2. Дипломатія, дипломати та дипломатичний протокол та етикет.

Дипломатія, як особливий вид повсякденної державної діяльності війшла в обіхід на рубежі 16-17 віків, коли при дворах монархів з’явились постійні дипломатичні представники, а в системі державних органів—спеціальні відомства, які займалися листуванням між главами держав, прийомами іноземних делегацій та послів, переговорами і т.д.

Методи та засоби дипломатії змінювались разом із зміною цілей та задач зовнішньої політики держав на різних етапах розвитку суспільства.

Дійовим каналом дипломатії служать посольства, місії та інші представництва Міністерства закордонних справ.

В сучасному світі все більше значення як форма дипломатії набуває діяльність міжнародних організацій, в першу чергу ООН.

Слова ’дипломат’, ’дипломатія’ походять від греческого слова ’диплома’. Дипломат—співробітник відомства закордонних справ, який здійснює зовнішньо-політичні зв’язки своєї країни з іншою державою або державами.

Дипломатія як сукупність форм, методів та засобів, які використовуються для здійснення зовнішньої політики держави, і дипломати як державні службовці, закликані вести офіційні справи між урядами, змінювались в ході суспільного розвитку.

Дипломатичний протокол—це сукупність загальноприйнятих правил, традицій та умовностей, які дотримувались урядами, відомствами закордонних справ, дипломатичними представництвами, офіційними особами в міжнародному спілкуванні.

В наш час обов’язкове чітке дотримання норм дипломатичного протоколу, коли відбувається визнання нових держав, встановлення дипломатичних відносин, призначаються глави дипломатичних представництв, вручаються повірчі грамоти, здійснюються дипломатичні візити, проводяться бесіди, переговори, підписуються договори та угоди, організовуються зустрічі та проводи офіційних делегацій, скликаються міжнародні ради, конференції, здійснюється реагування на різного роду святкові, а також траурні події.

Особливо слідує відмітити дотримання етикету державного гімну та державного прапору.

У відповідності з дипломатичним протоколом відбуваються дипломатичні прийоми, ведеться дипломатичне листування, здійснюється представницька робота з дипломатичним корпусом.

5. Протокол в оон та інших міжнародних організаціях.

Протокольна служба ООН структурно входить до канцелярії Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй. Її співробітники займаються усіма питаннями, які пов’язані з перебуванням постійних представників в США (реєстрація членів представництв, видача посвідчень ООН, видання ’’Голубої книги’’, яка містить склад постійних представництв та різних організацій ООН; забезпечення через амереканську владу надання дипломатичному персоналу імунітетів та привілеїв; здійснення посередництва між представництвами та місією США за всіма адміністративними питаннями; забезпечення протокольних заходів Генерального секретаря ООН).

Головними функціями протокольної служби є: оформлення прийому нових країн в члени ООН; зустріч високопоставлених гостей, забезпечення їх перебування в штаб-квартирі ООН; вручення повноважень новим постійним представникам; підняття державних прапорів; дотримання та спостерігання за зберіганням порядкустаршинства при розміщенні делегацій держав-членів ООН.

Основні елементи протокола на конференціях: зустрічі (проводи), робоча мова, ’председательствование’, розсадка, привілеї та імунітети