1.Предмет психології вищої школи та її завдання

2.Основін категорії психології вищої школи та її зв’язок з іншими науками

3.Роль психолого-педагогічної підготовки майбутнього викладача вищої школи

4.Методологія науково-психологічних досліджень

5.Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи

6.Проблеми вищої освіти України на сучасному етапі розвитку та напрями її реформування

7.Психологічна характеристика пізнавальних процесів у студентському віці

8.Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи

9.Психологічна характеристика «Я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання

10.Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини

11.Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення

12.Психологічна сутність самовизначення особистості

13.Моряль як регулятивний чинник поведінки особистості

14.Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання

15.Девіантна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання

16.Зміст, причини та подолання суїцідальної поведінки студентської молоді

17.Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі ВНЗ

18.Причини, подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі

19.Психологічні особливості студентської молоді з адитивними формами поведінки

20.Здоровя і здоровий спосіб життя студенсткої молоді

21.Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі

22.Адаптація студентів0першокурсників до навчання у вищій школі

23.Особливості адаптації іноземних студенів до навчання у вищій школі

24.Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу

25.Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції

26.Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії (спеціальності) і здобуття вищої освіти

27.Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі

28.Професіоналізація як новоутворення студентського віку

29.Етапи розвитку студентської академічної групи

30.Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі

31.Порівняльна характеристика лідерства та керівництва

32.Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні

33.Студентська група та особливості її групової динаміки

34.Психологічна характеристика студентського колективу та його вплив на формування особистості студента

35.Психологічна служба ВНЗ, її функції, робота і значення

36.Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості

37.Шляхи розвитку творчих можливостей студентів

38.Психологічна характеристика само актуалізованої особистості

39.Втома та перевтома у навчальній діяльності студентів

40.Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності

41.Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання

42.Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні

43.Характеристика мотиваційної сфери студента

44.Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання

45.Мотиваціні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдача та їх вплив на процес навчання

46.Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів

47.Психологінчі особливості професійної адаптації викладачів ВНЗ

48.Зміст ат компоненти професійної готовності викладача до діяльності

49.Психологічна сутність професіоналізму діяльності викладача

50.Професійна спрямованість викладача, її види та роль у професійній діяльності

51.Педагогічні здібності, їх структура та рівні

52.Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача

53.Стилі діяльності викладача та ефективність навчання студентів

54.Сутність, види та роль рефлексії у професійній діяльності викладача

55.Рушійні сили розвитку особистості студента

56.Психологічні способи впливу викладача на студента

57.Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності

58.Сутність ат види індивідуального стилю діяльності викладача

59.Психолоігнча сутність авторитету викладача

60.Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика

61.Психологічні механізми виховання студентської молоді

62.Сета та особливості виховання у вищій школі

63.Взаємозвязок виховання та самовиховання студентської молоді

64.Сутність самовиховання і саморозвитку майбутнього фахівця з вищою освітою

65.Цілі та аспекти професійно-педагогічного спілкування у вищій школі

66.Психологічні механізми взаєморозуміння у педагогічному спілкуванні

67.Психологічні бар’єри педагогічного спілкування та шляхи їх подолання

68.Причини та види конфліктів у вищій школі

69.Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі

70.Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи

71.Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент»

72.Основні типи поведінки при розв’язанні конфліктів

73.Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні

74.Психолоігна культура говоріння у педагогічному спілкуванні

75.Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні

76.Психологічна характеристика стилів педагогічного спілкування та їх вплив на навчально-професійну діяльності студентів

77.Психологінча культура викладача ВНЗ

78.Психотехнології збереження професійного здоров’я викладача

79.Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів

80.Стресові фактори роботи викладача ВНЗ

81.Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою

82.Маніпулювання та актуалізація у педагогічному спілкуванні

83.Екстра та інтроверти, їх психологічна характеристика, особливості взаємодії

84.Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу

85.Види взаємовідношень між соціонічними типами

86.Сумісність та квадральні відносини типів

87.Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії

1. Предмет психології вищої школи та її завдання.

Об’єктом психологічної науки є соціальні суб’єкти, їхня діяльність, зв’язки і відношення.

Предметом психології вищої школи є закономірність функціонування психіки викладача та студента і соціально-психол. Особливості їх взаємодії.

Із цих позицій предметом психології вищої школи є особистість викладача та студента в їх розвивальній педагогічній взаємодії. Вона досліджує роль «особистісного чинника» при впровадженні інноваційних технологій навчання і виховання у ВНЗ, психологічні умови і механізми становлення особистості майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр).

Психологія вищої школи вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності та закономірності науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів.

Психологія вищої школи вивчає закономірності функціонування психіки студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності та специфіку науково-педагогічної діяльності викладача, а також соціально-психологічні особливості професійно-педагогічного спілкування та взаємин викладачів і студентів.

Завдання психології ВШ:

1) Визначення рівня психологічної готовності першокурсників до навчання, а також розробка засад їх успішної адаптації.

2) Дослідження психологічних проблем підготовки науково-педагогічних кадрів під час навчання в магістратурі, аспірантурі.

3) Вивчення стану взаємин між викладачем і студентом для оптимізації психолого-педагогічної взаємодії.

4) Вивченя психологічних засад наукової творчості викладачів і студентів.

5) Підвищення рівня психологічної культури викладача і студента.

6) Надання психологічної допомоги всім учасникам психолого-педагогічного процесу.

До найважливіших практичних завдань психології вищої школи в період реформування вищої освіти в Україні належать:

розробка наукової, психолого-методичної бази для контролю за процесом, повноцінністю змісту та умовами психічного розвитку студентів, їх особистісним зростанням і професійним становленням, зокрема в умовах кредитно-модульної системи навчання;

обґрунтування оптимальних форм навчально-професійної діяльності та спілкування студентів, які сприяють засвоєнню ними всього розмаїття професійних функцій і важливих соціальних ролей;

розробка особистісно-орієнтованих технологій навчання студентів, психологічне обґрунтування інноваційних дидактичних проектів і педагогічних експериментів у вищій школі;

пошук ефективних шляхів (методів і засобів) забезпечення фундаментальної психологічної підготовки студентів, підвищення рівня їх загальної культури та психологічної компетенції як передумови демократизації, гуманітаризації та гуманізації освіти;

надання психологічної допомоги та підтримки всім учасникам педагогічного процесу, особливо в періоди особистісних криз і професійного самоствердження.

Серед актуальних науково-дослідних завдань психології вищої школи є такі:

психологічне обґрунтування професіограми сучасного фахівця вищої кваліфікації (педагога, психолога, лікаря, менеджера, інженера тощо), на основі якої має розроблятися державний стандарт змісту за напрямами і спеціальностями професійної підготовки в системі ступеневої вищої освіти;

виявлення соціокультурних, соціально-психологічних, психологічних і дидактичних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця, щоб проектувати індивідуальну траєкторію професійного становлення кожного студента протягом усіх років його навчання;

розробка психологічних засад формування в студентів і викладачів національної самосвідомості, активної громадянської позиції, ментально-духовних настанов стосовно «рідномовленнєвих обов’язків» (І. Огієнко) і розвитку україномовного освітнього простору;

вивчення психологічних закономірностей діалогу студента і комп’ютера та розробка психологічних основ комп’ютеризації навчального процесу у вищій школі;

дослідження психологічних проблем підготовки науково-педагогічних кадрів, становлення особистості майбутнього викладача протягом навчання в магістратурі та аспірантурі;

вивчення психологічних засад наукової творчості, вдосконалення професіоналізму й підвищення педагогічної майстерності викладачів.

До діагностично-корекційних завдань психології вищої школи належать:

розробка методів професійної орієнтації старшокласників (зокрема тих, хто має покликання до педагогічної професії, для свідомого обрання ними педагогічного фаху) та обґрунтування системи професійного відбору молоді до вищих навчальних закладів (особливо до тих, хто здійснює професійну підготовку за педагогічними напрямами);

діагностика настанов студентів щодо самого себе задля формування позитивної «Я-концепції» – ядра особистості майбутнього фахівця;

визначення рівня психологічної готовності першокурсників до навчання у вищій школі та розробка передумов успішної їх адаптації;

вивчення стану взаємин викладачів і студентів, щоб налагоджувати оптимальну педагогічну взаємодію, конструктивно розв’язувати можливі міжособистісні конфлікти.