
- жест;
- дистанція спілкування;
- візуальна взаємодія (погляд);
- інтонація( тон мови).
Зупинимося на розгляді кожної зі складових процесу невербальної взаємодії в системі «вчитель-учень».
1.Практично нескінченне різноманіття мімічних рухів і їх дає можливість педагогу висловити свій емоційний стан і відношення до певного учня, його відповіді або вчинку: відобразити інтерес, розуміння або байдужість і т.д
2.Дотик - позначається іноді як тактильна комунікація. За допомогою дотику можна привернути увагу, встановити контакт, висловити своє ставлення.
3.Жести в комплексі з іншими невербальними засобами спілкування використовуються вчителем для забезпечення контролю за діяльністю учнів.
4.Жести – це рухи тіла, які передають внутрішній стан людини і несуть інформацію про її думки, переживання. Жести вчителя нерідко стають зразком для наслідування. Особливо уважні діти до випадків неточного вживання жестів, які відволікають їх від виконуваних завдань на уроці. До культури невербальної поведінки вчителя в цілому і до його жестикуляції зокрема необхідно пред'являти високі вимоги.
5. Дистанція між людьми які спілкуються залежить від відносин між ними. Вчителю особливо важливо знати зв'язок між перебігом процесу спілкування і розташуванням співрозмовників щодо один одного в просторі. Просторові фактори спілкування використовує будь-який педагог, інтуїтивно вибираючи оптимальну відстань від слухачів; при цьому велике значення має характер взаємин з аудиторією, розміри приміщення, розмір групи. Він може використовувати просторову близькість для встановлення більш довірливих відносин з учнями, але дотримуватися при цьому обережність, тому що надмірне наближення до співрозмовника іноді сприймається як зазіхання на особистість, виглядає нетактовним.
6.Особливе місце в системі невербального спілкування вчителя займає погляд, яким він може висловити своє ставлення до учню, її поведінки, задати питання, дати відповідь і т.д. Вплив погляду вчителя залежить від дистанції спілкування. Погляд здалека, зверху вниз, дозволяє вчителю побачити відразу всіх учнів, але не дає можливості вдивлятися в кожного з них окремо.
7.У спілкуванні вчителя з учнями велике значення має і тон мови. У інтонації виявляються ті переживання, які супроводжують мова вчителя, звернену до дитини, і він реагує на них. При сприйнятті слів дитина спочатку реагує на інтонацію відповідним дію і лише потім засвоює зміст сказаного.
Невербальний аспект спілкування займає значне місце в процесі взаємодії вчителя з дітьми. Для того, щоб полегшити свою роботу, вчитель повинен вміти спілкуватися з дітьми навіть не розмовляючи, повинен брати до уваги не тільки мова учня, а й кожен його жест, погляд, кожен рух, у свою чергу строго контролювати своє невербальна поведінка..