- •26. Поняття “кліренс токсиканту” та “кліренс органу”, період напіввиведення токсиканту, напівперіоди елімінації, напівперіод розподілу
- •27. Поняття харчові добавки, класифікація, застосування, біологічна дія.
- •28. Поняття шкідливість, критерії його визначення, основні показники. Розділи екологічної токсикології, їх завдання.
- •29. Практична класифікація токсичних речовин:
- •30. Предмет, завдання і методи екологічної токсикології.
- •31. Принципи класифікації отруєнь
- •32. Принципи класифікації токсичних речовин.
- •33. Принципи класифікації хімічно небезпечних об’єктів.
- •34. Реакції біологічної трансформації, їх характеристика.
- •35. Розподіл, відкладання, накопичення токсичних речовин в організмі.
- •36. Сорбція в біологічних системах. Види сорбції.
- •37. Ступені токсичності речовин.
- •38. Сучасні класифікації пестицидів, наслідки забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами.
- •39. Токсикологічна дія аміаку, формальдегіду на організм людини.
- •40. Токсикологічна дія продуктів перегонки нафти: бензином, керосином, соляркою та мастилами.
- •41. Токсикологічна та екотоксикологічна характеристика газів (оксидів вуглецю).
- •42. Токсикологічна характеристика металів (цинк, мідь, залізо).
- •43. Токсикологічна дія радіоізотопів на живі організми.
- •44. Токсикологічна дія речовин опікової дії на організм людини.
- •45. Токсикологічна дія сполук нітрогену (nh3, nh4oh) на організм людини.
- •46. Токсикологічна класифікація речовин.
- •47. Токсикологічний вплив сполук фтору на організм людини.
- •48. Традиційна антидотологія при отруєнні людей та тварин.
- •49. Транскутанна дія забруднювачів довкілля.
- •50. Транспорт ксенобіотиків в організмі.
28. Поняття шкідливість, критерії його визначення, основні показники. Розділи екологічної токсикології, їх завдання.
Шкідливість – це притаманна екологічним токсикантам властивість викликати кількісні та якісні зміни в біогеоценозі, які можуть призвести до несумісних з життям порушень та уражень дією на організми ( людей, тварин, рослин, грибів, мікроорганізмів). Основним критерієм, що обумовлює прояв шкідливості є величина токсодози ( кількісна характеристика екотоксичності БАР, що відповідає певному прояву порушення чи ураження структурних ланок у ланцюзі біогеоценозу).
Швидкість дії токсиканту зумовлена: токсичністю, величиною дози, шляхом введення.
Критерієм оцінки летючості є значення максимальної пружності пару та максимальної концентрації насичення пару.
Виділяють індивідуальну та колективну токсодози.
В основу всіх похідних показників характеристики летальної дії покладена формула, запропонована токсикологом H. Haber, яку він назвав коефіцієнтом смертельної дії (W):
W=Ct
29. Практична класифікація токсичних речовин:
1)Як промислові отрути використовуються:паливо,барвники,холодоагенти,метиловий спирт,хімреактиви.
2)сільськогосподарські хімічні речовини:пестициди та мінеральні і органічні добрива.
3)лікарські медичні препарати.
4)побутові хімікати:харчові добавки,засоби гігієни і косметики,засоби санітарії,авто і т.д.
5)біологічні рослинні і тваринні отрути в продуктах їх метаболізму.
6)мілітарні засоби:бойові отруйні речовини,сильнодіючі отруйні речовини.
7)побутові та виробничі відходи.
30. Предмет, завдання і методи екологічної токсикології.
Екологічна токсикологія-це наука про отрути.
Токсикологія-науковий напрям,який вивчає токсичність і канцерогенність як самих елементів так і їх сполук,геохімічні особливості поведінки токсикантів у довкіллі,особлив. метаболізму і порогові ефекти їх токсичної дії.Предметом екологічної токсикології є:вплив токсикантів на живі організми,вивчає характер паталогічних змін в органах та тканинах організмів і що відбувається в довкіллі.
Основні завдання в екологічній токсикології: -вивчення характеристик та властивості хімічних речовин,що визначають їх токсичність,закономірності розподілу токсикантів і метаболізм в організмі,шляхи їх виведення,закономірності формування паталогічних станів в умовах гострої або хронічної дії. -класифікація токсикантів
-розроблення методів профілактики токсикантів,встановлення нормативів,що визначають умови безпечної взаємодії людини і токсикантів.Методи екологічної токсикології:
Польові методи дослідження(різні техногенні аварії)
Експериментальні методи дослідження
Розрахункові(математичні) методи
31. Принципи класифікації отруєнь
Існує декілька класифікацій отрут, в основу яких покладені різні принципи. Існують загальні і спеціальні класифікації отруєнь. Загальна – визначається приналежністю токсиканта до певної групи. Гігієнічна класифікація отруєнь, в основі якої лежить кількісна оцінка токсичності небезпеки речовини на основі ГДК і смертельної дози. Практична класифікація отрут, яка розрізняє отрути за походженням і цілями використання под.:1) промислові отрути ( метан,бутан, анілін, фреон та ін.);2) сільськогосподарські отрутохімікати (пестициди й інсектициди);3) фармакологічні препарати;4) побутові хімічні препарати ( засоби з догляду за сантехнікою, меблями та ін.);5) біологічні отрути (рослинні й тваринні);6) харчові (токсини бактерій, неякісні алкогольні напої та ін.). Хімічна класифікація под. на групи:органічні, неорганічні та елементно-органічні отрути. Класифікують отруєння через місце їхнього виникнення: 1.випадкові отруєння: виробничі; побутові; медичні. 2.навмисні отруєння:кримінальні та суіцидальні. За способом надходження отруєння под. на:пероральні;інгаляційні; перкутанні. Існує токсикологічна класифікація отрут: фосфорорганічні сполуки, нікотин, БОР – нервово-паралітична дія; дихлоретан, оцтова кислота, БОР, миш’як та його сполуки, ртуть – шкірно-резорбтивна; синильна кислота, чадний газ, алкоголь і його сурогати– загальнотоксична; оксиди азоту, БОР– задушлива; пари сильних кислот і лугів–сльозогінної і подразнюючої дії; наркотики, атропін-психотичної дії. Ще под. за клінічною картиною виділяють гострі, підгострі й хронічні отруєння.
