- •1. Предмет психології вищої школи та її завдання.
- •2. Основні категорії психології вищої школи та її зв'язок з іншими науками.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психоогічних досліджень.
- •5. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •6. Проблеми вищої освіти України на сучасному етапі розвитку та напрями її реформування.
- •7. Психологічна характеристика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •8.Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12.Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13.Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •15. Делінквентної поведінки студентської молоді, її причини та шляхи подолання ( є різновидом девіантної поведінки).
- •16.Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
- •17.Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
- •18.Причини,подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
- •19.Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки
- •20.Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді
- •21/Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі.
- •22.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23.Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •24Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •25.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції.
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі.
- •28.Професіоналізація як новоутворення студентського віку
- •29.Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30.Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •32.Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні.
- •33.Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34.Психологічна характеристика студентського колективу та його вплив на формування особистості студента.
- •35.Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36.Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості
- •37.Шляхи розвитку творчих можливостей студентів.
- •38.Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів
- •40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41.Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42.Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43.Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44.Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45.Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •49. Психологічна сутність професіоналізму діяльності викладача.
- •50.Професійна спрямованість викладача, її види та роль у професійній діяльності.
- •51. Педагогічні здібності, їх структура та рівні.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача.
- •53. Стилі діяльності викладача та ефективність навчання студентів.
- •54. Сутність, види та роль рефлексії у професійній діяльності викладача.
- •55. Рушійні сили розвитку особистості студента.
- •56.Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57.Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58.Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача
- •59.Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60.Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61.Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •63.Взаємозвʼязок виховання та самовиховання студентської молоді.
- •64.Сутність самовиховання і саморозвитку майбутнього фахівця із вищою освітою.
- •65.Цілі та аспекти професійно-педагогічного спілкування у вищій школі
- •66.Психологічні механізми взаєморозуміння у педагогічному спілкуванні
- •67.Психологічні бар’єри педагогічного спілкування та шляхи їх подолання.
- •68. Причини та види конфліктів у вищій школі.
- •69.Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71.Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72.Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74.Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •76.Психологічна характеристика стилів педагогічного спілкування та їх вплив на навчально-професійну діяльність студентів.
- •77.Психологічна культура викладача внз.
- •78.Психотехнології збереження професійного здоров’я викладача.
- •79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів.
- •80.Стресові фактори роботи викладача внз.
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •82 .Маніпулювання та актуалізація у педагогічному спілкуванні.
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85.Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів
Втомлення - це зниження працездатності, що зумовлене виконанням певної роботи. Об'єктивно процес стомлення проявляється у зниженні продуктивності праці, а суб'єктивно - у відчутті стомлення.
Розумовій праці притаманний найбільший ступінь напруження уваги - в середньому у 5 - 10 разів вищий, ніж при фізичній праці. Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Розвивається особливий стан організму — втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму.
Люди, що займаються розумовою діяльністю, навіть у стані перевтоми здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності.
Переважно люди розумової діяльності нездатні вимкнути механізм переробки інформації на ніч; вони працюють не лише 8 - 12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина, під час сну перероблює інформацію, отриману в період активної бадьорості. На успіх діяльності особливо впливає стан людини. Будь-який вид діяльності викликає втому.
Втома — це зниження продуктивності діяльності через витрату енергетичних ресурсів організму людини.
Цей стан виникає через певне ставлення людини до праці, звички до фізичного та розумового напруження. Якщо таких звичок немає, то втома може настати ще до початку фізичного навантаження, на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям праці, пов'язана з позитивним емоційним станом. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності поновлюють силу, створюють можливість продовження діяльності. Об'єктивним показником втомлення є уповільнення темпу роботи, а також зниження її якості.
Дослідження працездатності показало, що в перші дві години продуктивність праці зростає, досягає максимального рівня, а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома наступає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.
При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. Порушуються і відновні процеси в організмі. Прикмети втоми не щезають до початку роботи наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними.
За наявності хронічної перевтоми:
погіршується продуктивність праці;
знижується опір організму до інфекції;
зростає лабільність показників серцево-судинної системи;
підвищується сухожилкові рефлекси, пітливість;
часто зменшується маса тіла;
збільшується кількість помилок, брак у роботі.
40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
Щоб успішно оволодіти технічною спеціальністю, студент має характеризуватися такими якостями:
• високий рівень розвитку технічного мислення і творчої уяви
• хороша координація рухів;
• точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприйняття;
• уміння швидко переключати і концентрувати увагу;
• спостережливість;
• висока швидкість реагування на зовнішні подразники;
• високий рівень розвитку образної і рухової пам'яті;
• дисциплінованість, точне дотримання алгоритму дій із технікою;
• володіння мовою математичних формул, креслення, схем та ін.
Впливає на успішність студента і характер його «Я-концепції».
спішність студентів визначається не лише рівнем організації навчального процесу у вищій школі, а й наявністю сформованих у студентів необхідних навчальних дій і операцій. До причин неуспішності студентів можна додати такі:
• недооцінка значущості теоретичних знань;
• неволодіння раціональними методами пізнання;
• несформованість операцій мислення;
• прагматична спрямованість на близьку мету (отримати залік, скласти іспит тощо).
Серед психологічних причин неуспішності студентів є такі їхні особистісні якості
- низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій;
- недисциплінованість і неорганізованість;
- несистематична самостійна робота, що знижує її ефективність;
- лінощі, пасування перед труднощами;
- емоційна нестабільність і високий рівень тривожності;
- відсутність самоідентифікації з роллю «студент»;
- наявність прогалин у знаннях;
- надання переваги відпочинку, веселощам тощо.
