63.Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників

Підставою дисциплінарної відповідальності є трудове правопорушення — протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником трудових обов'язків.

Вирізняють два види трудового правопорушення — дисциплінарний проступок і трудове майнове правопорушення.

Загальним для цих правопорушень є невиконання працівником саме трудових обов'язків.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. У КЗпП не дається поняття дисциплінарного проступку й не розкриваються його обов'язкові елементи. Для дисциплінарного проступку характерні певні особливості.

Суб'єктом дисциплінарного проступку може бути громадянин, який перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем і порушив трудову дисципліну.

64.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень

Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень

         До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

         За кожне порушення трудової дисципліни може бути засто­совано лише одне дисциплінарне стягнення.

         При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.                    '

         Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідом­ляється працівникові під розписку.

Стаття 150. Оскарження дисциплінарного стягнення

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівни­ком у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XVцього Кодексу).

   1. Звичайний порядок оскарження дисциплінарного стягнен­ня — це звернення працівника з заявою до комісії по трудових спорах, як це передбачено ст. 221 і 225 КЗпП.

    2. Відповідно до ст. 124 Конституції України можливе і пряме звернення до суду з позовом про визнання недійсним (незаконним) стягнення, оголошеного працівнику. Такий висновок міститься в п. 8 постанови Верховного Суду України "Про засто­сування Конституції України при здійсненні правосуддя".

Стаття 151. Зняття дисциплінарного стягнення

         Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стяг­нення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарно­го стягнення.

         Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

65.Особливості дисц.Відповідальності прокурорів

Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України

Верховна Рада України; Постанова, Статут від 06.11.1991 № 1796-XII

ЗУ «Про прокуратуру»

Кодексу професійної етики та поведінки прокурорсько-слідчого працівника»

Щодо поняття «ганебний вчинок» яке міститься у ч. 3 ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» та «проступок, який порочить працівника прокуратури» (ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України), то вони є тотожними і за своєю суттю етико-правовими категоріями. Поняття «проступок, що порочить працівника прокуратури» (ганебний вчинок) входить до змісту більш широкого поняття «дисциплінарний проступок». Такими проступками (мається на увазі ганебними) слід вважати дії (бездіяльність) які суперечать положенням Кодексу професійної етики прокурора та дають реальну і достатню підставу вважати, що обов’язок прокурорсько-слідчого працівника чесно, неупереджено та незалежно виконувати свої професійні обов’язки порушено, а так само дії, що тягнуть за собою стійку негативну думку про моральний вигляд працівника прокуратури.

Членів дисциплінарних комісій при обласних прокуратурах пропонується обирати на чотири роки таємним голосуванням на конференціях прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури обласного рівня, а членів Вищої дисциплінарної комісії – на Всеукраїнській конференції працівників прокуратури.

Пропонуємо законодавчо закріпити наступну систему стадій дисциплінарного провадження: 1) службова перевірка і порушення провадження; 2) розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення; 3) виконання рішення по справі; 4) перегляд рішення по скарзі

В ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено строки, після закінчення яких до особи не можуть бути застосовані стягнення: один місяць з дня виявлення проступку (не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці); один рік з дня вчинення проступку. В ч. 3 ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України зазначається, що в разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.