2. Основні категорії психології вищої школи та її зв'язок з іншими науками.

Основними категоріями психології вищої школи є «Навчання ( керування учінням, тобто учбовою діяльністю учнів, спрямованою на оволодіння знаннями, вміннями й іншими суспільними цінностями, а через нього і керування психічним розвитком учнів, становленням їхніх якостей (розумових, моральних, трудових та ін.))», «Розвиток (зміни від простого до складного, від нижчого до вищого в результаті примноження кількісних змін, що ведуть до якісних перетворень у становленні особистості, її ціннісного ставлення до навколишнього світу та самої себе.)», «Виховання (цілеспрямоване створення соціальних умов (матеріальних, духовних, організаційних) для розвитку особистості, для її входження в контекст сучасної культури.)»

Понятійний апарат психології вищої школи становлять такі поняття як: «професійна спрямованість» - розуміння і внутрішнє прийняття особистістю цілей і завдань професійної діяльності, а також співзвучних із нею Інтерес|інтересів, настанов, переконань і поглядів.Професійна соціалізація – привласнення фахівцем групових норм, цінностей , правил професійного спілкування, ідентифікація себе з професією;«професійна ідентичність» - багатозначний життєвий і загальнонауковий термін, що виражає ідею постійності, тотожності, спадкоємності індивіда і його самосвідомості з професією. «навчально-професійна діяльність» - Навчально-професійна діяльність є провідною діяльністю, спрямована на основні цілі підготовки спеціалістів.«професійно-педагогічне спілкування»- взаємообумовлений процес рольових ігор учителя-вихователя і вихованців. Якщо для педагога спілкування є передусім видом професійної діяльності, то для учня — це вид повсякденної життєдіяльності. «студентська академічна група»- спільність автономна й самодостатня група. Вона здатна сама вирішувати свої внутрішні проблеми, а її активність пов’язана з соціальним життям факультету, університету, вирішенням проблем соціального характеру (студентські будівельні загони, участь у роботі органів студентського самоврядування тощо). «професіоналізм»- сукупність досягнутих індивідом теоретичних знань, практичного досвіду і професійних навиків у визначеній поділом праці сфері людської діяльності. «адаптація»- процес входження в певне середовище і знаходження в ньому власного місця. «професійна готовність» - особистісна якість, яка проявляється в позитивній самооцінці себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності та прагненні займатися нею після закінчення ВНЗ. Я –концепція студента - цілісний, образ власного «Я», який є установкою людини стосовно себе.

Міждисциплінарні зв’язки психології вищої школи.

Тісний міждисциплінарний зв’язок психології вищої школи з педагогікою вищої школи. Так, наприклад, розв’язуючи власне педагогічну (дидактичну) проблему методів навчання у ВНЗ, дослідник за допомогою психологічних методів вивчає пізнавальну діяльність студентів, ефективність якої зі свого боку залежить від психолого-педагогічного обґрунтування методів викладання.

Психологія вищої школи має тісні зв’язки з іншими галузями психології:з віковою психологією;соціальна психологія; з психодіагностикою, психологією наукової творчості, психологією праці та релігії, медична психологія, психологія особистості та іншими самостійними галузями психологічної науки. А також: педагогіка ВШ, методики викладання фахових дисциплін, філософія ВО, економіка ВО., соціологія ВО, методологія науокового дослідження, анатомія і фізіологія молоді та інше..

Психологія вищої школи як галузь психологічних знань має тісні зв’язки з іншими галузями науки психології:

зв’язок із педагогічною психологією визначається розв’язанням завдань управління навчанням студентів, забезпечення умов ефективного їх учіння, розробки принципів організації виховання студентської молоді;

зв’язок із віковою психологією забезпечується загальним принципом аналізу студентського віку як пізньої юності або ранньої дорослості;

соціальна психологія дає загальні орієнтири для аналізу студентської групи, визначення етапів її розвитку, забезпечення умов ефективності педагогічного спілкування і взаємин викладачів зі студентами.

Є зв’язок також з іншими галузями психології: психодіагностика, психологія наукової творчості, психологія праці та ін., які набули статусу самостійних галузей психологічної науки.

Останнім часом інтенсивно розвивається акмеологія – галузь психологічної науки, яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку людини на щаблі зрілості, зокрема досягнення нею високого рівня професійної майстерності; педагогічний менеджмент – спеціальний напрямок теорії менеджменту, який досліджує управління закладом освіти, роботою з класом, академічною групою (аудиторією).