Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Трудове,соц.Друца.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
180.56 Кб
Скачать

15.Трудова правосуб’єктність працівників

Трудова правосуб'єктність завжди означає здатність громадянина, організації (роботодавця), трудового колективу своїми діями набувати суб'єктивні права та обов'язки, що становлять зміст конкретних правовідносин.

Необхідно сказати, що фактична здатність до праці та здатність до праці як категорія юридична, тобто трудова правосуб'єктність, поняття не тотожні. Фактична здатність до праці виникає набагато раніше трудової право-суб'єктності, про наявність якої можна говорити тоді, коли у громадянина виникає здатність до систематичної, врегульо­ваної нормами права праці. На відміну від цивільного права трудова правоздатність і дієздатність виникають одночасно.

Трудова правосуб'єктність (правоздатність і дієздатність) працівників виникає за загальним правилом з 16 років. Із згоди одного з батьків або особи, яка його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, що досягли 15 років.

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийом на роботу учнів з 14 років в порядку, передбаченому ст. 188 КЗпП України. Крім вікового критерію, трудову право­суб'єктність характеризує і вольовий критерій. Не є суб'єкта­ми трудового права особи, визнані судом недієздатними.

Ще однією ознакою, яка характеризує правосуб'єктність працівників за трудовим правом, є стан здоров'я працівника.

За певних обставин на реалізацію громадянами своєї правосуб'єктності має вплив судимість. Проте це відбувається тільки в тому випадку, коли вона настала внаслідок кримінального покарання за корисливі злочини і коли особа претендує на посаду, пов'язану з матеріальною відповідальністю.

16. Трудова правосуб’єктність роботодавця

Трудова правосуб’єктність юридичних осіб виникає з моменту їх державної реєстрації. Трудова правосуб’єктність роботодавців — фізичних осіб виникає з досягнення повноліття. Всі роботодавці як володільці трудової правосуб’єктності можуть бути поділені на такі види: роботодавці — юридичні особи і відокремлені підрозділи юридичних осіб; роботодавці — державні органи; роботодавці — фізичні особи.

Розглядаючи зміст трудової правосуб’єктності роботодавця, вчені вказували на ті ознаки, якими, на їх думку, повинен володіти суб’єкт, щоб стати самостійним учасником у сфері трудового права. Так,  М.Г. Александров визначав наступні ознаки:

  • право самостійно здійснювати прийом на роботу;

  • наявність відокремленого фонду заробітної платні;

  • окремий розрахунковий рахунок;

  • самостійний баланс[24].

17.Державні гарантії у сфері зайнятості

Гарантії забезпечення права громадян на працю визначені в ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення"

Держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні:

добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності;

захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботі і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;

безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей. Професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, всіма доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і перепідготовку;

компенсація матеріальних витрат у зв’язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили постійну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;

безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;

виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю членам сім’ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги;

Згідно з положеннями ст. 43 Основного Закону України кожен має право на працю. Це право включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Уперше Конституція заборонила використання примусової праці. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стани. У статті 44 Конституції України вперше закріплено право тих, хто працює, на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. У Конституції України відображено такі права, як право на відпочинок (ст. 45), на соціальний захист (ст. 46), на достатній життєвий рівень для себе і для своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48) та ін.