Скіфо-сарматська доба на укр землях?

Початок панування скіфів. У II пол. VII ст. до н.е. утворили політично-консолідоване об’єднання племен – Велику Скіфію, що проіснувала до III ст. до н.е. Все населення Скіфії поділялося на дві великі групи: мігруючі племена (скіфи-кочовики, населяли степові р-ни на схід від Дніпра та царські скіфи, які кочували узбережжям Азовського моря і степовим  Кримом) та осілі племена (елліно-скіфи-калліпіди поблизу м. Ольвія, скіфи-землероби на Лівобережжі, скіфи-орачі на захід від Дніпра).

В кінці V ст. до н.е. у скіфів утворилася рабовласницька держава на чолі з царем (“варварська демократія”).

III ст. до н.е. – період занепаду скіфської держави. Під тиском сарматських племен володіння скіфів значно зменшуються, їм вдалося зберегти лише вузьку смугу Ниж. Подніпров’я та Степовий Крим. Нова держава – Мала Скіфія, столиця м. Неаполь. Припинила своє існування Мала Скіфія на поч.ІІІ ст.  н.е.

Сармати займали широкі простори – від прикаспійських степів до Панонії(більш як 600 років).

Сформувавшись у заволзьких степах на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н.е. сарматські племена язигів, роксоланів, аорсів, а трохи пізніше й аланів.

Масове переселення сарматських племен на територію Північ. Причорномор’я  почалося з кінця ІІ ст. до н.е. Найбільшого розквіту сарматське суспільство досягло в І ст. н.е. Сарматське суспільство перебувало на перехідному етапі від докласових відносин, а господарство в цілому мало риси їх попередників. В бою користувалися арканами, довшими ніж у скіфів мечами, списами.

Охарактеризуйте основні досягнення неолітичної революції?

Перехід до землеробства і скотарства сприяв помітним змінам в організації суспільного життя: зростанню ролі парної сім'ї, розквіту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам'яних булав). Цей перехід суттєво вплинув і на світобачення людини, її духовний світ. Землеробський цикл, сезонне розмноження домашніх тварин вимагали розширення традиційного інформаційного кола, виникала необхідність накопичення нових знань. За нових обставин життя неолітична людина мусила не тільки враховувати кліматичні зміни та сезонний кругообіг явищ природи, а й передбачати їх. Під впливом нових знань про навколишній світ примітивна мисливська магія дедалі більше поступається місцем розвинутим землеробським та скотарським культам.

У період неоліту зародилася селянська (землеробська) цивілізація, яка незабаром стала панівною в Європі, аж до виникнення і широкої розбудови міст. її характерними рисами є аграрна економіка; ручна праця; мінімальне споживання і простий побут; уповільнений темп життя; органічне занурення в природу і залежність суспільного розвитку від природно-кліматичних ритмів; природно-демографічна саморегуляція (збільшення кількості харчових продуктів зумовлює посилене розмноження, зменшення— вимирання).

Грецькі міста-державив північному причорномор`ї ?

Причини заснування міст-колоній:

1Аграрна: До освоєння нових земель греків штовхала нестача землі

2Торговельна: Пошуки нових ринків збуту своїх товарів

3Сировинна: На нових землях греки шукали продукти і сировину, яких не вистачало на батьківщині (зерно, метали, будівельний ліс тощо)

4Соціальна: Переселення греків на нові землі відбувалося унаслідок соціально-політичних конфліктів

5 Воєнна: До пошуку нових земель греків примушувала агресія лідійців та персів

6Етнічна: Переселенський рух спричиняли міжетнічні конфлікти різноплемінного населення грецьких полісів

7Демографічна: Зростання населення внаслідок демографічного вибуху спричинило переселенські рухи

Особливості грецької колонізації Північного Причорномор’я: 1 Носила мирний та мала аграрний характер. 2 Незалежність відносно метрополії. 3 Поєднання стихійного і планового характеру.

Найбільші грецькі міста колонії: Ольвія(Бузький лиман, неподалік сучасного Миколаєва); Херсонес (Південно-західне узбережжя Криму, неподалік сучасного Севастополя); Пантікапей (Узбережжя Керчен- ської протоки, сучасна Керч); Тіра (Гирло Дністра, непода- лік сучасного Білгоро- да-Дністровського)

Особливості господарського життя

Сільське господарство:Провідна галузь — виробництво зерна;Розвиток садівництва і городництва. Розвиток тваринництва: розведення биків, коней, кіз, вівців, ослів, свиней, курей, качок.

Ремесло і промисли:Було поширене залізоробне, ювелірне, склоробне виробництво, будівельна справа. Найбільшого розвитку набуло керамічне виробництво;Головні промисли: рибальський, мисливський і солевидобувний.

Торгівля:Колонії вели торгівлю з місцевими племенами і Східним Середземномор’ям;Торгівля з місцевою людністю мала переважно обмінний характер, у колоніях використовувалися гроші.

Причини занепаду античних міст-колоній Північного Причорномор’я: Загальна криза; Посилення натиску варварів