3.3. Критерії якості технологічних процесів

Проектування раціональної технології слід розглядати як задачу ухвалення рішень. Кожна задача такого типу характеризується наявністю ряду цілей і наявністю різних шляхів досягнення цих цілей з різною ефективністю їх реалізації. Ефективність реалізації різних варіантів технологічного процесу повинна бути кількісно визначена, тобто виражена за допомогою певної величини: критерію ефективності.

Користуючись цим показником, можна визначити порівняльні достоїнства і недоліки різних варіантів організації технологічних процесів. Крім того, заглиблюючись в порівняльні оцінки, необхідно говорити і про ефективність використовування тих або інших готових програмних продуктів однотипних або близьких по своїх функціональних можливостях, чи то табличні процесори, текстові редактори, бази даних або інтегровані ПП. Чим може бути обгрунтований вибір того або іншого програмного продукту при рішенні конкретних економічних задач?

Аналізуючи складність системи (наприклад, промисл. підприємство) як критерій часто використовується відношення витрат і випуску. Цей критерій доцільно застосовувати і при аналізі технології обробки даних. Випуском при цьому можна було б рахувати задоволення інформаційних потреб користувачів. При цьому витрати і випуск повинні бути виражені в одних і тих же одиницях. Тоді критерій оцінки варіантів технологій може бути визначений величиною:

K = W - Z,

де W - вартісна оцінка випуску;

Z  -  витрати на розробку (придбання, модифікацію) і функціонування технології обробки даних.

При цьому перевага віддається варіанту з великим значенням До.

В даний час, на жаль, немає досить надійних способів визначення вартісної оцінки випуску.

Але, коли для різних технологій маємо однакове задоволення інформаційних потреб користувачів, критерію ефективності можна прийняти як витрати (Z). В цьому випадку вибір варіантів технологій повинен здійснюватися по мінімуму витрат.

Витрати можна розкласти на ряд складових:

Z = Zr + E + Ze + Zm,

де Zr - разові витрати на розробку, відладку, упровадження технології, придбання доп. устаткування, навчання персоналу і т.д.

E   - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

Ze  -  експлуатаційні витрати, пов'язані з роботою за вибраною технологією;

Zm  -  витрати, пов'язані з модифікацією і адаптацією технології обробки даних.

Крім глобального критерію, розглянутого раніше (ефективність), використовуються і локальні критерії, одним з яких є час рішення задачі на ЕОМ. В даний час поставлений і вирішений цілий ряд задач за раціональною і оптимальною технологією обробки даних. Ці задачі пов'язані з вибором організації інформаційних масивів, вибором способів обробки даних, зокрема вибором методів сортування, способів розділення задач на модулі, пошуку інформації.

Велика увага надається методам забезпечення достовірності і надійності інформації і т.д.

У основі якісної оцінки інформаційної технології лежить різноманіття методів і способів їх конструювання. Найважливішим показником є ступінь відповідності інформаційної технології науково-технічному рівню її розвитку.

Іншим найважливішим показником якості інформаційних технологій є функціональна повнота (F) - відношення областей автоматизованої обробки інформації (Qa) до області обробки інформації (Qи) для функціонування всієї системи управління:

F = Qа / Qи

Коефіцієнт своєчасності переробки інформації (Ксв) визначається числом значень показників, розроблених в рамках інформаційної технології протягом певного часу (t), і значень показників, одержаних за межами планового терміну їх уявлення (

Kсв =( t - t )/ t

Якісною характеристикою інформаційних технологій є показники їх надійності. Розрізняють функціональну і адаптивну надійності.

Функціональна - властивість інформаційних технологій з певною надійністю реалізувати функції інформаційного програмно-технологічного забезпечення, технічного і ергономічного забезпечення.

Адаптивна - властивість інформаційної технології реалізовувати свої функції при їх зміні в межах встановлених при проектуванні меж:

Kад = to / (to+tв),

tо -  середній час між відмовами, обернено пропорційно до величини інтенсивності потоку відмов;

tв -  середній час відновлення, обернено пропорційно до інтенсивності потоку відновлень.