
- •Навчальний посібник з дисципліни «основи філософських знань»
- •Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •Основні джерела філософії
- •Світогляд як духовно-практичне засвоєння світу
- •Типи світогляду
- •Світобачення та його принципи
- •Предмет і функції філософії
- •Філософія в системі культури
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •2. Стародавня філософія як зародок і колиска всіх наступних типів філософії
- •3. Людина – змістовне ядро всіх проблем стародавньої філософії
- •4. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії
- •5. Проблеми філософії Стародавнього Китаю
- •6. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість
- •1. Зміни світогляду при переході від античності до Середньовіччя
- •Порівняння античного та середньовічного світоглядів
- •2. Роль християнства у становленні середньовічної філософії
- •Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії
- •Особливості розвитку філософії Нового часу
- •Основні протилежні напрями у філософії Нового часу
- •Емпіризм
- •Френсіс Бекон
- •Томас Гоббс
- •Джон Локк
- •Джордж Берклі
- •Раціоналізм
- •Рене Декарт
- •Бенедикт Спіноза
- •Готфрід-Вільгельм Лейбніц
- •Філософія Просвітництва
- •Блез Паскаль
- •Поль Анрі Гольбах
- •Вольтер (Марі Франсуа Аруе)
- •Шарль Луї Монтеск’є
- •Німецька класична філософія
- •Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм
- •Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх – хх століть.
- •Програми радикального оновлення філософії: філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя
- •Некласична філософія хх століття: основні напрямки та їх особливості
- •Джерела української філософської культури
- •Становлення українського неоплатонізму XIV – XVI століть
- •Філософська думка українського ренесансу.
- •Специфіка Реформації в Україні
- •Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях
- •Г.Сковорода – родоначальник української класичної філософії
- •Філософія т.Г.Шевченка
- •8.Академічна філософія хіх століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї
- •9.«Культурне відродження» 20-х та філософське відродження 60-х років хх століття
- •10. Сучасна філософська думка в Україні
- •11. Філософська думка української діаспори
- •Поняття «онтологія», «буття», «небуття»
- •Фундаментальне значення проблеми буття у філософії
- •Основні виміри буття.
- •Світ як всеохоплююча реальність
- •Єдність природи, суспільства і людини
- •Практичні витоки людського поділу реальності на об’єктивну та суб’єктивну
- •Єдність матерії, руху, простору, часу. Основні категорії онтології
- •Сутність свідомості. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об’єктивної та суб’єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •Проблематика походження та розвитку свідомості
- •Свідомість і мова.
- •Структура та функції свідомості. Суспільна свідомість, її форми.
- •Свідомість та самосвідомість, свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові явища людської свідомості та психіки
- •Проблема вибору свободи і відповідальність
- •Діалектика – вчення про розвиток
- •Загальні ознаки і людський критерій розвитку
- •Принципи діалектики
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •Антиподи діалектики
- •Поняття «гносеологія». Знання та пізнання. Об’єкт і суб’єкт пізнання
- •Проблема пізнання у філософії
- •Рівні та форми пізнання. Чуттєве і раціональне пізнання
- •Опосередковане та безпосереднє пізнання
- •Творчість, логіка, інтуїція у пізнанні
- •Проблема істини
- •Практика як критерій102 істини
- •Практика як спосіб ставлення і відношення людини до світу і до самої себе.
- •Види практики
- •Знання і мудрість
- •Методологія
- •Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки. Емпіричне та теоретичне пізнання.
- •1. Поняття суспільства у філософії
- •2. Основні підходи до розуміння суспільства
- •3. Суспільство як самоорганізована та саморозвинена система
- •4. Роль географічного природного середовища у житті суспільства
- •5. Демографічні чинники суспільного розвитку
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства
- •7. Політична система суспільства
- •8. Громадянське суспільство
- •9.Сутність духовного життя суспільства. Поняття «культура».
- •10. Історичні типи суспільства. Поняття «суспільно-економічна формація» і «цивілізація».
- •11. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •Філософська концепція людини – основа наук про людину.
- •Сутність людини
- •Праця і мова – фактори становлення і розвитку особистості110
- •Проблема людини в історії філософії
- •Філософський зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особистість»
- •Типологія особистості
- •Проблема відчуження людини і шляхи його подолання
- •Відносини особистої залежності
- •Відносини речової залежності
- •Вільна асоціація індивідів
- •Самореалізація особи
- •Роль особистості в історії
- •Сенс життя людини, його самоцінність
- •Проблема людського щастя
- •Поняття «аксіологія»
- •Місце аксіології в системі культури
- •Цінності як визначальні характеристики людського буття
- •Людина в системі цінностей
- •Структура цінностей
- •Цінність як ядро духовного світу людини
- •Проблема суб’єктивного вибору. Цінність як регулятор поведінки людини
- •Ціннісні орієнтації
- •Вищі духовні цінності і життєвий сенс.
- •Глобальні проблеми: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
Навчальний посібник з дисципліни «основи філософських знань»
КОНКУРС: «Педагогічні інновації»
НОМІНАЦІЯ: «Сучасний навчальний посібник»
2014
Укладач:
Малихін Ю. В., викладач суспільних дисциплін, спеціаліст І категорії;
Рецензент:
В.М.Слюсар, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка
Навчальний посібник включає в себе матеріали, у яких висвітлюються проблеми філософії відповідно до типової навчальної програми, затвердженої Комісією з філософії Науково-методичної ради МОН України (протокол №2 від 02.02.2005 р.) та Вченою радою НМЦ вищої освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №5 від 26.05.2005 р.). У ньому зібрано та систематизовано всі необхідні дані для поглиблення знань студентів та вивчення ними матеріалу самостійно.
Для викладачів, та студентів, а також для всіх, хто цікавиться філософією.
Рекомендовано цикловою комісією
суспільних дисциплін
Протокол №15 від 04.04.2014 р.
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………....….2
Філософія як специфічний тип знання………………………………….….……5
Філософія Стародавнього світу………………………………………………....14
Філософія доби європейського Середньовіччя та епохи Відродження……...27
Філософія Нового часу…………………………………………………………..36
Філософія ХІХ – ХХ століть……………………………………………………47
Філософська думка в Україні…………………………………………………...72
Проблема буття у філософії……………………………………………..…….111
Духовний вимір людського буття……………………………………………..126
Основи філософського вчення про розвиток…………………………………139
Основний зміст пізнавальної діяльності……………………………………...151
Філософський аналіз суспільства……………………………………………..170
Філософська концепція людини……………………………………………….191
Цінності в житті людини і суспільства……………………………….………210
Література………………………………………………………………………224
ВСТУП
Динамічні процеси сучасного суперечливого світу ставлять кожну людину в складні умови соціального життя. Зростаюча напруга, пов’язана зі зміною ціннісних орієнтацій, необхідність пошуку і швидкого знаходження рішень, стресові ситуації – усе це проблеми людського буття, збереження і розвитку особистості, її внутрішнього світу, світоглядної культури.
Призначення філософії – бути в «опозиції» до емпіричної соціальної дійсності, бачити недосконалість світу повсякденної реальності, суспільних відносин, руйнувати установлені стереотипи, шукати шляхи гармонізації людини і навколишнього світу. Сучасна філософія є узагальненою філософською думкою людства, що ґрунтується на теоретичних надбаннях, здобутих у глибинах кожної національної філософії. Ідейною основою сучасної філософії є загальнолюдські пріоритети і цінності. Вивчення філософії стає однією з головних передумов входження кожної молодої людини в загальнокультурний світовий контекст.
У більшості країн світу філософія посідає чільне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарної освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Вищий навчальний заклад покликаний вчити студента сміливо висловлювати і захищати власну точку зору. Оволодіння філософією допомагає студенту стати не просто «вузьким спеціалістом» у певній галузі, а фахівцем, який уміє мислити і діяти самостійно.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
основні поняття дисципліни;
предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії;
форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання;
основні етапи історії розвитку філософської думки: основні парадигми філософствування, значення і сенс основних досягнень кожної філософської епохи;
видатних мислителів кожної філософської епохи;
основні форми буття;
сутність діалектики: людський критерій розвитку, принципи, категорії, закони;
походження, форми, структуру, функції свідомості;
зміст філософського вчення про пізнання, істину;
основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності;
основні положення філософської концепції суспільства;
основні положення філософської концепції людини;
зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем;
основні положення філософської проблеми цінностей в житті людини та суспільства;
формаційний та цивілізаційний підходи в трактуванні історичного суспільного розвитку, рушійні сили суспільного розвитку, роль насильства і особистості в суспільному розвитку.
Вміти:
розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи, бачити та логічно пояснювати внутрішні зв’язки між основними напрямками філософії;
з’ясувати основні фактори виникнення, розвитку та змін філософських знань відповідно історичної доби;
давати наукову характеристику філософським вченням видатних мислителів минулого і сучасності;
порівнювати, пояснювати, аналізувати, критично оцінювати духовні і релігійні явища, орієнтуватися у багатому світі духовної культури;
логічно, науково пояснювати основний зміст питань онтології та гносеології;
застосовувати отримані знання з онтології для вирішення питань гносеології;
творчо підходити до вирішення професійних питань;
свідомо використовувати наукову методологію у різних видах діяльності, на основі новітніх методик та провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;
неупереджено, науково, логічно аналізувати та оцінювати явища суспільного життя і виявляти роль особистості в історичному розвитку;
розрізняти формаційний та цивілізаційний підходи в трактуванні історичного суспільного розвитку; виявляти фактори, що визначають прогресивні і консервативні тенденції розвитку суспільства та формування особистості;
порівнювати цінності загальнолюдські, національні, особистісні;
розробляти на основі отриманих знань програми подолання відчуження особи у студентських колективах і молодіжних групах, допомагати самореалізації студентам, підтримувати здоровий режим роботи і відпочинку; знаходити шляхи прискорення прогресу і методи нейтралізації та усунення негативних явищ в суспільстві та діяльності людини;
розробляти проекти для вирішення глобальних проблем людства;
раціонально-критично оцінювати духовну спадщину людства і свого народу;
користуватися науковою термінологією;
самостійно працювати з додатковою літературою, складати конспект, тези, готувати реферати, доповіді, брати участь у дискусіях, семінарах;
аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;
застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті.
Посібник з дисципліни «Основи філософських знань» підготовлений для студентів відповідно до навчальної програми, затвердженої Комісією з філософії Науково-методичної ради МОН України (протокол №2 від 02.02.2005 р.) та Вченою радою НМЦ вищої освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №5 від 26.05.2005 р.), яка передбачає 54 години на вивчення даного курсу.
Призначення посібника полягає у поглибленні та систематизації знань набутих студентами під час аудиторних занять, а найголовніше – для самостійної роботи, так як жоден із підручників не має всієї інформації передбаченої програмою вивчення дисципліни.
ТЕМА: ФІЛОСОФІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП ЗНАННЯ