Військова залежність: Обов’язок руських князів направляти воїнів до монгольського війська та брати участь у воєнних походах Наслідки

Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і князівств, завадило відродженню державності.

Утворення Галицького та Волинського князівств?

Галицьке князівство — князівство на території сучасної Галичини з центром у місті Галич, в якому з 1084 року правили князі династії Ростиславичів. Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів'я Дністра, Пруту й Серету, на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю.

Галицька земля відокремилася від Києва у ХІ ст. За заповітом вона дісталася онукові Ярослава Мудрого – Ростиславу. З часом цю землю було поділено між його синами: Рюриком, Володарем та Васильком. Це стало початком історії Галичини як окремого князівства. Ростиславовичі правили тут понад 100 років - з 1087р. по 1198 р. Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за князя Ярослава Осмомисла. Йому вдалося розширити князівство до узбережжя Чорного моря, він оволодів землями Бессарабії, частково валаськими і деякими придунайськими містами. Галичина за його князювання ще більше економічно зміцнилася. Він проводив активну зовнішню політику, мав дружні стосунки з Угорщиною, Німеччиною, встановив дипломатичні відносини з Візантією, Священною Римською імперією.

Волинське князівство (Володимирське князівство) — західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у місті Володимир.

Утворилося на землі волинян. Із Х ст. входило до складу Київської Русі. Центром князівства був Володимир. Першим князем став син Володимира Святославича Всеволод. Започатковане старшим синомЯрослава Мудрого Ізяславом по смерті батька.

В 1084 році в результаті виділення з Волинського князівства під владою синів князя Ростислава Володимировича виокремилось Перемишльське князівство.

В 1154 розділилося на Володимирське і Луцьке. Далі історія Волинського князівства зосереджується у Володимирському князівстві, на чолі якого став Мстислав II Ізяславич. Наприкінці 1160-х років воно було поділене між його синами. У другій половині XII ст. Волинсько-Володимирське князівство перетворюється на одне з найсильніших у Давній Русі. Найбільшої могутності воно досягло за князюванняРомана Мстиславича (1170—1205). Роман Мстиславич об'єднав Володимирське князівство з Галицьким.

Культурне та церковне життя Київської Русі?

Розвиток культури Київської Русі

Характерні риси та особливості:

· Мала зв’язки з візантійською культурою, культурами західноєвропейських та азіатських країн.

· Основою культури Русі були місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і світо- розумінню, народним традиціям і звичаям.

· Велику роль у створенні місцевої самобутньої культури відіграло дохристиянське культурне середовище

· Домінуючий вплив християнства на розвиток матеріальної і духовної культури Київської Русі

Основні досягнення:

Писем­ність · «Черти і рези», руські письмена. Кирилиця (43 букви).

Освіта · 1037 р. була відкрита перша бібліотека при Софійському соборі · 1086 р. у Києві була відкрита школа для дівчат

Наукові знання · Початкові медичні знання. Агапіт

Літера­тура · «Ізборник» · «Слово о полку Ігоревім»

Літопи­сання · «Повість минулих літ» Нестора, створена 1113 р.

Усна на­родна твор­чість · Казки, перекази, легенди, билини (із Х ст.)

Музична твор­чість · Пісні, танці · Професійні артисти — скоморохи · Музичні інструменти: гуслі, гудки, сопілки,

Архітек­тура · Київ: палац княгині Ольги, «місто Володимира», Десятинна церква, «місто Ярослава», Софійський собор, Успенський собор;

Образо­творче мисте­цтво · Мозаїки і фрески

У Київській Русі розвинулася багата матеріальна і духовна культура, потужним центром якої був Київ. З прийняттям християнства православна релігія піднесла рівень духовного життя, стала його ідеологічним фундаментом. Із введенням християнства була створена Київська митрополія, до якої належало 16 єпархій. У 1303 р. організовується, хоч і ненадовго, Галицька митрополія, що сприяло посиленню місцевого впливу на церкву Релігійність проявлялася в різних формах: щоденному відвідуванні церкви, співставленні своєї поведінки і вимог релігійних заповідей, читанні і засвоєнні молитов, релігійної християнської літератури. Будувалася велика кількість церков, щоб ними було охоплено все населення. Князі мали свої двірцеві церкви і тримали при собі окремих «духовних отців».. Церква здійснювала життєво необхідну, прогресивну справу, пропагуючи високі моральні загальнолюдські цінності та ведучи боротьбу з аморальними явищами, У кінці XII ст. в Києві діяли 17 монастирів, в Галичі — 5, у Чернігові — 3, Переяславі — 2. Всього на Русі в кінці XII ст. їх налічувалося 70. Монастирі і церкви були важливими осередками освіти, науки, літератури та мистецтва.