- •1. Предмет психології вищої школи та її завдання.
- •2. Основні категорії психології вищої школи та її зв'язок з іншими науками.
- •3. Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи.
- •4. Методологія науково-психоогічних досліджень.
- •5. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •6. Проблеми вищої освіти України на сучасному етапі розвитку та напрями її реформування.
- •7. Психологічна характеристика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •8.Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12.Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13.Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •15. Делінквентної поведінки студентської молоді, її причини та шляхи подолання ( є різновидом девіантної поведінки).
- •16.Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
- •17.Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
- •18.Причини,подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
- •19.Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки
- •20.Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді
- •21/Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі.
- •22.Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23.Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •24Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •25.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції.
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти.
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі.
- •28.Професіоналізація як новоутворення студентського віку
- •29.Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30.Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •32.Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні.
- •33.Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34.Психологічна характеристика студентського колективу та його вплив на формування особистості студента.
- •35.Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36.Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості
- •37.Шляхи розвитку творчих можливостей студентів.
- •38.Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів
- •40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41.Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42.Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43.Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44.Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45.Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •49. Психологічна сутність професіоналізму діяльності викладача.
- •50.Професійна спрямованість викладача, її види та роль у професійній діяльності.
- •51. Педагогічні здібності, їх структура та рівні.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача.
- •53. Стилі діяльності викладача та ефективність навчання студентів.
- •54. Сутність, види та роль рефлексії у професійній діяльності викладача.
- •55. Рушійні сили розвитку особистості студента.
- •56.Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57.Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58.Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача
- •59.Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60.Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61.Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •63.Взаємозвʼязок виховання та самовиховання студентської молоді.
- •64.Сутність самовиховання і саморозвитку майбутнього фахівця із вищою освітою.
- •65.Цілі та аспекти професійно-педагогічного спілкування у вищій школі
- •66.Психологічні механізми взаєморозуміння у педагогічному спілкуванні
- •67.Психологічні бар’єри педагогічного спілкування та шляхи їх подолання.
- •68. Причини та види конфліктів у вищій школі.
- •69.Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71.Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72.Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74.Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •76.Психологічна характеристика стилів педагогічного спілкування та їх вплив на навчально-професійну діяльність студентів.
- •77.Психологічна культура викладача внз.
- •78.Психотехнології збереження професійного здоров’я викладача.
- •79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів.
- •80.Стресові фактори роботи викладача внз.
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою.
- •82 .Маніпулювання та актуалізація у педагогічному спілкуванні.
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85.Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
29.Етапи розвитку студентської академічної групи.
Студентська академічна група- це група, яка визначається як відносно постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об’єднані завданням гуртової навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один із одним. Вона становить собою один із основних елементів навчально-виховної системи внщої школи.
1-а стадія – номінальна група, яка має лише зовнішнє, формальне об’єднання студентів за наказом ректора і списком дирекції (деканату
1-а стадыя – асоціація – первинне об’єднання студентів за загальними ознаками. Група існує номінально за списком деканату. Організатором життя є староста і куратор. Вони висувають вимоги щодо трудової дисципліни, виконання режиму, норм поведінки, які стосуються кожного студента і групи загалом. Взаємини опосередковуються переважно особистісно значимими цілями (група друзів, приятелів).
Куратор знайомиться з кожним членом групи, вивчає мотиви вступу до вищого навчального закладу, настанови щодо виконання обов’язків, індивідуальні особливості характеру тощо (за допомогою анкетування, тестів, індивідуальних бесід та ін.), виокремлює найбільш активних, чутливих до справ і життя групи.
Для студентів розпочинається період адаптації до студентського життя і вимог викладачів, відбувається засвоєння правил внутрішнього розпорядку вищої школи, традицій факультету тощо.
3-я стадія – кооперація, на якій соціально-психологічна й дидактична адаптація студентів майже завершилася. Хоча у групі переважають ділові стосунки (спрямовані на досягнення бажаного результату при розв’язанні конкретного завдання в певному виді діяльності), але вже диференціюються і міжособистісні взаємини. Виявляються неофіційні організатори, авторитетні активісти групи. За ними закріплюються соціальні настанови та керівництво внутрішнім життям групи. Якраз актив регулює формальну структуру контактів між членами групи. У студентів виявляється та зростає інтерес до справ групи, є готовність проявляти активність щодо їх реалізації.
4-а стадія – Корпорація – це група, яка обмежена лише внутрішньогруповими цілями, які не виходять за її межі, вона набуває рис групового егоїзму. Загальна вимога до групи на цій стадії така: виявляти чуйність до товаришів, взаємоповагу, допомагати один одному та ін. Лише за таких соціально-психологічних умов група досягне вищого рівня свого розвитку.
5-а стадія – студентська академічна група стає колективом.
ОЗНАКИ КОЛЕКТИВУ:
1) Кожен член групи приймає на себе цілі та завдання спільної навчально-професійної діяльності, яка вже має високу ефективність.
2) Група характеризується високим рівнем організованості та згуртованості – це команда однодумців.
3) Багато членів групи мають статус неформального лідера або тих, кому віддають перевагу при вирішенні питань життя колективу.
4) В офіційних керівників групи виявляється демократичний стиль керівництва.
5) Група як колектив може бути взірцем і для інших студентських груп, впливати на них (наприклад, при вирішенні питань на факультетських зборах, в органах студентського самоврядування), виявляти інтергрупову активність, особливо з боку лідерів груп, які користуються авторитетом на факультеті (інституті).
6) У колективі існують визнані норми поведінки (кожен поводиться так, як прийнято у групі, навіть у манері одягатися, хтось надає перевагу одягу типу.
7) Колектив виявляє згуртованість. Якщо вирішуються важливі проблеми, то група працює злагодженіше й результативніше
