12. Протокольні візити, або візити ввічливості

Категорія: Дипломатичний протокол та етикет-2

Опубліковано: Понеділок, 14 січня 2008, 00:00

Після вручення вірчих грамот посол наносить візити офіційним осо­бам, політичним і громадським діячам країни перебування, а також своїм колегам - главам дипломатичних представництв, з якими його країна підтримує дипломатичні зносини, починаючи з дуаєна. Оскільки такі візи­ти не передбачають обговорення або вирішення будь-яких важливих питань, проблем, а наносяться з метою особистого знайомства, вислов­лення уваги особі, їх вважають протокольними, або візитами ввічливості.

 

Черговість здійснення візитів визначається відповідно до місцевого протоколу. В Україні обов'язковими є візити керівництву МЗС, директо­ру дипломатичного департаменту, який курирує країну посла. УДП на­дає допомогу в організації візитів керівництву країни. Порядок протоко­льних візитів, які наносяться дипломатичним представникам, визнача­ється їхнім старшинством за дипломатичним списком. Як правило, від­відавши кількох послів за списком, дипломатичні представники відві­дують послів країн регіону акредитуючої держави. Протокольний візит передбачає нанесення візиту у відповідь.

 

Щодо візитів колегам по дипломатичному корпусу, то існує протоколь­не правило: посол першим наносить візити лише послам. Після отримання особистої ноти про вручення вірчих грамот певним послом та після напра­влення ноти у відповідь візити до нього здійснюють посланники й повірені у справах, тимчасові повірені у справах як старшому в протокольній ієрар­хії. Посол наносить їм візити у відповідь. Візити наносяться одночасно і главам дипломатичних представництв, і діячам країни перебування. Вра­ховуючи незначну тривалість протокольних візитів (15-25 хвилин), вони можуть наноситися протягом одного дня двом-трьом особам. Протокольні візити передбачають проведення візитів у відповідь. У минулому візити у відповідь наносилися протягом 24 годин після отриманого візиту. Відома радянська жінка-дипломат О.Коллонтай у своїй телеграмі в Центр повід­омляла про нанесення протокольних візитів після вручення вірчих грамот королю Норвегії, прем'єр-міністру, заступнику міністра закордонних справ, шефу протоколу. Візити у відповідь їй були нанесені вже наступного дня. У наш час фахівці з дипломатичного протоколу радять складати візити у відповідь протягом 8-12 днів. У країнах з чисельним дипломатичним корпусом главам дипломатичних представництв доводиться наносити до 100 візитів, а з візитами у відповідь це число зростає до 150-170. Тому на нанесення протокольних візитів дипломатичний представник витрачає в середньому три-чотири місяці. Висловлюються думки про необхідність перегляду практики проведення протокольних візитів. Так, в одній з країн дуаєн запровадив звичай не наносити візити у відповідь. У деяких краї­нах з метою спрощення встановлення контактів з дипломатами новий ди­пломатичний представник організовує дипломатичний прийом, потім на­носить візити у відповідь особам рівного й вищого рангу, іншим направляє візитну картку й картку дружини відповідно до списку присутніх на прийо­мі. Офіційні особи країни перебування замість візиту у відповідь беруть участь у прийомах, які влаштовує посол.

Дипломатичний представник при нанесенні протокольних візитів з метою розширення контактів може на власний розсуд збільшити реко­мендований список офіційних осіб.

 

Нанесення візитів, підтримання зв'язків - професійний обов'язок всіх ди­пломатичних співробітників посольств. Дипломати наносять візити своїм іноземним колегам: радник - радникам, торговий аташе - торговим аташе тощо. Рівень офіційних осіб, яким дипломат складає візити, залежить від його посади. Якщо виникає необхідність нанесення візиту високопосадовій особі, дипломатичного співробітника супроводжує і представляє посол.

 

Дружина дипломатичного представника наносить візити дружинам осіб, яким наніс візити її чоловік. Серед них відповідно до місцевої прото­кольної практики можуть бути дружини глави держави та уряду, міністра закордонних справ, дружини послів, а також жінки, які займають провідне положення в країні перебування. Загальне правило цих візитів - з їх про­веденням не поспішати. Передбачається, що дружинам потрібен деякий час на облаштування побуту родини. Дружина голови дипломатичного представництва може складати візити самостійно, з чоловіком або з дру­жиною дуаєна, яку вона просить її супроводжувати. Зауважимо, що нехту­вати загальноприйнятими умовностями неприпустимо. Дружина радянсь­кого посла в Сенегалі Галина Єрофеєва у своїх мемуарах згадувала, що після приїзду в країну не надала належного значення нанесенню протоко­льних візитів дружинам колег чоловіка. Коли одного разу радянський по­сол запросив на обід посла Італії з дружиною, остання відмовилась при­йняти запрошення, мотивуючи відмову порушенням порядку нанесення візитів ввічливості. Дружині радянського посла довелось терміново нано­сити протокольний візит дружині італійського посла та наступного дня приймати візит у відповідь, щоб встигнути до вказаного обіду.

Якщо посол не встиг нанести візит ввічливості дипломатичному пред­ставникові, який організовує дипломатичний прийом, то для того, щоб взя-ньому участь, він повинен або зробити візит не за протокольним ста­ршинством, або повідомити господаря, щоб той розглядав його участь у ппийомі як візит. У такому випадку візит у відповідь не потрібен.

 

Через деякий час посол сам починає отримувати ноти від диплома­тичних представників про вручення ними вірчих грамот главі держави. Згідно з протоколом відповідь на такі ноти, нанесення візитів у відповідь, обов'язкові.