Наявність основних засобів виробництва, тис. Грн.

Види продукції	2012 рік,	2013 рік,	Темп росту,%
Будинки, споруди та передавальні пристрої	11566,0	11619,0	100,5
Машини та обладнання	9935,5	12673,1	127,5
Транспортні засоби	611,5	624,0	102,0
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	512,8	524,0	102,2
Багаторічні насадження	4,4	4,4	100
Інші основні засоби	140,4	140,1	99,7
Малоцінні необоротні матеріальні активи	369,7	372,5	100,8
Інвентарна тара	73,3	73,8	100,7
Разом	23213,6	26030,9	112,1

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як бачимо з таблиці, відбулося значне зростання основних засобів. За рахунок закінчення реконструкції хлібобулочного цеху та вводу в експлуатацію нового тістоприготувального відділення зросла вартість будинків та споруд на 0,5% що в свою чергу дозволить оптимізувати виробництво та покращити технологічний процес. Також зросла і вартість активної частини основних засобів: машин та обладнання на 27,5% у 2013 році, порівняно з 2012; транспортних засобів на 2%; інструментів,приладів на 2,2%. Збільшилась також і вартість інвентарної тари на 0,7%; малоцінних необоротних матеріальних активів на 0,8%, вартість інших основних засобів зменшилась на 0,3%. Всі ці зміни є наслідком зміни асортименту продукції, виготовленням нових видів продукції, для цих потреб і було придбане нове обладнання, інструменти, прилади, збільшення кількості замовлень по місту та області. В загальному вартість основних засобів виробництва у 2013 році зросла на 12,1%, порівняно з 2012 роком. Відповідно структура основних засобів показана в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Структура основних засобів виробництва, %

Види основних засобів	2012 рік,	2013 рік,
Будинки, споруди та передавальні пристрої	49,88	44,6
Машини та обладнання	42,8	48,78
Транспортні засоби	2,6	2,4
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	2,2	2,0
Багаторічні насадження	0,02	0,02
Інші основні засоби	0,6	0,5
Малоцінні необоротні матеріальні активи	1,6	1,4
Інвентарна тара	0,3	0,3
Разом	100,0	100,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

У 2012 році найбільшу частку у загальній структурі основних засобів займають будинки, споруди, передавальні пристрої (49,88%), тобто пасивна частина, а у 2013 році найбільшу частку становлять машини та обладнання (48,78 %), тобто активна частина. Частка основних засобів, що займають будинки, споруди та передавальні пристрої у 2013 році значно зменшилась, порівняно з 2012 (на 5,28 %). Також у 2013 році зменшилась частка транспортних засобів на 0,2% , інструментів, приладів, інвентарю також на 0,2%, інших основних засобів на 0,1 %, малоцінних необоротних матеріальних активів також на 0,2%. Частка багаторічних насаджень та інвентарної тари залишилася незмінною.

Структура основних засобів на комбінаті є задовільною, значна питома вага пасивної частини є необхідною передумовою нормального функціонування активної частини основних засобів.

Людські ресурси – специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів підприємства.

Однією з передумов успішного економічного розвитку як на мікро- так і на макрорівні є врахування інтересів людей у будь-яких діях, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємства.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Основними показниками праці і заробітної плати є: чисельність робітників; фонд оплати праці; їх професії та кваліфікації; преміальні виплати; витрати робочого часу тобто кількість відпрацьованих годин; кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних робіт; розрахунки з кожним працівником згідно діючого законодавства.

Фонд додаткової заробітної плати Білоцерківського хлібокомбінату складають: одноразові заохочення; матеріальна допомога; винагорода по підсумкам роботи за рік; винагорода за вислугу років; винагорода ветеранам за безперервний стаж роботи; оплата додаткових відпусток; соціальні пільги; нарахування до фонду оплати; інші витрати; лікарняні.

Фонд соціального розвитку: утримання гуртожитку; утримання медпункту; утримання їдальні (буфету) і здешевлення харчування; утримання дитячого садка; утримання профспілкового комітету; позика на будівництво житла; придбання путівок; благодійна допомога; утримання бази відпочинку „Ранок”; фонд захисту інвалідів; проведення культурно-масових міроприємств; перерахування до фонду накопичення; перевезення працівників; інші витрати; амортизація; навчання; поховання; відрядження; позика; реклама; автотранспорт.

Основними завданнями обліку праці і заробітної плати є :

• документальне оформлення відпрацьованого часу;

• контроль за використанням фонду оплати праці і премій;

• контроль за дисципліною праці і повним використанням робочого часу;

• контроль за виконанням завдань по росту продуктивності праці;

• своєчасний і правильний розподіл нарахованої заробітної плати і відрахувань на соціальне страхування по напрямках затрат при визначенні вартості продукції;

• здійснення правильних і своєчасних розрахунків по заробітній платі;збір інформації і групування показників по праці заробітної плати для складання бухгалтерської і статичної звітності.

Тарифні сітки (схема посадових окладів) формуються на основі тарифної ставки робітника першого розряду і міжкваліфікаційних співвідношень розмірів тарифних ставок наступних розрядів до першого. Для визначення тарифної ставки будь-якого розряду робітника треба користуватися тарифно-кваліфікаційним довідником. У якому вказується перелік виконаних робіт, що відносяться до того чи іншого розряду, і врахувати кваліфікацію робітника.

В процесі нормування праці розробляють і запроваджують норми затрат праці і норми часу на виконання робіт, норми виробітку за одиницю часу, норми обслуговування, чисельність працюючих. Власник має право самостійно визначати системи, форми і види оплати праці та посадові оклади. Держава гарантує лише дотримання власниками мінімальних розмірів та передбачених законодавством про працю гарантій і компенсацій.

Заробітна плата знаходиться в центрі уваги різних зацікавлених сторін – найманих працівників, власників, пенсійного фонду, податкових органів, профспілок, державних структур. Для кожної із сторін значення заробітної плати оцінюється по-різному, але повільність нарахування та утримання зачіпає інтереси всіх.

В рамках системи формування та регулювання фонду оплати праці на підприємстві використовуються:

• відрядно-преміальна  для оплати праці робітників основного виробництва, задіяних безпосередньо у виготовленні продукції (пекар-майстер).

• почасово-преміальна  для деяких професій основного виробництва (лаборант, контролер, мікробіолог), а також деякі професії, що обслуговують робітників основного виробництва (приймальник-здавальник). Також використовується для оплати праці керівників, спеціалістів, службовців.

- пряма відрядна – для оплати праці допоміжних робітників, труд яких впливає на продуктивність основних робітників (технолог, інженер-технолог);

- непряма відрядна – для оплати допоміжних робітників, які безпосередньо не впливають на виробничий процес (прибиральники, сторожа, підсобні робочі).

Таблиця 2.12