5 Охорона навколишнього середовища

5.1 Джерела забруднення навколишнього середовища

У більшості країн світу багато забруднювачів утворюються в результаті діяльності промисловості по переробці нафти або систем обігріву нафтопродуктами. Біля 60% від їх загального числа припадає на автомобільний транспорт. Ці забруднювачі характеризуються як первинні, що під дією водяної пари, кисню, світла та інших домішок утворюють вторинні забруднювачі, такі як сульфати, озон, нітрати й органічні сполуки. Спільна присутність у повітрі первинних і вторинних забруднювачів створює так званий смог. Первинні і вторинні забруднювачі впливають не тільки на природу, але й на людину. Забруднювачі у своїй більшості канцерогенні.

На промисловому майданчику установки підготовки газу Горобцівської УКПГ функціонують стаціонарні та залпові джерела викидів речовин, що забруднюють атмосферу. Ці викиди не можуть перевищувати гранично допустимі викиди в атмосферу, які встановлені ГОСТ 17.2.3.02.

До стаціонарних викидів належать :

• Вогневий підігрівач;

• Факельний амбар;

• Площадка складу конденсату;

• Дренажна ємність;

• Площадка ємностей інгібітору;

• Технологічна насосна;

Залповими джерелами викидів є факельні амбари свердловин при їх технологічних продувках. На свердловинах двадцять разів на рік, протягом чотирьох годин відбувається продувка свердловин природним газом, який потім спалюється на факелі.

Концентрація шкідливих речовин на границі санітарно-захисної зони (радіус -1000 м) не перевищує гранично допустимих концентрацій згідно розрахунку.

Аналізом оцінки впливу на навколишнє природне середовище визначені основні забруднюючі речовини, що виділяються у атмосферне повітря під час експлуатації об’єкту: оксид вуглецю, діоксин азоту, метан, спирт метиловий, сажа, граничні вуглеводні.

Засобами захисту атмосфери від понаднормативного забруднення атмосфери викидами оксидів вуглецю та азоту є забезпечення ефективного розсіювання вказаних токсикантів через високі димові труби, оптимальна витрата палива, регулярний контроль за вмістом шкідливих речовин у димових газах, своєчасне регулювання процесів згорання палива з метою досягнення номінальних еколого–технічних характеристик газоспалюючого обладнання.

Для запобігання надмірного забруднення атмосфери при аварійних зупинках технологічного процесу з порушенням герметичності обладнання, передбачена можливість скидання технологічних рідин у резервні ємності методом перетискування.

Дотримання всіх вимог техніки безпеки в технологічному регламенті ризик захворюваності обслуговуючого персоналу надто мінімальний. Ризик захворюваності населення найближчих населених пунктів від діючої Горобцівської УКПГ повністю відсутній.

Методики вимірювання вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні забезпечувати селективне визначення речовини на рівні 50% гранично допустимої концентрації з похибкою, яка не перевищує ±25%.

5.2 Боротьба з забрудненням навколишнього

Проблема забруднення води . Основними джерелами забруднення води є промислові підприємства, які скидають у річки і водойми неочищені стоки. Вода забруднюється також змитими з полів мінеральними добривами та отрутохімікатами. До них додаються побутові стоки. Забруднена вода стає непридатною для пиття, купання та поливу рослин. Небезпечно забрудненими є багато річок та озер на різних материках. “Стічними канавами” Європи називають річки Рейн і Дунай. До них можна віднести й наш Дніпро.

Забруднену воду річки несуть у моря й океани. Там додається ще й забруднення нафтою внаслідок аварій трубопроводів і танкерів, що її транспортують. Нафта утворює на поверхні води нафтову плівку, яка перешкоджає надходженню кисню, а тому небезпечна для всього живого. Нині значна частина поверхні Світового океану вкрита нафтовими плямами і перетворена на безжиттєву пустелю. Сильно забруднені Північне і Балтійське моря, Мексиканська і Перська затоки.

Основними заходами боротьби із забрудненням води є очищення стоків, що надходять у водойми. Велике значення має запровадження сучасних безстічних технологій у промисловому виробництві.

Проблема забруднення грунтів . Практично всі забруднюючі речовини, що спочатку потрапили в повітря, згодом опиняються у ґрунтах. Крім того, ґрунти забруднюються і при надмірному внесенні в них отрутохімікатів та мінеральних добрив. Самоочищення землі відбувається дуже повільно, тому отруйні хімічні речовини нагромаджуються там. Їх поглинають рослини, вживання яких викликає захворювання людей і тварин. Щоб запобігти забрудненню ґрунтів, мінеральні добрива потрібно вносити дуже обережно, у науково обґрунтованій кількості.

Проблема радіоактивного забруднення . Забруднення місцевості радіоактивними речовинами може виникнути внаслідок аварії на атомній електростанції. Радіоактивні речовини спричиняють зовнішнє і внутрішнє опромінення людини, що викликає надзвичайно небезпечні для життя захворювання. Унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні у 1986 р. радіоактивно забрудненими виявилися території багатьох областей.

Райони екологічного лиха. Райони з катастрофічним забрудненням природного середовища називають районами екологічного лиха. Такими, наприклад, є південні райони Африки, надмірно забруднені викидами численних ТЕС і промислових підприємств. В Євразії районами екологічним лиха є Аральське море і Перська затока, в Україні – 30-кіломерова зона навколо Чорнобильської АЕС, частини Донецької і Луганської областей

Перелік використаної літератури

• Технологічний регламент на експлуатацію Горобцівського УКПГ ТР-2-03-11

• http://poltavagaz.com.ua/

• http://www.poltava.pl.ua/tag/425/

• http://www.eco-live.com.ua/book/tekhnoekologiya/115-zabrudnennya-navkolishnogo-seredovishcha-naftoproduktami