
- •26. Поняття “кліренс токсиканту” та “кліренс органу”, період напіввиведення токсиканту, напівперіоди елімінації, напівперіод розподілу
- •27. Поняття харчові добавки, класифікація, застосування, біологічна дія.
- •28. Поняття шкідливість, критерії його визначення, основні показники. Розділи екологічної токсикології, їх завдання.
- •29. Практична класифікація токсичних речовин:
- •30. Предмет, завдання і методи екологічної токсикології.
- •31. Принципи класифікації отруєнь
- •32. Принципи класифікації токсичних речовин.
- •33. Принципи класифікації хімічно небезпечних об’єктів.
- •34. Реакції біологічної трансформації, їх характеристика.
- •35. Розподіл, відкладання, накопичення токсичних речовин в організмі.
- •36. Сорбція в біологічних системах. Види сорбції.
- •37. Ступені токсичності речовин.
- •38. Сучасні класифікації пестицидів, наслідки забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами.
- •39. Токсикологічна дія аміаку, формальдегіду на організм людини.
- •40. Токсикологічна дія продуктів перегонки нафти: бензином, керосином, соляркою та мастилами.
- •41. Токсикологічна та екотоксикологічна характеристика газів (оксидів вуглецю).
- •42. Токсикологічна характеристика металів (цинк, мідь, залізо).
- •43. Токсикологічна дія радіоізотопів на живі організми.
- •44. Токсикологічна дія речовин опікової дії на організм людини.
- •45. Токсикологічна дія сполук нітрогену (nh3, nh4oh) на організм людини.
- •46. Токсикологічна класифікація речовин.
- •47. Токсикологічний вплив сполук фтору на організм людини.
- •48. Традиційна антидотологія при отруєнні людей та тварин.
- •49. Транскутанна дія забруднювачів довкілля.
- •50. Транспорт ксенобіотиків в організмі.
26. Поняття “кліренс токсиканту” та “кліренс органу”, період напіввиведення токсиканту, напівперіоди елімінації, напівперіод розподілу
Кліренс токсиканту – це умовний об*єм внутрішньої рідини (крові, сечі), що звільнився від токсиканту за одиницю терміну спостереження л/год…мл/хв.
Види кліренсу:
- Кліренс органу – це показник функціонального стану він пов*язаний з константою елімінації, чим вища елімінація тим швидше виділяється з органу токсикант.
Період напіввиведення токсиканту – виражається в год.
Ступінь швидкості і тривалості виведення токсикантів залежить від факторів головними з яких є:
1) Шлях виведення
2) Фізико- хімічні властивості токсичних речовин
3) Шлях проникнення в організм
4) Абсорбована доза
5) Фізіологічні і паталогічні умови у яких знаходиться організм
6) Взаємовідносини між токсичними речовинами.
Кліренс органу – показник відсоткового зменшення токсиканта у внутрішній рідині або тканинах організму за одиницю терміну спостереження.
27. Поняття харчові добавки, класифікація, застосування, біологічна дія.
Харчовими добавками називають групу природних або синтетичних речовин, які спеціально додають до продовольчої сировини, напівфабрикатів або готових продуктів з метою надання їм певних якісних показників. Для харчових добавок головним критерієм використання є їхня безпечність, і навіть за тривалого зберігання вони не мають загрожувати здоров'ї людини. Тому гігієністи враховують ступінь дії під час безпосереднього потрапляння їх до організму людини або після відповідного технологічного оброблення продуктів, що включають певні добавки. Донедавна харчові добавки природного походження вважалися нешкідливими для людини і їм при використанні у виробництві харчових продуктів віддавали перевагу перед синтетичними або аналогами природних речовин. З токсикологічної точки зору, харчові добавки, навіть природного походження, не можна вважати абсолютно нешкідливими для здоров'я людей, адже більшість токсичних речовин — природного походження.
Згідно європейського цифрового кодифікування харчові добавки класифікують:
1. E100-199 Барвники. Підсилюють чи відновлюють колір продукту.
2. E200-299 Консерванти. Підвищують термін збереження продуктів, захищають їх від мікробів, грибків, бактеріофагів, а також хімічно стерилізують добавки при дозріванні вин, дезинфеканти.
3. E300-399 Антиокислювачі. Захищають від окислення, наприклад від згіркнення жирів і зміни кольору.
4. E400-499 Стабілізатори. Зберігають задану консистенцію. Загущувачі. Підвищують в'язкість.
5. E500-599 Емульгатори. Створюють однорідну суміш продуктів, що не змішуються, наприклад води й олії.
6. E600-699 Підсилювачі смаку й аромату.
7. Е700- 800 Запасні індекси для іншої можливої інформації.
8. E900-999 Піногасники. Запобігають утворенню піни чи знижують її рівень.
Відповідно до технологічного призначення харчові добавки класифікують таким чином:
А. Харчові добавки, що забезпечують необхідний зовнішній вигляд і органолептичні властивості продукту, що включають в свою чергу: поліпшувачи консистенції;харчові барвники; ароматизатори; смакові речовини.
Б. Харчові добавки, що запобігають мікробну або окислювальному псуванню продуктів (консерванти):антимікробні засоби: хімічні і біологічні; антиокислювачі.
В. Харчові добавки, необхідні в технологічному процесі для виробництва харчових продуктів:прискорювачі технологічного процесу;
фіксатори кольору; технологічні харчові добавки: розпушувачі тіста, гелеутворювачі, піноутворювачи, відбілювачи й ін.