
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Архітектурні конструкції”
Розрахункова робота №1
Кліматичний аналіз району будівництва
Вик. ст. гр. АР-205 Сай В.В.
Перевірила доц. Шулдан Л.О.
Львів - 2014
Географічне положення:
Житомир на карті України Житомирська область
Житомир - місто на північному заході України, адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району. Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області 29 832 км ², що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область входить до числа найбільших на Україні і поступається лише чотирьом областям. Географічні координати міста на карті: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д
Історична довідка:
Один з найстаріших міст Стародавньої Русі. Датою заснування Житомира вважається 884 рік. За легендою , назва міста походить від імені дружинника князів Аскольда і Діра , Житомира. У давнину місто було центром поселення житичів , що входили в племінний союз древлян. Перша літописна згадка міста Житомир відноситься до 1321, коли князь Гедимін приєднав місто до Великого Литовського князівства. У цей час у місті швидко розвивалися ремесла, збільшується обмін товарів. З 1795 роки Житомир входить до складу Російської Імперії. Від 1804, за указом царського уряду, Житомир офіційно стає адміністративним центром Волинської губернії. Ще з часів середньовіччя Житомир був адміністративним центром регіону, а 26 квітня 1920 в Житомирі Юзеф Пілсудський виступив із зверненням до українського народу, підтвердивши його право на незалежність і власний вибір державного устрою Наприкінці липня 1919 Житомир знову опинився в зоні бойових дій. З 1943 по 1944 рік проводилася Житомирсько-Бердичівська наступальна операція. За період 1957–1990 років у місті побудовані десятки промислових, транспортних, будівельних, інженерних об'єктів. Серед них — льонокомбінат, заводи хімічного волокна, верстатів-автоматів, «Промавтоматика», «Електровимірювач», металоконструкцій, огороджувальних конструкцій, м'ясокомбінат, завод лабораторного скла, паперова фабрика (яка випустила перші кілограми паперу в червні 1962) тощо. Чисельність зайнятих у промисловому виробництві тільки за 1968–1976 р. зросла вдвічі. У місті з'явилися нові вищі, середні спеціальні, науково-дослідницькі, проектно-конструкторські організації, розвивалися установи культури, спорту, туризму.
Герб Соборна площа, центр
Рельєф:
Житомирська область має вигляд хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі. Грунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га.
Водойми:
Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.
Перспектива розвитку:
В Житомирській області розвинута соціальна інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї. Житомир є важливим економічним і промисловим містом. У перспективі розвитку міста – створення підприємств, які б перетворювали сировину на готовий продукт, що не тільки покращить економічне становище міста і країни.
Температурний режим:
Загальні кліматологічні показники архітектурно-будівельного кліматичного району:
Кліматичний район |
Температура повітря ºС |
Кількість опадів за рік, мм |
Відносна вологість повітря, % |
Середня швидкість вітру у січні, м/с |
|||
Середня за |
Абсолютний мінімум |
Абсолютний максимум |
|||||
січень |
липень |
||||||
І – Північно-Західний |
Від -5 до -8 |
Від +18 до +20 |
Від -37 до -40 |
Від +37 до +40 |
Від 550 до 700 |
Менше 65 |
Від 3 до 4 |