34. Реакції біологічної трансформації, їх характеристика.

Реакції біологічної трансформаціїї

На I стадії відбуваються такі основні реакції: окислювання, гідроліз, редукція. На даній стадїі у молекулу токсиканта вводяться групи з великою полярністю ( OH, CH, COOH, NH2 ). Утворюються більш токсичні речовини, більш активні по відношенню до вихідного (кодеїн - морфій). II стадія здійснюється за реакціями: - кон’югації; - синтезу.

Реакційні групи, які були введені в молекулу токсиканта на I стадїі біологічної трансформації зв’язуються з глікогеном, глюкаїном, цистаїном в результаті утворюються водорозчинні і нетоксичні сполуки, які виводяться сечовиною. Детоксикуюча – II стадія.

Реакції I та II стадії: Реакії окислення в ендоплазматичній сітці гепатоцитів (печінкових клітин) нітрити – нітрати; сульфіти і сульфіди – сульфати; гіпофосфати – фосфати.Редукція: альдегіди – первинні спирти; насичення подвійного зв’язку, As5+ - As3+.

Гідроліз: амідів і глікозидів. Синтез: відбуваються реакції між двома компонентами:1-токсикант ендогенного походження;2-продукт організму.

35. Розподіл, відкладання, накопичення токсичних речовин в організмі.

Розподіл токсичних речовин в організмі залежить від трьох основних факторів просторового, тимчасового й концентраційного.

Просторовий фактор визначає шляхи зовнішнього надходження й поширення отрути. Найбільша кількість отрути за одиницю часу надходить в легені, нирки печінку, серце. При інгаляційних отруєннях основна частина токсичних речовин надходить у нирки, а при пероральних – у печінку.

Концентраційний фактор, тобто концентрація отрути в біологічних середовищах, зокрема в крові, вважається основним в клінічній токсикології. Він дозволяє розрізняти токсикогенну й соматогенну фази отруєння.

Під тимчасовим фактором маються на увазі швидкість надходження токсичних речовин в організм і швидкість їх виведення з організму, тобто він відбиває зв'язок між часом отрути і його токсичним ефектом.

Деякі речовини проникаючи в організм мають властивість накопичуватись в окремих органах (наприклад ртуть у печінці). У разі накопичення вони посилюють шкідливу біологічну дію. Особливо небезпечне функціональне накопичення(свинець, миш’як, ароматичні вуглеводні), яке визиває зміни в функціях окремих органів. Накопичення токсичних речовин або їх ефектів (кумуляція матеріальна і функціональна) має важливе значення. В результаті матеріальної кумуляції токсичні речовини можуть нагромаджуватися в кістках, підшкірній клітковині. Особливо це характерно для важких металів (ртуті, свинцю).

36. Сорбція в біологічних системах. Види сорбції.

Сорбція – поглинання (вбирання) парів або газів твердими або рідкими речовинами. Тіло, що поглинає називається сорбентом, а речовини, які поглинаються – сорбтивами. Сорбційні прцеси широко застосовуютя в промисловості для очищення хімічних продуктів, газів, при збагаченні корисних копалин. У водних розчинах роль сорбенту часто виконують колоїди.

Види сорбції: адсорбція, абсорбція.

Абсорбція – процес поглинання певного компонента газової або парової суміші всім об’ємом рідкого поглинача. При газорідній абсорбції обидві фази рухомі й за певних гідродинамічних умов руху обох фаз, а також при додатковому впливі температурних ы концентраційних градієнтів на поверхні поділу можливий розвиток міжфазної турбулентності, що прискорює перенесення речовини.

Адсорбція – це поглинання певного компонента із газової суміші або розчину поверхнею твердого тіла – адсорбенту. При адсорбції із суміші двох або більше компонентів між ними виникає конкуренція за місце в сорбенті, внаслідок якої молекули із сильнішим силовим полем витісняють молекули із слабкішим полем ы займають іхні місця.